- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
Та не було це останнє слово тих, кого противники вважали незрілими фантастами, які скорше чи пізніше примушені будуть залишити свої мрії. В тому ж останньому числі „Вечерниць" появилася оповістка, про видання нового політично-літературного вісника п. н. „Мета". Вона мала появитися з початком другого півріччя 1863 р. як місячник під керівництвом Кс. Климковича, але він занедужав на очі і мусів здержатися від редаґування. Щойно у вересні появилося це число, яке за мотто мало ,,В своїй хаті своя правда, і сила, і воля", та програму, що її було подано такими словами:
„Скрізь у нас чується потреба такого письма, щоб було огнищем руеької народньої ідеї, розбуджувало б самовіжу народню, причинялось би до самостійного подвигнення народу з його упадку і до скорішого розвою його духовної жизні і вещественного добра на умовах єдиноможливих – на основі своєї народньої істоти".
Далі йде сама програма: „Самостайна народня література і народньо-політичне становище – се есть те поле, на котрому ворошньою працею доконується в народах великого діла... Здобування самостайної народньої руської літератури на основі одностайного розвою народньої річи в письмі і мові, і береження від прямовання до якоїнебудь іншої слов'янської словесности, – отже, збереження рідної мови від язикової централізації, то одно діло.
Заступованнє гадки о народньому єдинстві і народній самостійності всего южно-руського люду і одзисканнє його прав природніх і політичних через розбудженнє його народньо-політичної чинности на законній дорозі – отже, з уважением двоїстих династичних і государственних інтересів, то друге діло. Одно і друге найде в нашему органі вірного заступника, щирого робітника і невсипущого сторожа... В состав „Мети" входить будуть статті двоякої грясті (змісту): Літературні і політичні. Будить отже поміщатися писані твори с краснорічної і наукової словности статті односящіхся до політичного, соціяльного, релігійного и культурного буту всего руського народу"...
Як би додатком до цих слів прозвучала стаття в ч. 3 п. н. „Письмо до громади", підписана: „Невідомий з-поміж гурту" (Д. Танячкович). Вказавши на придушене українське життя під Росією „Мета" цим „Письмом" гостро виступила проти становища старо-руського і москвофільського табору.
Рішуче засуджуючи його, вона остаточно з ним зривала, простягаючи руку до українських земель за Збручем.
Цікавий, різноманітний зміст цього журналу, дописи про українське життя під Росією, цінні статті на політичні теми, зокрема К. Климковича -- все це викликало не лише зацікавлення ширших кіл, але і глибоку симпатію до часопису.
Серед творів красного письменства, що появилися на його сторінках крім Шевченка, звертають увагу твори П. Куліша („Дума про Саву Кононенка, 1637 р. та інші), Гребінки, Маринчука (В. Антонович), Мордовцева, Гургурдядька (псевдо), який дав поему п. н. „Могильні сходини", що появилася в двох числах 1863 р. з такою приміткою редакції:
„Автор, посилаючи нам отсю поему, каже: – Придивіться ви до неї герненько; тут вам наш край, який він тепер. Отут та біда, що наш люд терпить і від історичної брехні, що у нас розпустили поміж народом, і від москалів, і від ляхів, і від жидів, і від інших всяких грабителів"...
3 публікацій національно-політичного характеру визначається стаття К. Климковича п. н. „Становище Руси супроти ляцько-московської борби", яку автор, кінчає такими словами:
„Ляхи і москалі б'ються без відомости русинів, яких не признають обоє. Який не будь кінець візьме тепершішня борба, то непри-готованими він нас не застане... наша доля не ззаду нас, но перед нами, і що ми тоді аж доберемося до неї, як займем свое місце в сім'ї слав'янській".
Цікавий відділ дописів, зокрема з українських земель під Росією. В одному з таких дописів автор („Українець") звертається з такими словами:
„Віруючи в симпатію братів галичан, віруючи в стару слов'янську правду, ударяємось до вас з нашим горем, просимо вас прийнять і заявить наш голос, як тільки ви справді ставите вашим ділом життя та добро народнє, а не скован! здалека теорії про московську силу, як живете своїм розумом, а не піддаєтеся під ману клирикалів, що виросли в московських семинаріях та научились у них славить казенного Бога, затративши всяке чуття народнє, чоловіче та чесне"... Далі йде опис народньго життя, пише про народню освіту, про становище московської журналістики – „Русского Вестника", „Вестника Западной и Югозападной России".
„Опріч личної біди, українці виносять ще унижения невиносимі в літературі, більша часть журналів московських те і робить, що топтає в грязь українш'в, за те тільки, що вони українці"...
