- •Система контролю знань
- •Тематичний план дисципліни
- •Зміст лекцій, плани семінарських занять,
- •4. "Вічні" проблеми історії політичних і правових вчень.
- •8. Періодизація історії політичних і правових вчень. Лекція 2. Політичні і правові вчення в суспільствах Стародавнього Сходу.
- •1. Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право
- •2. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II – I тис. До н.Е.
- •3. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії / брахманізм, ранній буддизм, школа локаяти (чарвака) /
- •4. Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція. Моїзм. Легізм.
- •Лекція 3. Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.
- •Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •Політико-правова думка раннього періоду (іх – vі ст. До н.Е.).
- •3. Розквіт давньогрецької політико-правової думки (V – перша половина IV ст. До н.Е.).
- •4. Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина IV – II ст.До н.Е).
- •Лекція 4. Політичні і правові вчення в Стародавньому Римі.
- •1. Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі.
- •3. Політико-правові погляди римських стоїків /Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антонін/.
- •4. Політико-правові ідеї римських юристів /Гай, Папініан, Ульпіан, Павло/.
- •5. Політико-правова ідеологія раннього християнства.
- •6. Політико-правові погляди Аврелія Августина.
- •Лекція 5. Політичні та правові вчення Середньовіччя.
- •1. Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного суспільства.
- •2.Особливості державно-правового розвитку Візантії.
- •Лекція 6. Політична і правова думка Арабського Сходу
- •2. Мусульманська правова думка в хvіі-хvііі ст.Ст.
- •3. Історична доля мусульманської політико-правової доктрини у хіх – хх ст ст.
- •Лекція 7. Політичні і правові вчення в Західній Європі в XVI сторіччі.
- •2.Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).
- •3. Політичні і правові ідеї Реформації ( Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).
- •4. Тираноборці /Етьен де Ла Боесі (Франція)/
- •5.Вчення Жана Бодена (Франція) про державу.
- •6. Політико - правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.
- •Лекція 8. Политико-правові вчення в Росії у хv - хх ст.
- •Лекція 9. Політичні і правові вчення в Голландії у хvii ст.
- •Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.
- •Лекція 10. Політичні і правові вчення в Англії у хvii ст.
- •4. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса.
- •5. Політико-правове вчення Джона Локка.
- •Лекція 11. Політичні і правові вчення європейського Просвітництва / кінець XVII - XVIII cт.
- •1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.
- •4. Політичні і правові вчення у Франції.
- •Лекція 12. Політичні і правові вчення у сша в XVII – XIX ст.
- •Лекція 13. Політичні і правові вчення в Німеччині в кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.
- •Політико-правова теорія Іоганна Фіхте
- •4. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право.
- •6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)
- •Зміст лекцій, плани семінарських занять,
- •3. Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія) /
- •Лекція 16. Західноєвропейська політико - правова ідеологія в другий половині XIX сторіччя.
- •1. Загальна характеристика основних напрямків.
- •2. Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).
- •7. Дуалістична теорія держави Георга Еллинека (Німеччина).
- •8. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше(Німеччина).
- •Семінарське заняття 9. Политичні і правові вчення в Західній Європі у першій половині хіх сторіччя.
- •Лекція 17. Західна політико-правова ідеологія хх сторіччя.
- •1. Загальна характеристика головних напрямків політичних і правових вчень хх ст.
- •2. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/
- •3. Інституціоналізм Мориса Оріу (Франція), юридичний інституціоналізм Питирима Сорокіна.
- •Лекція 18. Розвиток української політичної і правової думки
- •Особливості розвитку української політико-правової думки.
- •2. Політичні і правові ідеї Київської Русі
- •3. Основні напрямки політико-правової думки України під час перебування у складі Речі Посполітої.
- •4. Політико-правова думка в Українській козацькій державі і Гетьманщині.
- •Ідеї природного права в Україні епохи Просвітництва.
- •Розвиток політико-правових ідей в Україні у XIX ст.
- •7. Розвиток політико-правових ідей в Україні у XX ст.
- •8. Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •Лекція 19. Погляди на державу і право вчених Київського університету Св. Володимира.
- •Питання на іспит предмету Історія правових і політичних вчень
- •Література:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
юридичний факультет
кафедра теорії та історії держави та права
Укладачі: М.І.Неліп, О.Б.Костенко, Н.А.Вангородська
ІСТОРІЯ
ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030401 «Право»
Затверджено:
на засіданні кафедри
теорії та історії держави і права
Протокол № 3
від “26”листопада 2009 р.
Декан юридичного факультету
____________ І. С. Гриценко
КИЇВ – 2009
Робоча навчальна програма з дисципліни
«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ»
Історія політичних і правових учень. Робоча навчальна програма / М.І.Неліп, О.Б.Костенко, Н.А.Вангородська. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2009. – 72 с.
Укладачі:
к.ю.н., доц. Неліп Михайло Іванович
к.ю.н., доц. Костенко Олександр Борисович
ас. Вангородська Наталія Аркадіївна
Лектори:
к.ю.н., доц. М.І. Неліп
к.ю.н., доц. О.Б. Костенко
к.ю.н., доц. Н.І. Кабанець
Викладачі:
к.ю.н., доц. М.І. Неліп
к.ю.н., доц. О.Б. Костенко
к.ю.н., доц. Н.І. Кабанець
ас. Н.А. Вангородська
ас. О.І. Вернік
ас. К.В. Ліщук
Рецензенти:
к.ю.н., проф. В.О. Котюк
к.ю.н., доц. В.П. Марчук
Погоджено
з науково-методичною комісією
Протокол № 6
від «04» грудня 2009 р.
_______________
ЗМІСТ
-
вступ
4
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
8
ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
10
Змістовий модуль І.
11
Змістовий модуль ІІ.
30
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ НА ІСПИТ
43
Рекомендовані теми курсових та дипломних робіт
46
Література
45
вступ
Історія політичних і правових вчень відноситься до числа теоретико-історичних дисциплін, що носять фундаментальний, світоглядний характер. Ця навчальна дисципліна тісно пов'язана із історією держави і права, загальною теорією держави і права, філософією права, соціальною філософією і іншими напрямами гуманітарної думки. Мета історії політичних і правових вчень – на конкретному історичному матеріалі показати закономірності становлення політико-правової культури цивілізації в аспекті виникнення і розвитку теоретичних знань про право і державу, природу політичної влади і законодавство в контексті формування і затвердження в історії загальнолюдських і національних політико-правових цінностей.
Плани семінарських занять призначені для використання студентами в процесі підготовки до семінарів, а також безпосередньо в процесі семінарських занять по історії політичних і правових вчень. Метою семінарських занять є допомога студентам у вивченні учбового курсу, а також сприяння більш глибокому і всебічному розгляданню і аналізу важливих і складних питань історії вчень про державу та право.
Вивчення курсу політичних і правових вчень відповідає завданням гуманізації процесу становлення юридичного мислення студентів, допомагає їм самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, сприяє формуванню їх правової культури.
Завдання семінару – на основі першоджерел забезпечити засвоєння учбового матеріалу програми курсу шляхом вільного та ґрунтовного обговорення ідей, теорій, вчень, визначення їх дискусійного характеру, визначення концептуальних положень, які ввійшли до арсеналу загальнолюдських і національних політико-правових цінностей, а також тих теоретичних положень, які використовуються сьогодні.
При підготовці до семінару студенти повинні опрацювати рекомендовану літературу, і перш за все твори тих мислителів, які стануть предметом обговорення. Студенти також повинні ознайомитися із змістом відповідних інтерпретацій творчості видатних мислителів, що надає можливість визначити історичну долю їх політико-правової спадщини.
Виступ на семінарі слід будувати так, щоб відобразити в ньому наступні моменти:
1. Світоглядні, соціально-економічні, та культурологічні закономірності виникнення і формування певної політико –правової доктрини.
2. Твори, в яких воно знайшло відображення.
3. Характеристика змісту вчення, доктрини, концепції ( логіко-теоретична і соціально-філософська основа, понятійно-категоріальний апарат, програмні положення).
4. Внесок того чи іншого мислителя в розробку певної політико-правової проблеми, історичне значення відповідних ідей, доктрин та вчень в контексті їх впливу на сучасність і майбутнє.
Система контролю знань
Навчальна нормативна дисципліна “Історія політичних і правових вчень” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
Параметри
|
Змістовий модуль 1 (ЗМ1) |
Змістовий модуль 2 (ЗМ2) |
Комплексний підсумковий модуль (КПМ) |
Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
Оцінка в балах |
0 - 30 |
0 - 30 |
0 - 40 |
0 - 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
доповнення доповіді – до 3 бал;
експрес опитування – до 3 балів;
колоквіум – до 4 балів;
самостійна робота – до 5 балів;
домашня робота – до 5 балів;
есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;
участь в дискусії – до 2 балів;
підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної зимової сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
-
За шкалою університету
100-бальн. система
Оцінка за національною шкалою
та шкалою університету
90 – 100
відмінно
5
75 – 89
добре
4
60 – 74
задовільно
3
0 – 59
незадовільно
2
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.