Цікаво...
Основною відмінністю сталінських трудових книжок від гітлерівських було те, що німці не вказували причину звільнення, а у нас такий запис робився в обов'язковому порядку. Тому звільнений за порушення або ж з політичних мотивів стикався з серйозними проблемами при влаштуванні на новому місці.
Сталінсько-гітлерівський трудовій "аусвайс" став одним з основних документів радянської людини. І в міру розширення кордонів СРСР трудящі приєднаних територій отримували трудові книжки. Щоправда, особливого захоплення вони при цьому не відчували. Далі буде? Протягом всього радянського періоду трудові книжки дозволяли тримати людей на короткому повідку. З їх допомогою можна було заборонити роботу за сумісництвом (для сумісництва потрібен дозвіл адміністрації, яка їх давати дуже не любила), а можна й організувати адміністративне висилання (як тоді казали, “на 101 кілометр”, тобто за межі стокілометрової зони навколо великих міст) за дармоїдство. Людина, що вирішила працювати на себе, а не на державу, автоматично опинялася поза законом.
Фахівці кажуть: сьогодні трудова - рудимент тоталітарного минулого, що зберігся лише на пострадянському просторі, - і додають, що продовжують користуватися документом по інерції.
Цікаво...
У більшості держав документа, подібного до трудової книжки,немає. На відміну від екс-радянських, в європейських країнах діє система страхових полісів, у яких фіксується інформація, на яких підприємствах людина сплачувала внески. На її основі в подальшому й нараховується пенсія та інші страхові виплати.
Після падіння радянської влади стало здаватися, що трудова книжка мала б розділити долю партквитка і знака "Ударник комуністичної праці", тобто канути в Лету і зберегтися лише у колекціонерів. Проте трудова книжка благополучно увійшла в нову епоху...
Джерело: kadrovik.ua (за матеріалами інтернет-ресурсів)
Bookmark/Search this post with