Тема 7. Договірні взаємовідносини у бізнесі
План
Загальне поняття підприємницького договору та його значення для ринкової системи господарювання.
Види і типи договорів, порядок їх укладення.
Оферта як особлива форма укладення договору.
Формування умов договору підприємцем.
Література
Бусьігин А.В., Ситников П.И. Как вьійти на мировой рннок. — М„ 1991.
МолдовановМ.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ. — К.: Техніка, 1992.
Сборник типовнх договоров. — М.: ИНФРА, 1994.
ХалфинаР.О. Современньш рьінок: Правила игрьі. — М., 1993.
Хойер В. Как делать бизнес в Европе. — М., 1992.
1. Загальне поняття підприємницького договору
та його значення для ринкової системи господарювання
У всіх галузях економічного, соціального, культурного і політичного життя суспільства люди часто зустрічаються з поняттям договору-
Договір (контракт, угода) — форма закріплення партнерських зв'язків, а саме предмета договору, взаємних прав і обов'язків, наслідків порушення домовленостей.
Договір має забезпечувати оптимальне співвідношення волі людини, її інтересів з інтересами та потребами контрагентів (партнерів) суспільства. Наприклад, партнерські зв'язки підприємця розвиваються за двома основними напрямками:
перший — відносини з постачальниками всього необхідного для організації процесу виробництва;
другий — відносини зі споживачами (клієнтами) всього того, що продукується підприємцем для ринку.
Партнери
— постачальники
Партнери
— споживачі
Рис. 7.1. Типова
схема основних партнерських зв'язків
підприємця
Весь спектр таких взаємовідносин
(зв'язків) здійснюється на основі
дотримання власних прав і намагання
виконувати ті зобов'язання, котрі
підприємець гарантує своїм партнерам
при встановленні з ними будь-яких
конкретних форм співробітництва. Такі
права і обов'язки закріплюються у
договорі, що має бути підписаний
підприємцем та його партнерами.
Договір опосередковує взаємини стосовно
праці, виробництва і реалізації продукції
(послуг) та основною формою практичного
здійснення ринкових відносин між
контрагентами діючої системи госпо-
дарювання. Ще у давнину знані в світі особистості говорили: «... про що домовляться, те й панує» (грек Демосфен) або «... основа права — вірність слову і договору» (римлянин Ціцерон).
З розвитком суспільства та зміни його формацій відразу виникає об'єктивна необхідність договору як адекватної форми зв'язків між членами суспільства, між людиною і державою в сфері господарської діяльності.
Договори вельми широко використовуються у різних сферах права (трудовому, господарському законодавстві тощо), де відіграють важливу роль у регулюванні людських стосунків. Саме у ринковій економіці договори € визначальною і майже єдиною правовою формою (основою) партнерських взаємозв'язків.
Істотне розширення ринкових відносин, велика різноманітність договорів між партнерами вимагають разом з тим збереження фундаментальних принципів взаємин, які роблять договір універсальною формою існування ринку.
В основу будь-якого договору покладаються зобов'язання, згідно з якими одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) здійснення певних дій або утримання від їх виконання. Дійсність договору підтверджується виконанням передбачених для нього вимог: угода сторін; дієздатність партнерів; предмет договору; юридична основа договору. Угода сторін — це мета, яку мають досягти партнери, та відшкодування, що чекають кожного партнера в обмін на взяті на себе певні обов'язки.
Договір вважається укладеним і юридично чинним з моменту його підписання партнерами.