Обробка зібраного матеріалу в цілому

Обробка матеріалу в цілому являє собою процес написання курсової роботи "вчерне", інакше кажучи, складання її, тобто систематизацію і зіставлення різних частин зібраного матеріалу, що приводить до з'ясування логіки всієї роботи, структурних граней кожного питання.

Усю підготовлену інформацію можна записувати і накопичувати в робочому зошиті чи в окремих папках по кожним розділі плану. Виписки і запис роботи в чорновому варіанті зручно вести на окремих аркушах, що дає можливість розрізати їх і вносити необхідні зміни.

Відповідно до плану роботи варто визначити межі кожного питання, у якому доцільно спочатку систематизувати категорії і поняття, визначити їхній логічний ряд. Далі з зібраного матеріалу виділяють виписки з різними точками зору, а потім аналізують, підкріплюють аргументами і прикладами і виробляють власну позицію, роблять необхідні висновки.

На цьому етапі уточнюється матеріал і відкладається убік другорядна чи не має відношення до теми дослідження інформація. Студентам нерідко складно самостійно відокремити яку-небудь інформацію й окреслити коло вишукування, тому на даному етапі необхідно порадитися з науковим керівником.

Як правило, курсову роботу виконують у машинописному варіанті, її обсяг встановлюється в межах 1 друкованого аркуша (22 сторінки машинописного тексту через 1,5 інтервалу). Комп'ютерний варіант роботи виконується через 1,5 інтервалу. Як виключення, допускається рукописний варіант. Записи ведуться тільки на одній правій сторінці без виділення полів. Ліва сторона листа залишається вільної для зауважень рецензента. Писати потрібно розбірливо, без помилок, помарок і виправлень. Скорочення слів не допускається.

Курсова робота відповідно до плану починається з уведення, де показується значення обраної теми для державно-правової практики, її місце в курсі теорії держави і права. Відзначається актуальність, указуються мотиви обрання даної теми, показується ступінь її розробленості в різних працях учених. Необхідно також вказувати мету і задачі курсової роботи.

В основній частині роботи логічно послідовно розкриваються поставлені питання. Насамперед необхідно враховувати особливості теорії держави і права як методологічної дисципліни. У першому питанні особлива увага звертається на поняття і категорії, що розглядаються в даній темі. Потрібно дотримувати логіку викладу, використовуючи основні способи — від загального до частки чи від часткового до загального. Любе питання, як і робота в цілому, повинне складатися з вступу, основної частини і висновку.

В основній частині роботи показується глибоке розуміння сутності обраної теми, знання використовуваних джерел, уміння зіставляти різні точки зору. Важливо не механічне зіставлення окремих позицій чи їх бездоказова критика, а прагнення до того, щоб головні моменти були підкріплені теоретичними положеннями, фактами і прикладами практичної діяльності. При добротному володінні матеріалом не виникає зайвої необхідності частого цитування авторів, зникає фрагментарність викладу.

Оскільки курсова робота є результатом самостійного вивчення студентами обраної теми, вона повинна бути написана своїми словами, містити необхідні особисті узагальнення і висновки.

У висновку автор підбиває підсумок зробленої роботи, указує, з якими труднощами довелося зштовхнутися при викладі обраної теми, виділяє вузлові чи викликані інтерес проблеми. Слід зазначити, які питання мають практичну значимість для діяльності юридичних органів, забезпечення прав людини і громадянина, зміцнення законності і правопорядку. Узагальнення і висновки необхідно викладати коротко і своїми словами.

Курсова робота має титульний лист (див. додаток), що розміщається на обкладинці. На титульному листі студент указує назву вузу, назва кафедри, теми, своє прізвище і ініціали, номер навчальної групи, номер залікової книжки, а також посаду, наукове звання керівника.

На першій сторінці розміщається план курсової роботи і вказується, на яких сторінках розміщені глави, параграфи, підзаголовки.

Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Текст кожного розділу курсової роботи починається з назви і його порядкового номера відповідно до плану.

Посилання на наукові праці, нормативні акти в тексті позначаються цифрами, а у виносках (унизу сторінок) указується цитуємо джерело відповідно до вимог оформлення наукового апарата (див. додаток 3).

У бібліографії вказується список використаної літератури, що включає розділи:

1. законодавчі й інші офіційні матеріали,

2. книги;

3. статті;

4. автореферати і дисертації;

5. література на іноземних мовах.

У законодавчі й інші офіційні матеріали включаються міжнародні акти, конституції, закони, укази, постанови уряду, накази міністерств, відомств і т.п. відповідно до встановленої послідовності. У розділ "Книги" включається уся використана монографічна, публіцистична й інша література, розташовувана за абеткою по першій букві прізвища автора; якщо робота представляє збірник — те по першій букві його назви. У розділі "Статті" перелічуються наукові праці, опубліковані в журналах, збірниках наукових праць, у періодичній пресі.

У бібліографії указуються усі використані джерела, а не тільки цитуєма по тексту література. При цьому обсяг джерела дається цілком: якщо це монографія, то скільки сторінок у цій роботі; якщо це наукова стаття, то на яких сторінках у журналі вона розміщена.

Курсова робота підписується автором, ставиться дата її завершення і робота здається для реєстрації методисту кафедри.