Розділ З

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття та класифікація організаційно- правової форми підприємництва.

2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва.

3. Індивідуальне підприємництво.

4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки.

Ключові слова: організаційно-правова фор­ма; господарські товариства, індивідуальне під­приємництво, установа, організація, об'єднання підприємств, асоціація, концерн, консорціум, кор­порація, холдинг-компанія, унітарне підприєм­ство, корпоративне підприємство.

т

3.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва

Вибір організаційно-правової форми підприємництва є важ­ливим і складним етапом на шляху започаткування підприєм­ницької діяльності.

Організаційно-правова форма — це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їх­ньої відповідальності за зобов'язання суб'єкта.

Організаційно-правова форма передбачає поєднання органі­заційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності. Різноманітність організаційно-правових форм діяльності підприємців зумовле­на багатьма факторами, відображеними на рис. 3.1, у тому чис­лі й тим, що кожна з форм має свої переваги та недоліки, які виявляються по-різному, залежно від сфери та масштабу діяль­ності суб'єкта.

Знання особливостей тієї чи іншої організаційно-правової форми важливе в трьох аспектах. По-перше, важливо правиль­но визначити ту організаційно-правову форму, в якій підпри­ємцю найвигідніше й найзручніше діяти. Важливо також пра­вильно і вчасно визначити, коли настане необхідність зміни організаційно-правової форми, якщо наявна вже не задоволь­няє потреби підприємця. По-друге, укладаючи договірні зв'я­зки з контрагентами за угодами, знання специфіки їх організа­ційно-правових форм допомагає визначити майновий статус контрагента, характер відповідальності, щоб уникнути неви­правданого ризику. По-третє, певні види діяльності можуть здійснюватися тільки в тих організаційно-правових формах, що зазначені в законодавстві. Зокрема, діяльність, пов'язана з виготовленням та реалізацією військової зброї й боєприпасів, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій — і повни­ми товариствами також.

Організаційно-правова форма встановлює особливості пра­вового режиму діяльності певного суб'єкта, що має важливе

Рис. 3.1. Фактори, які впливають на вибір організаційно-пра- вової форми підприємництва

значення і безпосередньо впливає на інтереси його контраген­тів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за бор­гами суб'єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики об­сягу прав, обов'язків, меж відповідальності конкретного су­б'єкта підприємництва.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин функціону­ють різні підприємницькі утворення, але з неоднаковим ступе­нем юридичного кодування.

Класифікація організаційно-правових форм підприємниц­тва у загальному вигляді представлена в табл. 3.1. кожна з форм підприємницьких утворень розподілено в ту чи іншу гру­пу згідно із класифікаційними ознаками.

Таблиця 3.1. Класифікація організаційно-правових форм під­приємництва

Класифікаційна ознака	Вид підприємництва
1. За характером та змі­стом підприємницької діяльності	Підприємства; організації; установи
2. За формою власності	Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридич­ної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності; комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне, що діє на основі держав­ної власності; підприємство, засноване на змі­шаній формі власності
3. За способом утворення (заснування) та форму­вання статутного фонду	Унітарне підприємство; корпоративне підприємство
4. За видом діяльності	Виробниче; комерційне; фінансове; інше
5. За масштабом діяльно­сті	Малі підприємства; середні; великі
6. За суб'єктами підпри­ємництва	Юридичні особи; фізичні особи
7. За можливостями зростання	Малопотенційне; середньопотенційне; 1 — високопотенційне

Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або орга­ном місцевого самоврядування, а також іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систе­матичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торго­вельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаче­ному ГКУ та іншими законами.

Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продук­цію, а організації, як правило, виконують певні роботи (буді­вельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Кожне із підприємств відрізняється за способом формуван­ня майна (унітарне або корпоративне — див. на рис. 3.2), мас­штабами діяльності (рис. 3.3), ступенем відповідальності, фор­мою власності, можливостями зростання.

Оскільки серед суб'єктів підприємництва переважають юри­дичні особи, то окремо розглянемо їх класифікацію, складену на основі нового Цивільного кодексу України (ЦКУ) та нового Господарського кодексу України (ГКУ). Зауважимо, однак, що нове законодавство поки що не має єдиного підходу до органі­заційно-правових форм, що видно з порівняння класифікацій, відображених на рис. 3.4 і 3.5.

Цивільний кодекс має статус акта вищого порядку як основ­ного акта цивільного законодавства, тому розглянемо класифі­кацію, складену на основі нового ЦКУ. Стаття 88 ЦКУ перед­бачає такі організаційно-правові форми юридичних осіб, як товариство, установа, а також інші форми, передбачені за­коном. Цей перелік не можна вважати вичерпним, тому що су­часний ринок пропонує значно ширший спектр юридичних осіб. За новим ЦКУ, вводиться поняття товариства, яким є ор­ганізація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), котрі мають право участі у діяльності цього товариства. Поняття гос­подарського товариства поглинається поняттям підприємни­цького товариства.

Згідно з класифікацією юридичних осіб за метою їх діяль­ності товариства поділяються на підприємницькі й непідпри- ємницькі.

св

а

«

З «

» в

я я

>. »

о

о хо о

V О В о Л

со

Унітарне підприємство

Корпоративне підприємство

Створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподі­ляє доходи, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найняття, вирі­шує питання реорганізації та лікві­дації підприємства.

