- •Рецензія
- •Завдання для виконання курсового проекту
- •Загальні положення
- •1. Методичні поради до виконання курсового проекту Завдання 1. Кліматичні умови відповідної зони та агрохімічна характеристика грунтів сівозміни
- •Завдання 2. Вапнування кислих грунтів
- •Завдання 3. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві
- •3.1. Виробництво підстилкового гною
- •3.2. Вихід безпідстилкового гною
- •3.3. Приготування компостів у господарстві
- •3.4. Заготівля інших видів органічних добрив
- •3.5. Нагромадження і розподіл органічних добрив
- •Завдання 4. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури
- •Визначення норм органічних добрив на основі даних насиченості сівозміни та кількості полів у сівозміні
- •4.1. Визначення норм мінеральних добрив на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні з корегуванням їх за допомогою поправочних коефіцієнтів
- •4.2. Визначення норм добрив балансовим методом
- •4.3. Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив
- •4.4. Річна потреба у поживних елементах на сівозміну для формування запланованої врожайності
- •4.5. Розрахунки потреби різних форм добрив на кожне поле сівозміни, в центнерах фізичної маси
- •З а в д а н н я 5. Економічна ефективність застосування добрив під окремі культури
- •5.1 Обчислення економічної ефективності застосування добрив
- •Завдання 6. Екологічна експертиза системи удобрення сівозміни
- •6.1. Винос поживних речовин урожаєм
- •6.2. Плановий баланс поживних речовин у сівозміні
- •2. Робочий зошит для виконання курсового проекту Завдання 1. Характеристика господарства
- •1.1. Загальні відомості про господарство*
- •1.2. Землекористування господарства
- •1.3. Характеристика середньобагаторічних умов погоди (за даними___________________________ метеорологічної станції)
- •1.4. Запланована врожайність сільськогосподарських культур, ц/га
- •1.6. Агрохімічна характеристика ґрунтів сівозміни, для якої розробляється план застосування добрив
- •1.5. Схема польової сівозміни № для якої складається план застосування добрив
- •1.7. Висновки
- •1.8. Контрольні запитання
- •Завдання 2. Вапнування (гіпсування) грунтів
- •План вапнування ґрунтів у сівозміні
- •2.2. Висновки
- •2.3. Контрольні запитання
- •3.1 Виробництво підстилкового гною у господарстві
- •3.2. Приготування компостів у господарстві
- •3.3. Заготівля інших видів органічних добрив у господарстві
- •3.4. Нагромадження і розподіл органічних добрив у господарстві
- •3.5. Висновки
- •3.6. Контрольні запитання
- •4.1. План удобрення культур у польовій сівозміні №___
- •4.2. Визначення норм добрив на заплановану врожайність балансовим методом
- •4.3. Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю
- •4.4 Річна потреба в добривах (поживних елементах) на польову сівозміну №___
- •4.5. Розрахунок потреби різних форм добрив на кожне поле сівозміни №___ , ц фізичної маси
- •4.6. Висновки
- •4.7. Контрольні запитання
- •Завдання 5. Економічна ефективність застосування добрив під окремі культури
- •5.2. Висновки
- •5.3. Контрольні запитання
- •Завдання 6. Екологічна експертиза системи удобрення сівозміни
- •6.1. Винос поживних речовин з урожаєм
- •6.2. Плановий баланс поживних речовин у сівозміні
- •6.3. Висновки
- •6.4.Вирощуваня екологічно чистої продукції та охорона довкілля в зв'язку з застосуванням добрив
- •6.5. Контрольні запитання
- •Використана література і матеріали
- •Рекомендована література
4.3. Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив
Суть даної методики полягає в тому, що всі ґрунти оцінені за шкалою бонітету. Найкращий грунт оцінено в 100 балів бонітету. Якщо середню за декілька років врожайність
культури на одному і тому ж ґрунті при вирощуванні без добрив розділити на бал бонітету цього ж ґрунту, то отримаємо ціну бала продукції конкретної культури. І навпаки, знаючи бал бонітету та ціну бала (дані агрохімічної служби в кожному господарстві), можна за їх добутком визначити можливу врожайність без добрив конкретної культури на даному ґрунті.
При внесенні добрив отримуємо надвишку врожайності. Якщо отриману надвишку розділити на норму внесених добрив, то отримаємо окупність одиниці добрива надвишкою продукції. І навпаки, якщо відома запланована надвишка продукції, то можна визначити потребу культури в добривах для отримання запланованої врожайності. Для ознайомлення з процесом розрахунку норм добрив за названим методом студенту пропонують визначити потребу в добривах на заплановану врожайність для двох культур сівозміни.
Студент робить розрахунки норм добрив за цим методом під ті ж дві культури сівозміни, що і в завданні 4.2. Розрахунки проводять так.
Планову врожайність культур беруть із завдання 1.4, а номер поля з завдання 1.5.
