- •Залюднення українських земель за доби палеоліту
- •Розвиток людського суспільства на українських землях за часів мезоліту
- •Перехід до відтворюючого господарства за часів неоліту
- •Українські землі за часів енеоліту. Трипільська культура
- •Зміни в житті людей протягом бронзового віку
- •Перші державні об’єднання на півдні України за часів ранньої залізної доби
- •Кіммерійці
- •Античні міста Північного Причорномор’я
- •Сармати
- •Проблема етногенезу слов’ян
- •Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V — середина XI ст.)
- •Велике переселення народів і розвиток історичних подій на території України
- •Походження назви «Русь»
- •Утворення держави Київська Русь
- •Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 рр.)
- •Розквіт Київської держави за часів князювання Володимира Великого (980—1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.)
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI—середина XVI ст.)
- •Роздробленість Київської Русі
- •Виокремлення української народності із загальноруської спільноти
- •Українські землі під владою Литви
- •Перехід Галичини під владу Польщі
- •Історична доля Буковини й Закарпаття в XIV — першій половині XVI ст.
- •Перехід Криму і Північного Причорномор’я під владу Османської імперії
- •Перехід північно-східних українськихземель до складу Московської держави
- •Передумови об’єднання Великого князівства Литовськогой Польського королівства
- •Остаточна ліквідація автономії руських князівств у складі Литви
- •Берестейська церковна унія 1596 р.
- •Реформація в Україні
- •Контрреформація на українських землях
- •Поява книгодрукування в Україні
- •Полемічна література
- •Братства
- •Києво-Могилянська академія
- •Церковна реформа Петра Могили
- •Виникнення українського козацтва
- •Запорозька Січ — козацька республіка
- •Визвольний рух в Україні в XVI — першій половині XVII ст. Козацько-селянські повстання
- •Зліт політичної кар’єри б. Хмельницького
- •Політичний і соціально-економічний лад козацької республіки — Гетьманщини
- •Заселення, політичний і соціально-економічний устрій Слобожанщини
- •Період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Гетьманування і. Виговського
- •Політика ю. Хмельницького (1659—1663 рр.). Розкол України на Правобережну та Лівобережну
- •Андрусівське перемир’я
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз’єднання українських земель
- •Конституція п. Орлика
- •Гетьманування д. Апостола
- •Значення козацької доби в історії України
- •Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII ст.)
- •Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій
- •Адміністративнотериторіальний устрій українських земель у складі Росії
- •Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в XIX ст.
- •Українці в загальноросійському і польському суспільно-політичних рухах
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Діяльність громад
- •Концепція громадівського соціалізму
- •Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст.
- •«Руська трійця»
- •Революція 1848—1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •Політизація українського національно-визвольного руху
- •Економічний розвиток західноукраїнських земель
- •Наддніпрянщина в роки революції 1905—1907 рр. У Російській імперії
- •Політика російського самодержавства щодо України в 1907—1914 рр.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні
- •Воєнні дії на території України
- •Національний рух у Галичині й Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни
- •Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців
- •Наслідки Першої світової війни
- •Директорія унр
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Україна й утворення срср
- •Політика більшовиків в Україні в 1919—1921 рр. «Воєнний комунізм»
- •Голодомор в Україні в 1921 — середині 1923 р.
- •Урср в умовах нової економічної політики
- •Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр.
- •Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні в 1920—1930-ті рр.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Громадсько-політичне й культурне життя в Україні в 1930-х рр.
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Українські землі у складі Румунії
- •Рух Опору
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •Україна — співзасновниця оон
- •Відбудова господарства
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Грошова реформа 1947 р.
- •Культурне життя в Україні
- •Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху
- •Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу
- •Опозиційний рух в Україні
- •Kультура й духовне життя України
- •Державотворчі процеси
- •Конституційний процес
- •Формування багатопартійної системи
- •Внутрішньополітичні події після 1996 р.
