4.2.1.2. Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі

Схема водопровідної мережі – тупикова, з нижньою розводкою магістралей.

Імовірність діяльності приладів визначається один раз для усієї мережі, при однакових споживачах води в будівлі за формулою (1.3):

де U =90 – кількість мешканців;

N – кількість санітарно-технічних приладів;

– витрата холодної води у годину найбільшого водоспоживання, л/год;

л/год.

– 0,2 л/год. – витрата холодної води приладом, л/год.

Цифрові значення параметрів вибираємо з табл. 1.2 [1]. Довжину ділянок приймаємо таким чином: підводки між приладами – 1м; між поверхами уздовж стояку – 3 м(на останньому поверсі з урахуванням відстані від підлоги – 4м); від відгалуженні на перший поверх до рівня розташування магістралі під стелею підпілля – 1,5 м; відстань між приєднанням стояків до магістралі вимірюємо за допомогою лінійки за масштабом 1:100.

Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі виконують у вигляді табл..1.3.

Кількість приладів визначають за розрахунковою(аксонометричною) схемою0 на розрахунковій ділянці від диктуючого прилада до ввода в будинок. Коефіціент α визначається згідно з додатком 4 [1] залежно від загальної кількості приладів N на разрахунковій ділянці мережі й імовірністі їх дії Р (для громадських будинків і побутових помешкань - за табл. 1.1; для жилих будинків - за табл 1.2.). Розрахункову витрата води на ділянці визначають за формулою (1.1). Діаметри розрахункових ділянок призначають з урахуванням п.4.2.1.3.

Розрахункова витрата води в будинку q=0,764 л/с=2,75 м³/год. Загальні витрати напору у водопровідній мережі H_{l tot}=4,76 м.

4.2.1.3.Конструкція водопровідної мережі

Ввід водопроводу d_у=40 мм і водопровідна мережа виконується з оцинкованих сталевих водогазопровідних труб (ДЕСТ 3262-75). Магістральні ділянки – з труб d_у=32 мм. Стояки – з труб d_у=25 мм, до відмітки 16,000 м і вище з труб d_у=20 мм. Підводки в квартири і до окремих приладів – з труб d_у=15 мм. З’єднання труб – зварні та на різьбі.

В приміщенні насосної, на всмоктующих і напірних лініях встановлюємо резина-металічні вібровставки довжиною 1,0 м.

В усіх місцях водопровідної мережі, передбачених п. 10.5. [2], встановлюється запірна арматура.

На напірній лінії у кожного насоса треба передбачити зворотний клапан, вентиль і манометр, а на всмоктуючий тільки вентиль і манометр.

4.2.1.4. Підбір лічильника води

Виходячи з середньогодинної витрати за добу за допомогою додатку 6 [1] вибираємо лічильник води – водомір крильчастий з діаметром умовного проходу d_у=32 мм.

Витрати напору в лічильнику визначаємо за наступною формулою:

м, (1.2.)

що не перевищує допустиму величину [2, п.11.3].

4.2.1.5. Визначення необхідного напору Необхідний напір води в мережі

м, (1.3.)

де Н_geom=30 м – геометрична висота подачі води (для десятиповерхового будинку при висоті поверху 3,0 м);

м – сума загальних витрат напору в мережі та витрат напору в лічильнику води;

Н_f – 2 м вільний напір у найвіддаленішого санітарно-технічного приладу, приймаємо за таблицею 1.1[1].

Очевидно, що Н_пН_g (37,5220,0) – в мережі маємо постійну недостачу напору. В склад системи водопостачання необхідно включити напірну установку.