- •Тема: Історичний аспект виникнення держави та права
- •Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».
- •Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
- •Теорії виникнення держави. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •Тема: Загальна характеристика держави та державної влади
- •Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види
- •Органи держави: поняття, ознаки, види
- •Поняття і види влади. Особливості державної влади.
- •Тема: Державний лад
- •Поняття і загальна характеристика державного ладу
- •Види і загальна характеристика форм правління.
- •Політичні режими: поняття і види.
- •Форми територіального устрою держави: поняття і види
- •Тема: Поняття і загальна характеристика права
- •Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права
- •Право і мораль
- •Функції права
- •Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти
- •Принцип верховенства закону
- •Систематизація правових актів: поняття й види
- •Тема: Поняття і структура правової системи
- •Поняття системи права. Галузі права, правові інститути
- •Правові норми: ознаки, структура. Співвідношення правових норм зі статтями правових актів
- •Система права і система законодавства
- •Види правових систем. Поняття міжнародного права
- •Тема: Правовідносини
- •Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
- •Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб
- •Об’єкти правовідносин.
- •Зміст правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •Тема: Правопорядок і правопорушення
- •Поняття суспільного порядку та дисципліни, способи їх забезпечення. Правопорядок як складова суспільного порядку. Поняття і гарантії законності.
- •Поняття правосвідомості.
- •Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень
- •Тема: Конституційне право
- •Загальна характеристика конституційного права
- •Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України
- •Тема: Основні права, свободи і обов’язки громадян України
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
- •Поняття і загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Міжнародні стандарти у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають
- •Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків громадян України.
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Загальні засади організації державної влади в Україні
- •Референдум і вибори як способи безпосереднього волевиявлення народу: поняття, види
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Органи державної виконавчої влади України. Кабінет Міністрів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Органи судової влади України
- •Правоохоронні органи України
- •Тема: Фінансове право
- •Загальна характеристика фінансового права
- •Бюджетна система України
- •Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів
- •Тема: Адміністративне право
- •Загальна характеристика адміністративного права
- •Суб’єкти адміністративного права. Державна служба
- •Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Тема: Екологічне право
- •Загальна характеристика екологічного права
- •Екологічні права і обов’язки громадян.
- •Використання природних ресурсів.
- •Тема: Кримінальне право
- •Загальна характеристика кримінального права
- •Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині
- •Тема: Кримінальне право
- •Види кримінальних покарань.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Цивільне право
- •Загальна характеристика цивільного права.
- •Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб
- •Право власності: поняття, зміст. Види власності
- •Тема: Цивільне право
- •Поняття спадкового права. Порядок спадкування
- •Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Сімейне право. Житлове право
- •Загальна характеристика сімейного права.
- •Умови і порядок укладення та припинення шлюбу
- •Особисті та майнові права і обов’язки подружжя, батьків і дітей.
- •Тема: Земельне право
- •Загальна характеристика земельного права
- •Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
- •Тема: Земельне право
- •Користування землею: поняття, суб’єкти, види
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.
- •Тема: Трудове право
- •Загальна характеристика трудового права
- •Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення
- •Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
- •Припинення трудового договору: поняття, підстави
- •Тема: Трудове право
- •Поняття і види робочого часу та часу відпочинку
- •Поняття трудової дисципліни і обов’язки працівника
- •Тема: Трудове право
- •Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття
- •Матеріальна відповідальність
Тема: Цивільне право
План
Поняття спадкового права. Порядок спадкування.
Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх.
Поняття спадкового права. Порядок спадкування
Спадкове право – це сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна померлої особи до інших осіб.
Особа, після смерті якої залишилось майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті спадкодавця, називаються спадкоємцями. Спадкоємство виникає у випадку смерті громадянина чи визнання його померлим у судовому порядку. Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває. Тому спадкодавцями можуть бути лише громадяни, а спадкоємцями можуть бути фізичні особи, юридичні особи і держава.
Майно, що залишилося після смерті спадкодавця і переходить до спадкоємців, називається спадщиною. Спадщина складається з прав і обов’язків спадкодавця (наприклад, сплата боргу). Якщо спадкоємець приймає спадщину, то приймає всі права і обов’язки по ній. Право спадкоємця – прийняти таку спадщину або відмовитися від неї.
Нормами цивільного права встановлюються два види спадкування – за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування за заповітом і за законом. Наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а друга частина успадковується за законом.
Спадкоємцями можуть бути громадяни, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при житті і народжені після його смерті. Громадяни і держава можуть бути спадкоємцями як за заповітом, так і за законом, а юридичні особи – тільки спадкоємцями лише за заповітом.
Певні особи не мають права бути спадкоємцями:
1) особи, які навмисне позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь із спадкоємців або зробили замах на їх життя;
2) після смерті дітей батьки, які на момент відкриття спадщини були позбавлені батьківських прав відносно них;
3) батьки і повнолітні діти, які злісно ухилялись від виконання покладених на них у силу закону обов’язків по утриманню спадкодавця, якщо це підтверджено в судовому порядку.
Спадкоємство за заповітом має місце тоді, коли спадкодавець при житті розпоряджається своїм майном так, що воно після його смерті переходить до тих осіб, які визначені в заповіті.
Заповіт – це розпорядження власника своїм майном на випадок його смерті. Заповіт може укладати лише дієздатна особа. Якщо буде встановлено, що заповідач діяв у стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій, заповіт може бути визнаний недійсним. Заповіт укладається в нотаріальній формі. Заповіт заповідач може в будь-який час змінити, скасувати, написати новий. Заповіт обов’язково підписується спадкодавцем. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, то за його дорученням, у його присутності та в присутності нотаріуса заповіт може підписати інший громадянин. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.
Спадкування за законом має місце у таких випадках:
1) якщо немає заповіту;
2) заповіт визнано недійсним (наприклад, його укладала недієздатна особа);
3) спадкоємці, які вказані у заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовились її прийняти.
Існує дві черги спадкоємців. Спадкоємцями першої черги в рівних долях визнаються діти (у тому числі усиновлені), чоловік (дружина), батьки (усиновителі) померлого, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкоємця є спадкоємцями за законом, якщо в час відкриття спадщини немає в живих того із їх батьків, який був би спадкоємцем. За відсутності спадкоємців першої черги чи не прийнятті ними спадщини, а також у випадку, коли всі спадкоємці першої черги не призиваються до спадкування, успадковують у рівних долях рідні брати і сестри померлого, а також дід і баба померлого як зі сторони батька, так і зі сторони матері (це спадкоємці другої черги).
До числа спадкоємців за законом відносяться непрацездатні особи, які знаходились на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні із спадкоємцями тієї черги, які призиваються до спадкування.
Закон передбачає право на обов’язкову долю в спадщині. Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені), а також непрацездатний чоловік (дружина), батьки (усиновителі) та утриманці померлого успадковують, незалежно від заповіту, не менше, 2/3 долі, яка була б надана кожному з них при успадкуванні по закону.
У певних випадках спадщина переходить до держави:
1) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за заповітом, ні за законом;
2) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини;
3) якщо всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;
4) якщо ніхто із спадкоємців не прийняв спадщину.