72

Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище

Модуль 3.Основні положення правил охорони поверхневих вод

Тема 11 Загальна характеристика охорони поверхневих вод від забруднення.

Лекція 17 Загальна характеристика поверхневих вод від забруднення.

Лекція 18 Охорона водних об'єктів при скиданні зворотних (стічних) вод і різних видах по-господарському діяльність.

Економіко-екологічна оцінка якості водного середовища як основа розробки стандартів її стану.

Методичною основою стандартизації щодо оцінки якості водного середовища повинно бути економіко-екологічний підхід, при якому все різноманіття прямих і зворотних зв'язків підсистем "економіка" як господарська діяльність людини і "середовище" як сукупність природних і антропогенних екосистем розглядається в рамках єдиної економіко-екологічної системи. Збалансований розвиток таких систем повинно базуватися на вивченні закономірностей функціонування і стійкості кожної підсистеми.

Важливою умовою економіко-екологічного підходу є оцінка якості середовища з точки зору економічної ефективності її використання у н/г , ступеню задовольняння санітарно - гігієнічним вимогам, збереження природних скарбів.

Врахування потреб н/г, населення і самої природи дозволяє говорити про єдину економіко-екологічну оцінку якості середовища. При цьому економічна ефективність є важливішим при визначенні якості середовища у процесі розвитку виробничих сил.

Економіко-екологічний підхід при стандартизації в області ОНС найбільш важливий для регіонів, що мають н/г значення і тому викликають різні відхилення в НС, а це відповідає відповідній реакції середовища, які спрямовані на зменшення зовнішнього впливу (імпульсний, періодичний монотонно змінюючий). Від цього середовища або переходить до нових зворотних , або незворотних, або переходить в початкове становище.

П рактична реалізація оптимального варіанту природокористування передбачає при цьому введення стандартів як на параметри стану середовища, так і на інтенсивність впливу на неї господарської діяльності. Принцип розроблено в Одеському відділення Інституту економіки АН УРСР, він показує залежність реакції середовища ∆S від величини зміщення від стану ∆S

Е

∆S Е₀

1, 11, 111- стадія освоєння середовища

Е₁ у(с)

1 11 111

0 0

∆S С₁ С

Залежність ефекту Е від концентрації полютанту С у водному середовищу.

Збитки н/г при даному стані водного середовища можна визначити як різницю максимально можливого ефекту Е₀, що досягається при відсутності забруднювача, і ефекту Е(С), відповідного даній концентрації С забруднювача, т.б.

У= Е₀ – Е(с).

Таким чином, величина збитку визначається концентрацією полютанту у водному середовищі.

Для водного середовища в цілому не існує єдиного класу залежностей концентрація С – величина скидів полютанту у середовище Q, необхідно чітко розмежувати наступні типи систем:

• 1 – проточна система (ділянка ріки),

• 2 – полу проточна система (естуарій),

• 3 – непроточна система (озеро, акваторія моря зі слабкою інтенсивністю водообміну і т.ін.).

  1. концентрація домішку визначається миттєвим значенням інтенсивності джерела забруднення Q і рівнем розбавлення

С= Q/ Vhd

V- швидкість течії; h- товщина шару перемішування; d- характерний масштаб проточної системи (наприклад, ширина річки).

2. для систем об'ємом V, інтенсивністю водообміну w i часом водообміну Т (Т=V/W) із закону збереження консервативного домішку свідчить, що

dC/dt + C/V dV/dt = q-c/T, C= C₀

V- питома швидкість надходження полютанту у водоймища.

С_∞ = Q/W,що дозволяє для полу проточних систем встановлювати стандарти стану водного середовища аналогічно проточним системам. Але треба враховувати час досягнення стаціонарного стану, оскільки С₀ і С_∞ відрізняються, а значить відрізняються збитки.

3. при Т→∞, С=С₀+ Q.

Якщо в проточних і полу проточних водоймах процес самоочищення тільки доповнює фізичне розведення полютантів, то в непроточних водоймах він є єдиним фактором, що стабілізує рівень забруднення.

Динаміка змін концентрації домішку в таких системах:

DC/dt = q- S( C ), C₀ = C₀, S – швидкість самоочищення середовища

S( C ) = C^*S^*(C/(C² + C^*2) при С≥0

S^* -max швидкість самоочищення, потенціал самоочищення; (ПСС);

С^* - концентрація, що відповідає max самоочищення.

В залежності з принципом стадійності, необхідна цілеспрямована діяльність людини з активації природної системи самоочищення водного середовища з ціллю збільшення значення С^*, що відповідає max самоочищення. Прикладом такого роду заходів можуть бути зміни фізико-хімічних умов – температури, вмісту солі, ступеню турбулізації, зміни кількості присадок і т.ін.

Для цілей встановлення стандартів стану водного середовища необхідно враховувати суму витрат на контроль і зміни С^*. Таким чином, вибір може призводитися на основі двох критеріїв:

1. по min сумарних витрат на досягнення заданої стійкої концентрації полютантів;

2. по min сумарних витрат (З) і збитку (У)

С₁ – конц., де min витрат на контроль; С₂ – конц., де

З , У min, витрат і збитку

С₁ і С₂ – ГДК даного полютанту.

Використовуючи значення ГДК в якості попередньо

Заданого обмеження на концентрацію полютанту,

одержуємо неравенство

С( Q, S, R, t) ≤ГДК

С₂ С₁

R –радіус вектору точки акваторії.

Ця методика встановлення економіко-екологічних стандартів водного середовища (ГДК і ГДВ).

Результати (наслідки) стандартизації:

1. здійснення відновлення і раціонального використання природних ресурсів;

2. обмеження надходження в НПС відходів виробничо-господарської діяльності суспільства з ціллю зниження вмісту забруднюючих речовин;

3. раціональне використання і забезпечення збереження природних ресурсів;

4. забезпечення відновлення флори і фауни;

5. зниження збитків суспільства, насамперед у охороні здоров'я, сільське, лісове, комунальне господарство.

Ефекти стандартизації ОНПС:

1. зниження числа захворювань;

2. збільшення тривалості життя;

3. збільшення кількості і поліпшення якості продукції ПС;

4. зменшення збитків сировини і економії ресурсів;

5. покращення ряду естетичних показників і т.д.

а це у зменшенні витрат на:

1. планування управління і організацію ОП;

2. конкретні природоохоронні заходи;

3. відновлення природних об'єктів;

4. виробництво в області ОП в результаті розвитку міжнародного співробітництва

В ИТРАТИ

на організацію і управління на розробку і втілення стандартів

комплексної планової системи контроль за їх використанням,

охорони природи перегляд стандартів