Тема 2. Зміст, предмет та завдання економічного аналізу. (2 год.).

1. Зміст економічного аналізу

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст.

Економічний аналіз як наука — це система спеціальних знань, що пов'язані:

а) з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;

б) з науковими обгрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;

в) з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;

г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.

У ході економічного аналізу всі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-плану. В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, а й вимірюється сила їх впливу.

Зміст економічного аналізу залежить від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах планової економіки головною в економічному аналізі була оцінка виконання підприємствами планових завдань (переважно кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися.

В ринковій економіці зміст аналізу докорінно змінюється відповідно до змін, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств з різними формами власності та організаційно-правовими формами функціонування. Особливості досліджень економічного аналізу обумовлюються: виділенням в економічному просторі самостійних господарюючих суб'єктів та розширенням їх складу, необхідністю поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу, високою динамічністю ринкового середовища, наявністю комерційного ризику та його оцінкою, вибором ділового партнера, наявністю великої кількості конкурентів та непрогнозованістю їх поведінки та іншим Окрім цього в сучасних умовах значно має зрости оперативність економічного аналізу та розширитись обсяг додаткової інформації, залученої до його проведення.

Отже, змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.

2.Предмет та об’єкти економічного аналізу

Кожна наука має свій предмет. Так, філософія, наприклад, являє собою наукове філософське світосприйняття, вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства.

Економічний аналіз — самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об'єкти дослідження.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства, проте економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність підприємства (технологічний процес, організацію виробництва), а економічні результати господарювання.

Господарську діяльність досліджують багато економічних наук, таких як економіка підприємства, менеджмент, бухгалтерський облік, аудит. Але ці науки розглядають господарську діяльність в різних аспектах. Визначення предмета науки є важливою методологічною проблемою. В економічному аналізі це питання теж остаточно не визначено. Науковці і практики по-різному визначають його предмет. В літературі наводяться різні визначення предмета економічного аналізу. Під предметом розуміється: господарська діяльність підприємств, господарські процеси та явища, деталізований склад об'єктів, інформаційний потік, причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів.

У деяких з цих визначень предмет економічного аналізу співпадає з його об'єктами, а замість предмета вказується мета аналізу: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємств. Предмет науки має показувати, що вивчає та чи інша наука.

Найбільш вдалим визначенням предмета економічного аналізу є визначення та його обгрунтування, наведене професором С.І.Шкарабаном : "Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обгрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати, як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартості одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації".

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є: обсяг виробництва і продажу, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, фінансовий стан підприємства та інші.

Виділяти об'єкти економічного аналізу с сенс тільки з точки зору раціональної організації аналітичної роботи, оскільки об'єкти розкривають предмет аналізу.

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Природно, економічний аналіз як її галузь має також справу з певною їх часткою, а вірніше з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визначення цього поняття.

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.

На відміну від предмета об'єкти, аналізу — це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо.

Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст. Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових і напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви.

У зв'язку з цим перед економічним аналізом від самого початку були поставлені завдання:

1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.

Згодом перед економічним аналізом життя ставило й інші завдання, розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку курсу.

Найважливішим завданням є:

3) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю, яке, зокрема, започаткувало появу оперативного аналізу.

Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати нове завдання — 4) контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності.

У підручниках інколи наводяться ще й інші завдання. Проте при пильному їх вивченні можна побачити, що вони або деталізують зазначені вище, або взагалі є завданнями, які мають розв'язувати інші економічні дисципліни.