529

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

Кафедра природничих наук та екології

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

Для студентів спеціальності «Психологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

(денна, заочна)

Київ - 2012

Підготовлено кандидатом технічних наук, доцентом кафедри природничих наук та екології Запорожченко Ю.Ф.

Затверджено на засіданні кафедри природничих наук та екології

Протокол № 8 від 18 квітня 2012 року

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

Запорожченко Ю.Ф. Навчальна програма дисципліни “Цивільна оборона“ (для магістрів). — К.: УСЗ, 2012. — 32с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Цивільна оборона ”, плани семінарських занять, питання до заліку, контрольна робота для студентів заочної форми навчання, практично-розрахункове завдання, список літератури.

Університет сучасних знань УСЗ, 2012

Пояснювальна записка

Відповідно до Женевської конвенції (1949), Закону України «Про цивільну оборону» (1993) та інших нормативно-правових актів навчальна дисципліна «Цивільна оборона» є обов’язковим предметом в циклі навчальних дисциплін у вищій школі. Навчальний процес організується з врахуванням завдань, які вирішуються окремо взятим структурним підрозділом у системі державних та недержавних органів.

Мета: формування системи теоретичних знань про організацію захисту об’єкта господарської діяльності.

Завдання: вивчення функцій і завдань Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, організації захисту об’єкта господарської діяльності; набуття практичних навичок щодо організації захисту об’єкта господарської діяльності та його навколишньої території.

Предмет: об’єкт господарської діяльності як підсистема Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

Вимоги до знань і умінь студентів

Внаслідок вивчення курсу

студенти повинні знати:

• характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

• способи і засоби захисту населення від небезпечних факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

• порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

• призначення і порядок роботи з приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

• методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникати внаслідок стихійного лиха чи аварії;

• основи стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах;

• основи організації проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;

студенти повинні вміти:

• прогнозувати можливості виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;

• практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і в разі застосування сучасної зброї;

• відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об'єктів народного господарства в надзвичайних ситуаціях і визначити необхідні заходи щодо її підвищення;

• оцінювати радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

• керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах народного господарства відповідно до майбутньої спеціальності;

• проводити економічні розрахунки, пов’язані із втратами від надзвичайних ситуацій.

студенти мають бути ознайомленими:

• з організацією цивільної оборони іноземних держав;

• зі змістом рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р., Додатковими протоколами від 8 червня 1977 р., що мають відношення до цивільної оборони тощо.

• з нормативно-правовими актами Цивільної оборони України та Міністерства з надзвичайних ситуацій України.

Критерії оцінювання знань студентів

Поточний і рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу.

Рівень знань студентів оцінюється за параметрами: „зараховано”,

„не зараховано”.

„Зараховано” – знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускають деякі неточності.

„Не зараховано” – виставляється, якщо відповідь студента не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Рейтинг	Оцінка ECTS	Традиційна оцінка
90-100	A	„відмінно”
80-89	B	„добре”
71-79	C
60-70	D	„задовільно”
50-59	E
30-49	FX	„незадовільно” з можливістю повторного перескладання
0-29	F	„незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни