- •1. Загальні принципи побудови систем
- •1.1 Поняття системи, її властивості та їх співвідношення. Прості та ієрархічні системи
- •Закономірності формування ієрархічних систем
- •1.3. Класифікації систем
- •Відкриті і закриті системи.
- •Цілеспрямовані системи.
- •Класифікації систем по складності.
- •1.4 Визначення й основні принципи системного підходу
- •1. Принцип пріоритету глобальної мети і послідовного просування
- •2. Принцип модульності систем
- •3. Принцип узгодження зв'язків
- •4. Усталеність систем
- •5. Принцип відсутності конфліктів між цілями окремих елементів чи підсистем і цілями всієї системи
- •1.5 Порівняльна характеристика класичного та системного підходів до формування системи
- •1.6 Основні задачі створення і дослідження систем
- •1.7. Основні етапи розробки систем
- •2. Термінологія і класифікація моделей об'єктів та систем
- •2.1 Закон і модель, їх співвідношення. Види моделей.
- •2.2 Побудова і аналіз статистичних моделей
- •2.2.1. Проведення експерименту відсіювання (вибір значущих факторів)
- •2.2.2. Вибір форми функціональної залежності
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів (параметрів) моделі
- •2.2.3.1 Метод найменших квадратів (мнк)
- •3. Регресійні моделі з однією змінною
- •3.1. Оцінка надійності коефіцієнтів моделі лінійної регресії
- •3.2 Приклад побудови моделі лінійної регресії
- •4. Моделі множинної лінійної регресії
- •4.1 Матрична форма моделі множинної регресії
- •4.2 Приклад побудови рівняння множинної регресії
- •4.3 Аналіз моделі множинної регресії
- •4.4 Визначення довірчих інтервалів коефіцієнтів множинної регресії
- •5. Композиція і декомпозиція складних об'єктів і систем
- •5.1 Еквівалентні перетворення моделей систем
- •1.Модель без додаткових зв’язків
- •2. Послідовне підключення моделей підсистем
- •П аралельне підключення моделей (рис.5.5).
- •7. Синтез оптимальних систем на основі динамічного
- •7.1 Визначення методу дп
- •7.2 Знаходження най коротшої відстані між двома вузлами на мережі доріг
- •7.3 Задачі розподілу ресурсів
- •Рішення
- •Рішення
- •9. Аналіз і синтез систем на основі імітаційного моделювання
- •9.1 Загальні питання імітаційного моделювання
- •9.2. Метод Монте-Карло
- •9.3 Види випадкових потоків
- •9.5 Імітаційне моделювання транспортних систем масового обслуговування
- •9.6 Алгоритм імітаційного моделювання смо
- •Підпрограма "Моделювання вхідного потоку"
- •Підпрограма "Моделювання вихідного потоку"
- •Підпрограма " Побудова діаграми №2 розподілу часових інтервалів вихідного потоку"
- •9.7. Приклад застосування програми імітаційного моделювання
- •10. Управління в організаційних системах. Принцип зворотного зв'язку
- •10.1 Основні принципи управління
- •10.1.1. Принцип управління по збуренню
- •10.1.2. Принцип управління по відхиленню (принцип зворотного зв'язку)
- •10.1.3. Принцип комбінованого управління
- •10.2 Приклад аналізу систем управління об'єктами економічного характеру
1.3. Класифікації систем
Системи розділяють на класи по різних ознаках, і в залежності від розв'язуваної задачі можна вибирати різні принципи класифікації.
Починалися спроби класифікувати системи по виду відображуваного об'єкта (технічні, біологічні, економічні і т.п. системи); по виду наукового напрямку, використовуваного для їхнього моделювання (математичні, фізичні, хімічні й ін.). Системи поділяють на детерміновані і стохастичні, відкриті і закриті; абстрактні і матеріальні (тобто існуючі в об'єктивній реальності) та ін.
Класифікації завжди відносні. Так, у детермінованої системі можна знайти елементи стохастичності, і, навпаки, детерміновану систему можна вважати окремим випадком стохастичної (при ймовірності, рівній одиниці). Аналогічно, якщо взяти до уваги діалектику суб'єктивного й об'єктивного в системі, то стане зрозумілою відносність поділу системи на абстрактні й об'єктивно існуючі: це можуть бути стадії розвитку однієї і тієї ж системи.
Дійсно, природні і штучні об'єкти, відбиваючись у свідомості людини, виступають у ролі абстракційних понять, а абстрактні проекти створюваних систем втілюються в реально існуючі об'єкти, які можна відчути, а при вивченні знову відобразити у вигляді абстрактної системи.
Однак відносність класифікацій не повинна зупиняти дослідників. Ціль будь-якої класифікації - обмежити вибір підходів до відображення системи, поставити у відповідність виділеним класам прийоми і методи системного аналізу і дати рекомендації відносно вибору методів для відповідного класу систем. При цьому система, в принципі, може бути одночасно охарактеризована декількома ознаками, тобто вона може займати місце одночасно в різних класифікаціях, кожна з яких може виявитися корисною при виборі методів моделювання.
Розглянемо для прикладу деякі з найбільш важливих класифікацій систем.
Відкриті і закриті системи.
Поняття відкритої системи ввив Л. фон Берталанфі. Основні характерні риси відкритих систем - здатність обмінюватися із середовищем масою, енергією й інформацією. На відміну від них закриті чи замкнуті системи передбачаються (зрозуміло, з точністю до прийнятої чутливості моделі) цілком позбавленими цієї властивості, тобто ізольованими від середовища.
Можливі окремі випадки: наприклад, не враховуються гравітаційні й енергетичні процеси, а відображається в моделі системи тільки обмін інформацією із середовищем; тоді говорять про інформаційно-проникні чи відповідно про інформаційно-непроникні системи.
Одна з найбільш важливих особливостей відкритих систем полягає в наступному. У відкритих системах виявляються так звані термодинамічні закономірності, що здаються парадоксальними і суперечать другому початку термодинаміки. Нагадаємо ще раз, що другий закон термодинаміки (так зване "друге начало"), сформульований для закритих систем, характеризує систему зростанням ентропії, прагненням до невпорядкованості, руйнування.
Виявляється цей закон і у відкритих системах (наприклад, старіння біологічних систем). Однак на відміну від закритих у відкритих системах можливе введення упорядкованості (зниження ентропії); подібні системи можуть зберігати свій високий рівень і навіть розвиватися убік збільшення порядку складності, тобто в них виявляється так звана закономірність самоорганізації, що розглядатиметься трохи далі. Саме тому важливо для систем управління підтримувати обмін інформацією із середовищем.