Навчально – методичні матеріали:

Програма курсу: “Кримінальне право України. Загальна частина”. – К. – 2002. – 38 с.

Програма курсу: “Кримінальне право України. Особлива частина”. – К. – 2002. – 66 с.

Робоча програма спецкурсу: “Порівняльне кримінальне право”. – К. – 2001.

Програма спецкурсу “Проблеми кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності”. – К. – 2002. – 35 с.

Програма спецкурсу “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”. – К. – 2002. – 21 с.

Vі. Методичні рекомендації щодо написання та тематика рефератів з курсу “актуальні проблеми кримінального права україни” Методичні рекомендації написання рефератів

Цілі:

• опанування науковими методами та прийомами опрацювання нормативних актів, літературних джерел та судової практики, виклад та аргументування власних висновків;

• поглиблене засвоєння положень доктрини кримінального права України і зарубіжних країн;

• одержання більш глибоких знань для складання іспиту та написання магістерських робіт.

Завдання: кожний студент готує два реферати.

1-й за темою Загальної частини КК, термін – до 25 жовтня

2-й за темами Особливої частини КК, термін – до 20 грудня

При роботі над рефератом слід приділити належну увагу методологічним аспектам, власне, методом науки кримінального права. Наука кримінального права все більш і більш активніше керується загальнонауковими і спеціальними методами, які тісно пов’язані між собою.

До них відносять історичний, порівняльний, соціологічний та інші методи.

Це дасть змогу з’ясувати, оцінити і критично осмислити зміст кримінального закону, підстави його застосування, зрозуміти особливості реалізації принципу верховенства права в кримінально – правовому регулюванні, дотримуватися принципу законності.

Наука кримінального права, писав великий О.Ф. Кістяківський, повинна “Запозичувати свій матеріал з практики його, переробляти, щоб бути наукою дійсних життєвих явищ, що становлять інтерес для суспільства, а не відірваних умовиводів і фантазій, нікому не потрібних”.

Тематика рефератів загальна частина

1. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація положень Конституції України.

2. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

3. Значення історичного методу при вивченні кримінального права України.

4. Значення порівняльного методу при вивченні кримінального права України.

5. Значення ідей О.Ф. Кістяківського про наступність в кримінальному праві України.

6. Проблеми законодавчої техніки КК України 2001 року.

7. Відповідність понятійного апарату КК України 2001 року загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

8. Використання оціночних понять в КК України 2001 року.

9. Проблеми бланкетних диспозицій в КК України 2001 року.

10. Основні визнання діяння злочином за КК України в контексті пострадянського та європейського кримінального законодавства.

11. Правові та юридичні особливості об’єктів кримінально – правової охорони та об’єктів злочинів.

12. Правова природа об’єктів кримінально – правової охорони та їх нормативне закріплення в КК України.

13. Значення юридичних фактів при визначенні змісту кримінально – правових відносин.

14. Кримінальні правовідносини: зміст, види, суб’єкти.

15. Проблема визнання кримінально – правових відносин як об’єкта кримінально – правової охорони.

16. Визнання діяння злочином: історичні та порівняльні аспекти.

17. Теоретичне та нормативне визначення ролі і значення категорії “склад злочину” (юридичний склад злочину) при застосуванні норм КК України.

18. Механізм кримінально – правового регулювання: теоретичні та нормативні проблеми.

19. Проблеми теоретичного та нормативного визначення підстав кримінальної відповідальності.

20. Функції кримінального законодавства: поняття, види, особливості за КК 2001 р.

21. Співвідношення кримінальної відповідальності і кримінально – правових відносин.

22. Співвідношення понять “кримінальна відповідальність” та “покарання” в теорії кримінального права.

23. Кримінальна відповідальність в контексті кримінально – правових відносин.

24. Науковий підхід до визначення форм (видів) кримінальної відповідальності.

25. Доцільність ознаки суспільної небезпечності при нормативному визначенні поняття злочину.

26. Поняття та ознаки злочину за законодавством Київської Русі.

27. Ознаки діяння, які було визначено на нормативному рівні як ознаки злочину згідно “Правил, за якими судиться малоросійський народ” 1743 року.

28. Проблеми визначення критеріїв класифікації злочинів.

29. Потерпілий в системі соціальних цінностей і благ, які утворюють об’єкт злочину.

30. Проблеми визначення психічних ознак особи, яка вчинила діяння, для нормативного закріплення внутрішньої сторони злочину.

31. Ознаки осудності та “обмеженої осудності” та їх вплив на кримінальну відповідальність.

32. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) в контексті Європейського законодавства.

33. Злочинні наслідки: нормативного закріплення, та вплив на кримінальну відповідальність.

34. Співучасть у злочині: історичний та порівняльний аспекти.

35. Співвідношення понять відмінність (тотожність) “вчинення злочину у спів виконавстві та “вчинення злочину групою осіб”, “групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті”

36. Дотримання правової природи при визначенні обставин, що виключають злочинність діяння, та їх нормативному закріпленні.

37. Відповідність принципам і нормам Європейського права підстав і порядку звільнення від кримінальної відповідальності за КК України.

38. Мета (цілі) покарання (ст. 50) та її узгодженість із завданнями Кримінального кодексу України 2001 року (ст. 1).

39. Проблема захисту прав і законних інтересів потерпілого від злочину в системі покарань КК України.

40. Система, види та розміри покарань за КК України в контексті міжнародного кримінального законодавства.

41. Інститут покарання: критерії визначення адекватності.

42. Правова природа конфіскації майна як виду покарання.

43. Законний інтерес: кримінально – правове визначення.

44. Потерпілий від злочину: нормативне та теоретичне визначення в зарубіжному кримінальному праві.

45. Кримінально – правові наслідки як підстава визнання особи жертвою (потерпілим) від злочину.

46. Проблеми визначення критеріїв обґрунтування підстав класифікації об’єктів злочинів.

47. Проблеми причинного зв’язку в теорії кримінального права.

48. Суспільна небезпечність як ознака злочину за КК України в контексті зарубіжного законодавства.

49. Відповідність Конституції України інших заходів кримінально – правового впливу, що не є покараннями (ч. 3 ст. 3).

50. Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх за КК України в порівнянні з Європейським кримінальним законодавством.

51. Кримінальний кодекс України: шляхи удосконалення в контексті Європейських стандартів.