I закінчує: „Побачите, як цілий народ душать: бідних та те мних різкою, голодом... бідних та просвітних теж голодом, поліцією, – Сибіром. Чи задушать нас, не знаємо, будемо боротися за свою правду, поки життя стане. Як же нас розвіють по великому світу та вже живої душі не останеться на Україні, то не поминайте лихом та з нашого приміру учіться розпізнавати, що такс Москва".
В іншому дописі з Киева про ролю п. п. Гогоцького та Говорського і „Вестника Западной и Югозападной России" – який, як ви отримуєте, – каже дописувач – то бачите сами його жан-дармський колір".
Та чи не найціннішим є допис-огляд, що його подає Левко Гон-чаренко про Киі'вський Університет п. з. „Значения Київського Університету для українського народу", як також „Дещо про школи народні на Україні".
Цінні сторінки „Перегляду різних часописів роз'яснюючих руське питания", – отже те, що тепер ми назвали б „Україніка", як також „Ровесної (сучасної) літописи". Врешті „Жива Словесность" з відділом збірки пісень, оповідань і приповідок народніх, одним словом всіляких забитків з неписаної словесности нашого люду".
Надхненна „Молода Русь" йшла зо всім цим до широких верств свого народу, здобувши тим собі назву „народовців".
Все це непокоїло противний табір. Не задовольняючись своїми силами, шукав він допомоги серед ворожих українству реакціях кіл російського суспільства.
Слабі ще сили молодої громади національного відродження не могли витримати натиску аґітації, наклепів, заборон. До того ж ще спричинилася хвороба К. Климковича та брак матеріяльних засобів.
У січні 1864 р. видання „Мети" було перервано на п'ятому числі. Але в березні 1865 р. К. Климкович знову відновлює її, на цей раз вже як чисто політичний часопис, двотижневик.
Вихід відновленої „Мети", як органу „народовців", викликав ще більший гнів серед противників.
Розгорілася знову вперта боротьба, наслідком якої прийшов черговий упадок часопису. Протримавшись до листопада, з ч. 18 „Мета" перестала виходити. Але не з резиґнацією. Навпаки, з пев-ністю, яку редакція висловила такими словами:
„...Через три майже роки боровся наш орган, заступаючи щиро народній інтерес спротиву ягелонам польським і московським... Сходимо з поприща з тою непоколебимою вірою, що наш народ не вмре, не загине, мимо всяких ударів польських і московських централістів, що ми колись встанемо до дальшої боротьби могучі і сильні" ...
„Нива"
Одночасно з виходом „Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціяльно „науково-літературний" часопис п. н. „Нива"
Перше число цього часопису появилося 10 січня 1865 р. „напоказ", як додаток до „Слова". Після того виходив самостійними декадними випусками (10, 20, 30 дня) за редакцією і виданням проф. гімназії Костя Горбаля.
Замітним є „Слово редакції" у першому числі: „Від часу як замовкли в нас „Вечерниці", а на Україні „Основа", немає літерацького часопису на всьому простор! рідної нашої землі, – писала редакція, не згадуючи чомусь „Мети", яка перед тим виходила, як літературно-політичний часопис – а хто ж досі не добачив її скрізьної потреби? Кого не засумував той оказ нашої недійности? Най же, хоч на Вкраїні Московщина не дозволяє зложити орган хоч і найневинніший своїм прямуванням, їх бо в очі коле кожне добро наше... але у нас, де заживаемо свобід і признания нашої народности, межи нами, галичанами, запустіла нива рідного слова, мов після впаду татарви, або і'х сусудів... Пора нам, браття, взятися прихильніше до запального нашего діла. До праці, Громадяни!... разом скільки сили!...
„Ниву" жадаємо поставити органом письменського розвою нашого. Замовкла Україна, нам пора обізватися тим охотніш пра-цюючи"...
Підкресливши далі, що часопис подаватиме „все, що іно появиться на широкому просторі землі нашої від гір. Кавказу поза Карпати", визначає редакція такі точки своєї программ, як: повісті, оповідання, народні перекази, поезії, історія, географія, етнографія, статті природописні, бібліографія, критичні замітки, вісті тощо.
Закінчується слово від редакції закликом до підтримки і сподіванням „прихильного в громаді привіту".
Та не виправдалися ці сподівання. Вже в місяці липні з матеріяльних причин на 20-му числі довелося видання припинити. Але, крім матеріяльних труднощів, відбився на долі ,,Ниви" ще і брак досвіду у веденні літературного часопису. Не пощастило „Ниві" і нав'язати ширші зв'язки з українськм літаратурним світом, зокрема з українськими письменниками східньоукраїнських земель під Ро-сією.
Все ж і те, що спромоглася дати в цей час „Нива", було цінним вкладом до національної скарбниці молодого українського руху.
3 припиненням „Мети" перестає виходити і „Шва", передаючи свої завдання новому літературному часопису, заповідженому ре-дакцією „Мети" в її останньому числі.