Таблиця 14. Ціна бала (контрольні цифри) за зонами
(Довідник по удобренню с.-г. культур, 1987)
Культура |
Лісостеп |
Степ |
Культура |
Лісостеп |
Степ |
Група зернових без кукурудзи |
0,45 |
0,44 |
Гречка |
0.21 |
0,19 |
Озима пшениця |
0,47 |
0,45 |
Конюшина – зел.маса |
2,61 |
1,95 |
Цукрові буряки |
4,22 |
4,15 |
Просо |
0,31 |
0,33 |
Кукурудза на зерно |
0,42 |
0,52 |
Вико-вівсяна суміш-з.м. |
2,9 |
2,50 |
Картопля |
2,00 |
1,90 |
Горох |
0,32 |
0,28 |
Соняшник |
0,20 |
0,21 |
Кукурудза на силос |
4,00 |
3,85 |
Льон |
0,12 |
- |
Кукурудза на з.к. |
3,50 |
3,35 |
Таблиця 15. Окупність 1 т органічних добрив приростами урожаїв сільськогосподарських культур, ц/га.
(Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях вирощування, 1990)
Культура |
Доза внесення органічних добрив, т/га |
Полісся, без зрошення |
Лісостеп, без зрошення |
Степ |
|
без зрошення |
зрошення |
||||
Озима пшениця |
ЗО |
- |
0,15 |
0,13 |
0.18 |
Кукурудза на зерно |
35-45 |
0,25 |
0,22 |
0,11 |
0,50 |
Цукрові буряки |
40-50 |
2,2 |
1,5 |
1,30 |
2,35 |
Картопля |
40-45 |
1,9 |
1,3 |
1,20 |
2,10 |
Кукурудза на силос |
40-50 |
2,1 |
1,8 |
1,5 |
2,54 , |
2. Бонітет ґрунту або бал родючості на даному полі беруть із матеріалів останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів у господарстві, а якщо викладач видав індивідуально бонітет, то потрібно брати з індивідуального завдання.
Ціну одного бала родючості ґрунту для певної культури теж беруть з матеріалів агрохімічного обстеження ґрунтів у господарстві. Середні показники ціни балів для різних груп культур агрогрунтових зон наведено в таблиці 14.
Урожайність за рахунок природної родючості ґрунту визначають множенням бонітету ґрунту в балах (пункт 2) на ціну одного балу (пункт 3).
5.Норма гною під дану культуру (якщо під неї його планують) вказана у таблиці 4.1. (план удобрення в сівозміні). Якщо гною не вносять, то розрахунків в 5, 6. 7 пунктах не проводять.
6. Середні показники окупності органічних добрив приростами урожайності наведено в таблицях 15, 16.
Приріст урожайності за рахунок дії добрив обчислюють множенням норми гною (пункт 5) на окупність 1 т гною (пункт б).
Дані про кількість гною та мінеральних добрив, внесених під попередню культуру, беруть з плану удобрення в сівозміні (завдання 4.1.)
9. Приріст урожайності за рахунок післядії добрив обчислюють множенням кількості тон гною або центнерів д.р. мінеральних добрив, внесених під попередник (пункт 8), на окупність 1 т гною (пункт 6) та 1 ц. д. р. (пункт 11). Окупність мінеральних добрив (дані беруть з матеріалів агрохімічного обстеження грунтів господарства, або середніх показників (табл. 16). При цьому множенням відповідних показників одержують приріст від прямої дії добрив, а приріст від післядії гною становить 30%, від післядії мінеральних добрив - 15% їх приросту від прямої дії.
