- •Залюднення українських земель за доби палеоліту
- •Розвиток людського суспільства на українських землях за часів мезоліту
- •Перехід до відтворюючого господарства за часів неоліту
- •Українські землі за часів енеоліту. Трипільська культура
- •Зміни в житті людей протягом бронзового віку
- •Перші державні об’єднання на півдні України за часів ранньої залізної доби
- •Кіммерійці
- •Античні міста Північного Причорномор’я
- •Сармати
- •Проблема етногенезу слов’ян
- •Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V — середина XI ст.)
- •Велике переселення народів і розвиток історичних подій на території України
- •Походження назви «Русь»
- •Утворення держави Київська Русь
- •Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 рр.)
- •Розквіт Київської держави за часів князювання Володимира Великого (980—1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.)
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI—середина XVI ст.)
- •Роздробленість Київської Русі
- •Виокремлення української народності із загальноруської спільноти
- •Українські землі під владою Литви
- •Перехід Галичини під владу Польщі
- •Історична доля Буковини й Закарпаття в XIV — першій половині XVI ст.
- •Перехід Криму і Північного Причорномор’я під владу Османської імперії
- •Перехід північно-східних українськихземель до складу Московської держави
- •Передумови об’єднання Великого князівства Литовськогой Польського королівства
- •Остаточна ліквідація автономії руських князівств у складі Литви
- •Берестейська церковна унія 1596 р.
- •Реформація в Україні
- •Контрреформація на українських землях
- •Поява книгодрукування в Україні
- •Полемічна література
- •Братства
- •Києво-Могилянська академія
- •Церковна реформа Петра Могили
- •Виникнення українського козацтва
- •Запорозька Січ — козацька республіка
- •Визвольний рух в Україні в XVI — першій половині XVII ст. Козацько-селянські повстання
- •Зліт політичної кар’єри б. Хмельницького
- •Політичний і соціально-економічний лад козацької республіки — Гетьманщини
- •Заселення, політичний і соціально-економічний устрій Слобожанщини
- •Період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Гетьманування і. Виговського
- •Політика ю. Хмельницького (1659—1663 рр.). Розкол України на Правобережну та Лівобережну
- •Андрусівське перемир’я
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз’єднання українських земель
- •Конституція п. Орлика
- •Гетьманування д. Апостола
- •Значення козацької доби в історії України
- •Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII ст.)
- •Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій
- •Адміністративнотериторіальний устрій українських земель у складі Росії
- •Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в XIX ст.
- •Українці в загальноросійському і польському суспільно-політичних рухах
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Діяльність громад
- •Концепція громадівського соціалізму
- •Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст.
- •«Руська трійця»
- •Революція 1848—1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •Політизація українського національно-визвольного руху
- •Економічний розвиток західноукраїнських земель
- •Наддніпрянщина в роки революції 1905—1907 рр. У Російській імперії
- •Політика російського самодержавства щодо України в 1907—1914 рр.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні
- •Воєнні дії на території України
- •Національний рух у Галичині й Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни
- •Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців
- •Наслідки Першої світової війни
- •Директорія унр
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Україна й утворення срср
- •Політика більшовиків в Україні в 1919—1921 рр. «Воєнний комунізм»
- •Голодомор в Україні в 1921 — середині 1923 р.
- •Урср в умовах нової економічної політики
- •Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр.
- •Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні в 1920—1930-ті рр.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Громадсько-політичне й культурне життя в Україні в 1930-х рр.
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Українські землі у складі Румунії
- •Рух Опору
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •Україна — співзасновниця оон
- •Відбудова господарства
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Грошова реформа 1947 р.
- •Культурне життя в Україні
- •Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху
- •Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу
- •Опозиційний рух в Україні
- •Kультура й духовне життя України
- •Державотворчі процеси
- •Конституційний процес
- •Формування багатопартійної системи
- •Внутрішньополітичні події після 1996 р.
