- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
Упорні глини.
Зі збільшенням змісту Аl2О3 до 71,6% температура плавлення системи підвищується до 1870 °С и утвориться максимум, що відповідає хімічній сполуці муллиту 3А12О3∙2Si2.
В області, обмеженої контуром БГДБ із рідкого розплаву виділяються кристали мулліту.
У прямокутнику ВДЖЗ, у діапазоні температур від 1545 °С до 1450...1470 °С виділяються кристали кристобаліту й мулліту, а при більше низьких температурах виділяються кристали тридиміту й мулліту.
Тридиміт є формою кремнезему, що перетерплює об'ємні найменші зміни, тому у виробництві динасових вогнетривів випал виробів ведеться при температурах, що забезпечують переважну кристалізацію тридиміту в динасі. В області, обмеженої ГЕИ з розплаву виділяється муллит, а в контурі ЕЛК з рідкого розплаву виділяється корунд.
Нижче лінії затвердіння ЇВ в області ИЕНЖИ виділяються кристали мулліту й корунду, а в точці Д кристалізується корунд. Хімічна сполука мулліт є міцним і тугоплавким. Вона в основному й визначає високу вогнетривкість, хімічну стійкість і механічну міцність високоглиноземистих виробів під час їхньої служби в печах.
Крапка Д відповідає змісту 100% корунду, що має температуру плавлення 2060 °С.
Корундові вироби володіють високою вогнетривкістю, хімічною стійкістю й механічною міцністю. З корунду виготовляють чохли для термопар, що вимірюють температури розплавів до 1650...1800 °С. У природі розповсюджений також мінерал силліманіт Al2О3-SiО2, що залежно від кристалічної структури (форми) називається також андалузитом або кіанітом. У ньому втримується близько 63% А12О3 і 37% Si2. При нагріванні цей мінерал розкладається за схемою 3Al2О3-Si2 →3AI2O3∙2Si2 +Si2 з утворенням мулліту й вільного кристобаліту. Отже, за цією схемою можуть виходити вогнетриви муллітового типу. Мулліт має температуру плавлення близько 1870°С, відрізняється великою хімічною стійкістю й порівняно низьким коефіцієнтом термічного розширення. Залежно від наявності й кількості шамоту в шихті розрізняють: безшамотні, малошамотні (кількість шамоту не перевищує 30%), шамотні (зміст шамоту від 40 до 65%) і багатошамотні (зі змістом шамоту більше 70%) вироби.
Цегла |
Зміст |
Вогне- тривкість,оС
|
Межа міцності при стиску, кг∙см2 |
Пористість,% |
Коефіцієнт газопроникності, |
Температура деформації під навантаженням кг/см2,оС |
Додаткова усадка при 400 оС,% |
|
Ti2+ Al2О3,% |
|
|
|
л∙м/(м2∙год∙мм рт ст) |
(початок розм'якшення) |
|
Доменна цегла класу II |
|
|
|
|
|
|
|
із багатошамот-них мас, Часов-Ярский комбінат ог- |
34,5 |
1710 |
. 510 |
18,8 |
1,24 |
1380. ..1400 |
- |
неупорів |
|
|
|
|
|
|
|
Доменна цегла класу Б |
|
|
|
|
|
|
|
із багатошамотних мас, Часов-Ярский комбінат ог- |
36,5 |
1720 |
683 |
15,9 |
- |
1415 |
0,10 |
неупорів |
|
|
|
|
|
|
|
Доменна цегла класу А |
41,1 |
1730 |
560 |
15,3 |
- |
1410 |
0,1 |
із багатошамотних мас, |
|
|
|
|
|
|
|
Семилукський завод |
|
|
|
|
|
|
|