Таблиця 16. Окупність мінеральних добрив приростами врожайності
сільськогосподарських культур (в середньому по Україні). (Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях вирощування, 1990)
Культура |
Дози мін. добрив кг/га д.р. |
Окупність 1 ц NPK приростами |
Культура |
Дози мін. добрив кг/га д.р. |
Окупність 1 ц. NPK приростами врожаю, ц |
Озима пшениця |
101 |
4,80 |
Цукрові буряки |
248 |
27,4 |
149 |
4,50 |
349 |
22,0 |
||
193 |
4,25 |
480 |
18,0 |
||
239 |
3,73 |
||||
Ярий ячмінь |
77 |
5,30 |
Картопля |
175 |
18,3 |
116 |
4,91 |
242 |
18,9 |
||
157 |
4,59 |
372 |
13,5 |
||
199 |
4,12 |
Кукурудза на силос |
154 |
31,2 |
|
Кукурудза на зерно |
128 |
5,08 |
210 |
31,4 |
|
180 |
4,50 |
275 |
26,5 |
||
244 |
3,73 |
Гречка |
117 |
2,48 |
|
Горох |
110 |
3,27 |
155 |
2,45 |
|
154 |
2,92 |
230 |
1,87 |
||
195 |
2,15 |
Просо |
129 |
6,12 |
|
Трави багаторічні - сіно |
127 |
16,4 |
Трави однор.-сіно |
163 |
10,7 |
Ячмінь ярий |
116 |
4,91 |
Буряки кормові |
372 |
55,6 |
Таблиця 17. Рекомендоване співвідношення між елементами живлення при внесенні мінеральних добрив під с.-г. культури
Культура |
Співвідношення |
Культура |
Співвідношення |
||||
N |
Р |
К |
N |
Р |
К |
||
Озима пшениця |
1 |
0,9 |
0,8 |
Цукрові буряки |
1 |
0,8 |
1,1 |
Озиме жито |
1 |
1 |
0,9 |
Картопля |
1 |
0,7 |
1,3 |
Овес |
1 |
1 |
0,9 |
Морква |
1 |
0.8 |
1,4 |
Ячмінь |
1 |
0,9 |
0,9 |
Капуста |
1 |
0.6 |
0,7 |
Кукурудза на зерно і силос |
1 |
0,9 |
0,9 |
Помідори, огірки, цибуля |
1 |
0.7 |
0,8 |
Просо |
1 |
0,9 |
1,1 |
Кормові буряки |
1 |
0,7 |
1,3 |
Гречка |
1 |
1 |
1 |
Кукурудза на з/корм |
1 |
0,8 |
0,8 |
Горох |
0,5 |
1 |
0,5 |
Бобові багаторічні трави |
0,6 |
1 |
3,0 |
Коноплі - волокно |
1 |
0,7 |
0,8 |
Вико - вівсяна сумішка |
1 |
0,9 |
1,2 |
Т а б л и ц я 18. Середній вміст рухомих поживних речовин у ґрунті, мг / 100г ґрунту (довідник по удобренню с.-г. культур, 1987)
N за методом |
Р2О5 за методом |
К2О |
за методом |
|
||||
Тюріна -Кононової |
Корн-фільда |
Кірса-нова |
Чири-кова |
Мачи-гіна |
Кірса-нова |
Чирик-ова |
Мачигіна |
Маслової |
|
|
|
Для зернових і кормових культур |
|
|
|||
4,5 |
12,5 |
7,5 |
7,5 |
2,3 |
10,0 |
6,0 |
15,0 |
12,5 |
Для технічних і овочевих культур |
||||||||
7,0 |
17,5 |
12,5 |
12,5 |
4,2 |
14,5 |
10,0 |
25,0 |
17,5 |
10. Приріст урожайності від мінеральних добрив обчислюють за різницею між плановою врожайністю (пункт 1) та приростом врожайності, що отримана за рахунок родючості ґрунту (пункт 4), дії (пункти 7) та післядії органічних і мінеральних добрив, внесених під попередник (пункт 9).
11. Окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив беруть, як було вже сказано, з матеріалів агрохімічного обстеження грунтів господарства, чи з таблиць 15, 16.
12. Необхідну кількість мінеральних добрив у ц/га д.р. визначають діленням приросту врожайності, що потрібно отримати за рахунок мінеральних добрив (пункт 10), на окупність 1 ц д.р. N + Р + К мінеральних добрив (пункт 11).
13. Рекомендоване співвідношення поживних елементів беруть з таблиці 17.
14. Кількість поживних речовин, що припадає на одну частину рекомендованого співвідношення знаходять діленням необхідної кількості мінеральних добрив у кг/га д.р. (пункт 12, перевести в кг) на суму частин рекомендованого співвідношення (пункт 13. Наприклад, 1:0,9:0,8=2,7).
15. Необхідну кількість N, P2O5, К2О в кг/га визначають множенням кількості поживних речовин, що приходиться на одну частину рекомендованого співвідношення (пункт 14) на кількість частин азоту, фосфору і калію у рекомендованому співвідношенні поживних елементів (пункт 13).
16. Вміст рухомих поживних речовин у ґрунті даного поля беруть із завдання 1.6.
17. Ступінь забезпеченості рухомими поживними речовинами на даному полі визначають за вмістом цих речовин у ґрунті (табл. 1.6) по таблиці 9, або з матеріалів агрохімічного обстеження ґрунтів.
18. Поправочні коефіцієнти беруть з табл. 9. або розраховують за формулою:
К=2-(С/Сср) (5)
де К - поправочний коефіцієнт;
С - вміст рухомої поживної речовини в ґрунті на даному полі в мг/100 г ґрунту (табл. 1.6);
Сер - середній вміст поживної речовини в ґрунті (табл. 18)
19. Скоректовані норми добрив визначають множенням необхідної кількості кожного поживного елементу в кг/га (пункт 15) на відповідний поправочний коефіцієнт (пункт 18)
20. Норму добрива у фізичній масі в ц/га визначають діленням скоректованої норми поживного елементу (пункт 19) на процентний вміст цього елемента в добриві.