- •Культурне й духовне життя суспільства
- •Зовнішня політика
- •Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
Історія України від прадавніх часів до середини XVI ст.
Життя людей на теренах сучасної України у прадавню добу (1 млн років тому — початок нової ери)
Розвиток людського суспільства в первісні часи проходив на українських землях ті самі стадії, що й в інших регіонах Землі. В основі визначення часових меж періодів прадавньої історії людства лежить переважаюча роль того чи іншого матеріалу у виготовленні знарядь праці. Відомості про дописемні часи історії людства надає головним чином археологія — наука, яка вивчає минуле за речовими пам’ятками. Джерелом цінної інформації про фізичну будову й розвиток прадавньої людини є відкриття науки антропології. Таблиця 1 Археологічна періодизація прадавньої історії (датується відповідно до особливостей українського регіону)
Кам’яний вік |
Палеоліт |
ранній |
1 млн — 150 тис. рр. тому |
|
середній |
150 — 40 тис. рр. тому |
|||
пізній |
40—11 тис. рр. тому |
|||
Мезоліт |
11—9 тис. рр. тому або ІХ—VII тис. до н. е. |
|||
Неоліт |
VII—IV тис. до н. е. |
|||
Мідно-кам’яний вік або неоліт |
IV—III тис. до н. е. |
|||
Бронзовий вік |
III—I тис. до н. е. |
|||
Залізний вік |
від I тис. до н. е. |
Первісну епоху розпочинає доба появи первісних людей і завершують часи формування перших держав. Первісна організація життя людей існувала на українських землях до початку нової ери, а на півдні України — до I тис. до н. е. (табл. 1). Вона характеризується низьким рівнем розвитку виробництва й дуже повільними темпами його вдосконалення, рівноправним користуванням природними багатствами і результатами праці в колективі (з певною перевагою сильніших, старших і мудріших людей), відсутністю приватної власності й пригнічення основної маси населення певними групами людей.
Залюднення українських земель за доби палеоліту
Палеоліт (від грецького «палайос» — давній і «літос» — камінь) — початковий і найтриваліший період історії людства, який учені поділяють на ранній (нижній), середній та пізній (верхній). У ранньому палеоліті на землях сучасної України з’явились прадавні люди (табл. 2, с. 652). Раніше найдавнішою пам’яткою перебування людей на території України вважалися матеріали палеолітичної стоянки, яка існувала понад 300 тис. років тому поблизу сучасного села Лука-Врублівецька на Дністрі (Хмельницька область). Але нещодавно українські археологи винайшли стоянку первісних людей поблизу села Королеве на високому березі річки Тиси на Закарпатті. Там, на глибині 12 м знайдено кам’яні знаряддя праці, вироблені людиною близько 1 млн років тому. Це найдавніша відома на сьогодні палеолітична пам’ятка в Європі. Унікальною пам’яткою палеолітичної доби є також залишки перших в Європі наземних жител, що знайдені поблизу села Молодове (Чернівецька область) на березі Дністра. Учені встановили їхній вік — близько 44 тис. років. Споруда овальної форми була складена з велетенських кісток мамонтів і займала площу близько 40 м2. Каркас житла зводили з дерев’яних жердин, а зверху покривали шкірами тварин. Усередині збереглися сліди п’ятнадцяти багать і велика кількість уламків кременю, каменю та виготовлених з них знарядь праці. Залюднення практично всієї території, яка нині входить до складу України, людьми сучасного фізичного типу відбулося вже за часів пізнього палеоліту. Шляхи пралюдей, які примандрували на ці землі, пролягали з Передньої Азії через Балканський півострів і Центральну Європу. Також заселення українських земель проходило територією сучасної Німеччини та з Кавказу. Отже, розселення прадавніх людей відбувалося південно-західним і західним шляхами. Таблиця 2 Життя людей за часів палеоліту на теренах сучасної України
Ранній палеоліт |
||
