2.2. Боєві дії на західному фронті
Цей фронт охоплював територію Бельгії, Люксембургу, Ельзасу, Лотарингії, рейнські провінції Німеччини, а також північно-схід Франції.
Після початку війни в 1914 німецька армія почала вторгнення в Бельгію і Люксембург, потім наступ на Францію, намагаючись захопити важливі промислові регіони країни. В Марнській битві німецькі війська зазнали поразки, після чого обидві сторони зміцнилися на досягнутих рубежах, сформувавши позиційний фронт від узбережжя Північного моря до франко-швейцарського кордону.
В 1915 - 1917 роках було проведено декілька наступальних операцій. У бойових діях використовувалася важка артилерія і піхота. Однак системи польових укріплень, застосування кулеметів, колючого дроту і артилерії наносили серйозні втрати як нападникам, так і оборонцям. В результаті не було значних змін лінії фронту.
Незважаючи на позиційний характер проведених боїв, Західний фронт мав найважливіше значення для закінчення війни. Вирішальний наступ союзників восени 1918 року призвело до поразки німецької армії і закінчення Першої світової війни.
2.3 Боєві діі на східному фронті
На Східному фронті відбувалися бойові дії між Росією і Румунією (з 1916) - з однієї сторони ( Антанта), і Центральними державами - з іншого. Східний фронт по своїй протяжності набагато перевершував Західний фронт. З цієї причини війна на Східному фронті мала менш позиційний характер порівняно з Західним фронтом. На Східному фронті відбувалися найбільші битви Першої світової війни. Після Жовтневої революції, коли в Росії за підтримки австро-німецького блоку була встановлена Радянська влада, бойові дії на Східному фронті були припинені.
3.Військова кампанія 1915-1916р.
1915 р. - вихід з Троїстого союзу Італії, натомість приєднання до нього Болгарії. Лютий-грудень 1916 р. - Верденська битва Червень 1916 р. • Брусиловський прорив Липень-листопад 1916 р. - битва на р. Сомма. 1. Перехід до позиційної війни дав змогу Німеччині перекинути свої сили на Східний фронт. У 1915 р. тут був проведений основний наступ, у той час, як на Західному фронті Німеччина перейшла до стратегічної оборони. У лютому-березні 1915 р., після боїв біля Мазурських озер, німецька армія витіснила російські війська із Східної Пруссії. До осені 1915 р. німецькі та австро-угорські війська захопили Західну Україну, Польщу, Литву, частину Латвії. У травні 1915 р. Італія, яка прагнула приєднати західну частину Балканського півострова (території Австро-Угорщини, Туреччини та Албанії) вийшла з Троїстого союзу і оголосила війну колишнім союзникам, а у вересні 1915 р. до союзу вступила Болгарія і він перетворився на Четверний (Почвірний).На Західному фронті відбулися бої у Фландрії та Шампані. Найбільша битва - поблизу міста Іпра (Бельгія). Німці мали тактичний успіх, проте не мали напоготові резервів і не змогли з нього скористатися. Німеччина порушила конвенцію, яка забороняла застосування отруюючих речовин, й повела нову війну, причому німецьке командування використало у великому масштабі нову зброю в операції, котра мала обмежену мету.
2. Основні бойові дії 1916 р. відбулися на Західному фронті. В лютому німецькі війська намагалися штурмом взяти Верден - найважливішу ланку оборони Франції. У цій грандіозній битві, що тривала з лютого по грудень 1916 р., Німеччина втратила 600 тис. чоловік, Франція -300 тис. (так звана Верденська м'ясорубка). Однак реального успіху Німеччина не досягла. З липня по листопад 1916 р. французька армія намагалася прорвати оборону німців на р. Соммі і вийти до Брюсселю, що призвело до загальних втрат чисельністю 1,3 млн чоловік. Тут вперше англійською стороною застосована нова зброя - танки.
3.2. Дардане́льська опера́ція — військова операція, почалась у 1915 році з метою захоплення країнами Антанти, головним чином Англією, чорноморських проток Дарданели та Босфор, а також Константинополя.
3.3. вступ у війну богларії, італії і греції
3 серпня 1914 р. Італійський уряд опублікував декларацію про нейтралітет. У своєму повідомленні про це Вільгельму ІІ король Італії заявляв, що, з точки зору італійського уряду, виникнення війни (розпочатої Австрією) не підходить під формулювання casus foederis у тексті договору про Троїстий союз, і це звільняє країну від союзницьких зобов’язань. Така позиція італійського керівництва зумовлювалася при цьому не стільки прагненням зберегти мир чи відмовитись від імперіалістичного поділу світу, скільки намаганням з’ясувати більш чітко для себе розстановку сил у війні і приєднатись до тієї сторони, яка отримуватиме більше шансів на перемогу. Починається тривалий торг. Вже в серпні уряди Антанти запропонували італійцям Трентіно, Трієст і Валону. Антанті було легше набавляти ціну: домагання Італії в першу чергу поширювалися на австрійські території, на Албанію і Туреччину. Становище Німеччини було складніше: для Італії найціннішими здобутками були б саме австрійські володіння, передача яких натрапляла на опір союзного австро-угорського уряду. Німеччина могла зате щедро роздавати землі в Північній Африці за рахунок Франції. Крім того, вона обіцяла Ніццу, Корсіку й Савойю. Поки відбувалися всі ці переговори, італійський уряд почав самостійно реалізовувати деякі експансіоністські наміри. В жовтні 1914 р. Італія захопила острів Сасено, що лежить при вході у Валонську затоку. У грудні вона окупувала Валону. Підтримавши загарбницькі дії Італії, країни Антанти не тільки не обмежували її у подальших намірах, а й готові були надати значну фінансову допомогу задля реалізації експансіоністських планів, спрямованих проти Австро-Угорщини. Це, в кінцевому результаті, зумовило геостратегічні орієнтації Італії. 26 квітня 1915 р. в Лондоні було підписано договір, згідно якого Італія зобов’язувалась через місяць почату війну проти своїх колишніх союзників. 3 травня 1915 р. італійський уряд розірвав договір про Троїстий союз. 20 травня італійський Парламент (не без внутрішньої боротьби) проголосував за воєнні кредити. 23 травня Італія оголосила війну Австрії. Водночас, навіть за таких обставин, Італія продовжувала грати подвійну гру. Вичікуючи слушного для себе моменту вступу у війну, Італія до кінця серпня 1916 р. формально продовжувала знаходитись у стані миру з Німеччиною. Це відігравало на користь австро-німецькому блоку, який, враховуючи невизначеність Італії, активно виборював союзників на Балканах.
Ве́рденська би́тва — битва під Верденом, яка тривала з 21 лютого по 18 грудня 1916 року. Найбільша військова операція Першої світової війни. Ця битва увійшла в історію як «верденська м'ясорубка».
Марнське битва - велика битва між німецькими та англо- французькими військами, що відбулося 5 - 12 вересня 1914 р. на річці Марна в ході Першої світової війни, що закінчилося поразкою німецької армії. В результаті битви був зірванийстратегічний план наступу німецької армії, орієнтований на швидку перемогу на Західному фронті і висновок Франції з війни.