- •Культурне й духовне життя суспільства
- •Зовнішня політика
- •Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
Економічний розвиток західноукраїнських земель
Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії. Західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту промислових товарів і машин. Господарство Західної України було аграрним. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважно пруським шляхом. Промисловість хоча і зробила значний крок уперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинено слабко. На цей час в краї були розвинені такі галузі промисловості, як лісова, лісопильна, нафтова, буровугільна, соляна. Провідною галуззю були нафтова, яка почала розвиватися від середини ХІХ ст. Центром розвитку був Борислав. У промисловості домінував іноземний капітал — австрійський, німецький, англійський, французький. У другій половині 60 — на початку 70-х рр. ХІХ ст. стрімкого розвитку набула лісопильна промисловість. Іноземні підприємці за безцінь скуповували ліси та вирубували їх. Цінна деревина вивозилася до Австрії, Німеччини, Італії, Туреччини та інших країн. Украй повільно розвивалися буровугільна, соляна, харчова та інші галузі. Легка промисловість залишалася на рівні дрібного ремесла і не могла конкурувати з фабричною продукцією. Порівняно з Наддніпрянщиною, економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виражений колоніальний характер.
Українські землі на початку XX ст.
Подальша політизація українського революційновизвольного руху
Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900—1903 рр., а в Російській імперії — її поразка у війні 1904—1905 рр. з Японією. І в Наддніпрянській, і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства: активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби, посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська, зросла активність студентської та учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету, посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ. У Західній Україні національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж у Наддніпрянщині. Тут активізувалася діяльність політичних партій, основним гаслом яких було гасло політичної самостійності України. Західна Україна стала базою організаційної діяльності партій Наддніпрянської України. Так, у Львові знаходилася партійна друкарня Революційної української партії, було видано роботу М. Міхновського «Самостійна Україна». Діяли українські школи, культурно-освітні організації, розвивалася українська література і преса. У 1914 р. товариство «Просвіта» мало 78 філій, 2944 читальні, курси для неписьменних. Кращі твори української літератури друкувалися на сторінках редагованого М. Грушевським та І. Франком журналу «Літературно-науковий вісник». Упродовж 1899—1917 рр. понад 300 видань випускала Українсько-руська видавнича спілка, популяризуючи як світову, так і українську літературу. Зростала кількість українських представників у центральному парламенті та в крайових сеймах, розгортали діяльність масові молодіжні спортивні організації («Сокіл», «Січ»). Широкого розмаху набув кооперативний рух, спрямований на економічне відродження селянства, на виховання його національної самосвідомості. Розвитку кооперативного руху сприяли «Просвіти» та уніатська церква. Різноманітні кооперативні організації вчили селян сучасним методам господарювання, перетворювали їх на господарів власної долі, сприяли розвитку тісних відносин між селянством та інтелігенцією. У Наддніпрянській Україні центром опозиційної царизму діяльності стали земства — органи місцевого самоуправління. Земці-ліберали вимагали надання політичних свобод, ліквідації кріпосницьких пережитків, скликання Установчих зборів для вироблення конституції. Національно-визвольний рух проявився в процесі політизації, зростанні кількості національних партій. Перша політична партія Наддніпрянщини — Революційна українська партія (РУП), утворена 1900 р. в Харкові, розкололася і дала початок трьом партіям (схема 3). 1904 р. були утворені дві ліберальні партії — Українська радикальна партія (УРП) (Б. Грінченко, С. Єфремов) та Українська демократична партія (УДП) (А. Лотоцький, Є. Чикаленко). Їхні основні вимоги — конституційна монархія, земельні реформи, автономія України в складі Росії. Схема 3
Революційна українська партія |
||||
|
||||
Українська народна партія (УНП), 1902 р., М. Міхновський Під гаслом «Україна для українців» виступала за утворення незалежної української держави, орієнтувалася на національну інтелігенцію |
|
Українська соціал-демократична спілка, 1904 р., М. Меленєвський Займала марксистські позиції, прагнула виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їхньої національності, 1905 р. влилася у меншовицьку фракцію РСДРП |
|
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), 1905 р., В. Винниченко, С. Петлюра Прагнула поєднати марксизм із націоналізмом, орієнтувалася на селян і робітників, вимагала автономії для України |
Масовими акціями прогресивної української інтелігенції Наддніпрянщини на початку XX ст. були відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві в 1903 р., куди з’їхалися тисячі представників, у тому числі із Західної України, і де, не дивлячись на заборону, лунала українська мова, а також святкування у цьому ж році тридцятип’ятиріччя музичної діяльності композитора М. Лисенка. У Наддніпрянській Україні, на цей час вже значно зрусифікованої, більш масовими і впливовими були загальноросійські партії, які не прагнули до вирішення національного питання (крім кадетів, які вимагали культурної автономії для національних окраїн імперії) (табл. 13).