• Архантропи (пітекантропи) • Об’єм мозку — до 1300 см3 • Зріст — до 170 см • Були вкриті шерстю; мали масивний скелет, розвинену мускулатуру тіла, низьке чоло, виступаючі надбрівні дуги, масивні нижні щелепи з ледве помітним підборіддям; будова руки дозволяла утримувати предмети за допомогою великого пальця |
• Час мінливого клімату: поступове похолодання, спричинене наступом льодовика, змінювалося періодами потеплінь • Використання природних печер як сховищ від небезпеки, а згодом, як жител • Поява однотипних примітивних кам’яних знарядь праці (кам’яні ручні рубила, дерев’яні киї та загострені палиці), початок переходу до свідомої виробничої діяльності • Широке використання вогню • Основні заняття — полювання і збиральництво • Невеликі групи людей (20—30 осіб) утворювали первісне людське стадо, стосунки між людьми мало відрізнялися від контактів між тваринами |
• Виявлено понад 30 стоянок у Криму, на Закарпатті, у Середньому Подністров’ї, на Донеччині й Житомирщині |
Середній палеоліт |
||
• Палеоантропи (неандертальці) • Об’єм мозку — до 1600 см3 • Зріст — до 165 см • Були помітно сутулі, мали широкі плечі, короткі ноги, дуже масивний кістяк, низьке, відступаюче назад чоло, нависаюче надбрів’я, широкий ніс, скошене підборіддя без виступу, масивні кисті рук, |
• Близько 100 тисяч років тому настало велике обледеніння з різким похолоданням клімату, льодовик сягав широти сучасного Києва • Поява більш досконалих кам’яних знарядь праці (вістря на списи, ножі, скребла) • Жили у природних печерах і наземних житлах, споруджених з кісток мамонтів і вкритих шкірами • Уміння добувати вогонь • Зародження мови, лічби • Поява першого одягу • Зачатки мистецтва (різьблення і малюнки на кістках) |
Досліджено понад 200 стоянок майже по всій території України: в Криму, на Закарпатті, біля річок Дністер, Десна, у Середньому і Нижньому Подніпров’ї тощо |
здатні виконувати важку роботу, але непридатні для точних операцій |
• Перші поховання, здатність осмислювати явища життя і смерті • Формування почуття родинних зв’язків, усвідомлення переваг спільної діяльності з розподілом обов’язків відповідно до природних здібностей і вмінь, поступове зародження у первісних стадах родового ладу |
|
Пізній палеоліт |
||
• Неоантропи (кроманьйонці) • Об’єм мозку — до 1880 см3 • Зріст — до 190 см • Фізичною будовою істотно не відрізнялися від сучасної людини: були більш високі та сильні; будова кистей рук вже дозволяла виготовляти знаряддя праці, які вражають різноманіттям форм і майстерністю обробки |
• Під час останнього зледеніння (яке завершилося 14–12 тисяч років тому) льодовик досягнув північних меж території сучасної України • Удосконалення кам’яних знарядь праці (тонші ножеподібні пластини, скребла, різці, проколки, свердла, вістря для списів), початок широкого застосування кістки для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас • Існування зимових (такі ж як раніше) та літніх помешкань (навіси з легким покриттям), а також землянок і напівземлянок. Відомі локальні скупчення поселень, у кожному з яких мешкало 25—70 осіб • Зародження мистецтва: знайдено кістяні браслети й людиноподібні фігурки, прикрашені різьбленими складними геометричними орнаментами, кістки й черепи мамонтів, що розмальовані червоною вохрою, і навіть музичні інструменти • Складні міфологічні уявлення і вірування, властиві первісним мисливцям (анімізм, фетишизм, магія, тотемізм) • Люди вже об’єднувалися в племена, утверджувався родовий лад у формі матріархату — кровне споріднення визначалося за материнською лінією |
Знайдено понад 800 стоянок майже по всій території України; найсприятливішими для життя були Північна і Середня Наддністрянщина, Західне Поділля та південь Волині й Закарпаття, Крим, береги Дніпра й Десни |