Підприємництво: технологія та стратегія. Лекції для слухачів магістерських програм /Укл.: В.М. Колот, С.Ф. Покропивний. — К.: КДЕУ, 1995. - 89с.

Лекції розраховані на слухачів магістерських програм різного фахового спрямування. Можуть бути корисними для студентів, що навчаються за планами підготовки бакалаврів з економіки і менедж­менту, а також спеціалістів, які професійно займаються підприєм­ницькою діяльністю.

Навчальне видання Підприємництво: технологія та стратегія. Лекції для слухачів магістерських програм

Укладачі: Володимир Михай.ювич Колот Сергій Федорович Покропивний Рецензент Г.О. Швиданенко, канд. екон. наук, професор

Редактор В.Г. Галушко

Б.Н.

Редакційно-видавничий відділ Київський державний економічний університет 252057, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1 Зам. №772. Тир. 1000. Дата випуску 28.10.95 р. Ціна

Тема 1. Зміст підприємницької діяльності

План

1. Сутність підприємництва і його місце у ринковій економіці.

2. Роль і значення підприємництва в економіці суспільства.

3. Правові основи та організаційні форми підприємницької діяльності.

Література

Концепція переходу України до ринкової економіки / /Відомості Верховної Ради України. — 1990. —№48.

Закон України «Про підприємництво» / / Відомості Верховної Ра­ди України. —1991. —№14.

Закон України «Про господарські товариства» //Відомості Вер­ховної Ради України. — 1991. —№53.

Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. —Л., 1991.

Основн предпринимательского дела. Благородний бизнес /Под ред. Ю.М. Осипова. —М.: МГУ, 1992.

СобольС.Н. Предпринимательство (началобизнеса). —К., 1994.

1. Сутність підприємництва і його місце у ринковій економіці

Задля вирішення вузла економічних проблем по виходу країни з кризи необхідна радикальна господарська реформа щодо створення дійового механізму ринкових відносин, за допомогою якого реалізу­ються вимоги економічних законів.

Прийняті Верховною Радою України закони значною мірою юридично оформили механізм ринкових відносин і створили умови для підприємництва — «бізнесу». Термін «бізнес» поширений в усь­ому світі, певною мірою його можна ототожнювати з підприємниц­твом.

Що ж таке підприємництво? Відповідь на це питання дуже важ­ливе для економічної науки і господарської практики.

Вчені-економісти минулого виділяли три фактори виробництва: 1) земля; 2) праця; 3) капітал. Сучасний досвід господарювання свідчить про те, що розквіт країн з розвинутою ринковою економікою забезпечує вміла реалізація їх підприємницького потенціалу як чет­вертого фактора виробництва.

Термін «бізнес» — підприємництво запозичено у Франції. Його введено в економічний лексикон на початку XVIII ст. французьким економістом Ришаром Кантиллоном, який характеризував самостій­ного підприємця (ремісника, фермера, купця) як індивідуального виробника і власника, діяльність котрого обов'язково пов'язана з певним господарським ризиком.

Впродовж уже тривалого періоду (з кінця XIX ст. і донині) підприємець не обов'язково є власником. Виникнення системи кре­диту зруйнувало феномен об'єднання в одній особі власника і підприємця. Сучасна економічна література дозволяє простежити еволюцію терміну «підприємець» (див., наприклад, С.Н. Соболь. Предпринимательство (начало бизнеса). —К.: Исследовательский центр содействия развития малого безнеса —Венчур, 1994. —С.7, табл. 1.1).

Отже підприємництво —це багатопланове явище, яке може бути описане з економічної, психологічної і політичної точок зору. У зв'яз­ку з цим можна дати таке тлумачення терміну «підприємництво».

Підприємництво — несамостійна ініціативна, на власний ризик, господарсько-фінансова діяльність громадян, спрямована на от­римання прибутку (доходу) і здійснювана від свого імені та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи — підприємства (ор­ганізації) .

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особли­вий вид діяльності, в основу якого покладені наступні ознаки:

1. воля у виборі напрямків і методів діяльності, самостійність в прийнятті рішень;

2. наявність фактора ризику початку та розвитку власного бізнесу;

3. орієнтація на досягнення комерційного успіху (зиску);

4. інноваційний характер підприємницької діяльності.

Підприємництво — не лише особливий вид діяльності, але й певні стиль і тип господарської поведінки, для яких є характерними:

1. ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу;

2. готовність наражатися на власний ризик;

3. гнучкість і постійна самооновлюваність;

4. цілеспрямованість і настирливість у своїй бізнесовій діяльності.

Крім того, підприємництво — це особлива функція, виконувана в економіці, народному господарстві: забезпечення розвитку і вдо­сконалення господарського механізму, постійне оновлення еко­номіки господарюючих суб'єктів, створення інноваційного поля діяльності.

У всьому світі підприємництво базується на трьох складових: капіталі, праці, менеджменті.

Здійснення підприємницької діяльності можливе лише за умови вмілого поєднання трьох блоків пізнання: економічна теорія; конкретні економічні знання; вміння здійснювати підприємницькі розрахунки. Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути: громадяни України та інших держав;

юридичні особи — підприємства (організації) усіх форм влас­ності.

Об'єктами підприємницької діяльності є товар, продукт, послу­га.

Підприємницька діяльність може здійснюватись в межах зако­нодавства:

без застосування найманої праці; із застосуванням найманої праці; без утворення юридичної особи; з утворенням юридичної особи.

Підприємництво базується на певних принципах. До основних з них відносяться:

вільний вибір видів діяльності;

самостійне формування програми діяльності, вибір постачаль­ників матеріальних ресурсів і споживачів продукції, встановлення цін на власні вироби;

вільний найм працівників для здійснення бізнесової діяльності;

самостійний і вільний розподіл та використання одержаного при­бутку від власного бізнесу;

самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності у рам­ках чинного законодавства.

Підприємництво як форма ініціативної діяльності може бути представлене певними видами: виробнича; торговельна; надання послуг;

комерційне посередництво тощо.

Підприємницька діяльність може здійснюватись за певними ти­пами. Основні з них є наступні:

малий бізнес, що базується на особистій власності або оренді; спільне підприємництво або партнерство, засноване на колек­тивній власності:

корпоративне підприємництво, засноване на акціонерній влас­ності.

Для започаткування і довготривалого здійснення підприємництва необхідні самі підприємці. Останніх небезпідставно вважають центральною фігурою у бізнесі. Підприємця інколи порівнюють з полководцем, здатним з меншими силами виграти бій у кількісно переважаючого його противника. Держава буде багатою, якщо бодай 5-7% її активного населення має нахил до підприєм­ництва.