Унітарними є державні і кому­нальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника

Створюється двома або більше за­сновниками за їх спільним рішен­нями (договором), діє на основі об'єд­нання майна та/або підприємниць­кої чи трудової діяльності заснов­ників (учасників), їх спільного упра­вління справами, на основі корпо­ративних прав (у т. ч. через органи, що ними створюються) участі за­сновників у розподілі доходів та ри­зиків підприємства. Сюди належать корпоративні підприємства, госпо­дарські товариства, а такозК інші підприємства, засновані на приват­ній власності двох або більше осіб

Рис. 3.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпора­тивного підприємств

Рис. 3.3. Групування підприємств за масштабами діяльності за Господарським кодексом України

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть утворюва­тися лише як господарські товариства або виробничі коопера­тиви. Непідприємницькими товариствами (споживчі коопера­тиви, об'єднання громадян тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

За новим Господарським кодексом України, юридичні осо­би поділяються на підприємства, інші організації та об'єд- Н/О/Н/НЯ підприємств (асоціація, корпорація, консорціум,

Рис. 3.4. Організаційно-правові форми юридичних осіб за но­вим Цивільним кодексом України

концерн та ін. Підприємства поділяються: на комунальне, під­приємство колективної власності, державне підприємство, підприємство змішаної форми власності, приватне підприємс­тво і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.

Часто в теорії і практиці використовують термін "підприєм­ницька фірма", під яким розуміється організаційно-правова

і * *				І
Асоціація	Корпорація	Консорціум	Концерн		Інші

Юридичні особи

Інші організації

Об'єднання підприємств

Підприємства

Підпри­ємство колектив­ної влас­ності

Держав­не під­приєм­ство

Підпри­ємство змішаної

Кому­наль­не

форми власності

Приват­ні підпри­ємства

Госпо­дарські товари­ства

Підприємства
з іноземними		Іноземні	Сільське
інвестиціями		підпри­	господар­
(спільні		ємства	ство
підприємства)

Орендне підпри­ємство

	г	і		1		1	г
				Товарист­		Товарист­
Повне		Командит-		во з обме­		во з додат­
товарис­		не това­		женою		ковою
тво		риство		відпові­		відпові­
				дальністю		дальністю

Акціонерне товариство

Рис. 3.5. Організаційно-правові форми юридичних осіб за но­вим Господарським кодексом України

форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) та організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприєм­ницької діяльності, що допускає використання праці найма­них працівників. Термін "підприємницька фірма" значною мі­рою має умовний характер, оскільки в українському законо­давстві немає визначення поняття "фірма".

3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва

Поширеною формою підприємництва є господарські това­риства (ГТ) із різним ступенем відповідальності, які діють на основі Закону України "Про господарські товариства", що ви­значає види господарських товариств, правила їх створення та порядок діяльності.

Згідно з цим Законом господарськими товариствами ви­знаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шля­хом об'єднання їх майна й участі в підприємницькій діяль­ності товариства з метою одержання прибутку.

Характеристика господарських товариств дається також і в новому Цивільному кодексі України, главі 8 "Підприємницькі товариства".

Законодавством передбачено, що господарське товариство може діяти у складі одного учасника, крім повного та коман- дитного товариств, оскільки учасники таких товариств від­повідно до укладеного міні ними договору здійснюють підпри­ємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за своїми зобов'я­заннями усім майном, що їм належить.

Учасниками є як юридичні, так і фізичні особи. Але зако­ном можуть бути встановлені обмеження щодо участі в госпо­дарських товариствах. Такими законами є Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закон України "Про цінні па­пери і фондову біржу", Закон України "Про підприємництво" та інші.

У сучасних умовах у зв'язку з домінуванням у сфері підпри­ємництва господарських товариств переважає теорія інтересу. У цьому полягає сутність ГТ як юридичної особи.

Права та обов'язки учасників товариства визначаються за­конодавством та засновницькими документами і відображені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Права та обов'язки учасників господарського товариства

Права учасників ГТ

Обов'язки учасників ГТ

брати участь в управлінні справами товариства на під­ставі установчих документів; брати участь у розподілі прибутку товариства та одер­жувати його частину (диві­денди); вийти з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства

виконувати вимоги, встанов­лені установчими документами товариства й рішення загальних зборів та інших органів управлін­ня товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у т. ч. пов'я­зані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати ак­ції) у розмірі, порядку та засоба­ми, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну ін­формацію про діяльність товарис­тва; виконувати інші обов'язки, передбачені чинним законодавс­твом України та установчими документами товариства

Господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, ви­робленої товариством у результаті його діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Порівняльна характеристика видів ГТ подається в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Порівняльна характеристика господарських товариств

Основні ознаки і характеристики	Акціонерне товариство (АТ)	Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ)	Товариство з повною відпо­відальністю (ТзПВ)	Товариство з додатко­вою відповідальністю (ТзДВ)	Товариство зі зміша­ною відповідальністю (командитне)
1	2	3	4	5	6
Засновницькі документи	Установчий договір, статут	Установчий договір, статут	Установчий договір	Установчий договір, статут	Установчий договір
Ступінь відпові­дальності	Обмежена в межах своїх часток акцій	Обмежена в межах вкладів у майно	Солідарна (необмежена) всім своїм майном	В межах вкладів і додатково належ­ним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника	Солідарна для дійсних членів і обмежена вкладом у майно для членів- вкладників
Система управління	Загальні збори акціонерів — вищий орган; рада акціоне­рів, правління — виконавчий орган	Збори учасників — вищий орган; дирекція — виконавчий	Органи управ­ління не ство­рюються; спра­ви товариства ведуться за за­гальною згодою учасників	Збори учасників — вищий орган; дирекція — орган виконавчий	Органи управління не створюються, діє договір доручення, який поширюється для дійсних членів