Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Допомога у СРС_ЦО.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
104.45 Кб
Скачать

3. Тема змістового модуля № 2: „Сучасні засоби ураження та їх вплив на життєдіяльність людини”

3.1. План вивчення теми

  1. Загальні характеристики іонізуючих випромінювань (ІВ).

  2. Вплив ІВ на живі організми.

  3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

  4. Джерела хімічного забруднення на виробництвах.

  5. Характеристика отруйних речовин (ОР) та сильно діючих отруйних речовин (СДОР).

3.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми

Оволодіння матеріалом неможливе без засвоєння чіткої класифікації джерел ІВ.

Всі існуючі джерела ІВ розділяються на дві групи:

- природні джерела ІВ, а саме: космічні промені, природні радіоактивні речовини, що містяться у гірських породах, ґрунті, воді;

- штучні джерела ІВ, що виникають як наслідок діяльності людини, а саме: випробування та виробництво ядерної зброї; атомні електростанції і аварії на них; застосування РН у народному господарстві (у різних галузях промисловості і сільському господарстві) і в побуті; уранова і радіохімічна промисловість, підприємства ядерної енергетики; застосування РН у медицині.

Сукупність усіх джерел ІВ складає радіаційний фон Землі. Тобто, можна сказати, що радіаційний фон обумовлений природними джерелами ІВ та радіаційним забрудненням навколишнього середовища, що виникає як результат діяльності людини.

При розгляді першого питання необхідно звернути увагу на порівняльну оцінку корпускулярного та фотонного випромінювання за показниками проникаючої та іонізуючої здатності.

Необхідно усвідомити, що ІВ безперервно впливає на організм людини. Сумарний вплив на людину всіх видів випромінювань у нормальних умовах зростає і наближається до гранично допустимого рівня.

В другому питанні необхідно звернути увагу на особливість небезпечності ІВ, яка полягає в тому, що їх вплив не відчувається людиною одразу, а видимі ураження виникають лише через деякий час. Також при систематичному опроміненні (зовнішньому або внутрішньому) відбувається складання доз ІВ, що призводить до виникнення променевої хвороби.

При розгляді змісту документа НРБУ-97 треба чітко усвідомити розподіл населення України на категорії згідно дозовим межам опромінення.

Особливу увагу треба звернути на зростання вірогідності виникнення хімічно небезпечних аварій, пов’язаних з викидами (витіканням) СДОР; розглянути основні передумови виникнення НС в містах, районах та на ОГД; знати класифікацію хімічно небезпечних речовин (ОР та СДОР) в залежності від значення коефіцієнта можливості інгаляційного отруєння (КМІО).

3.3. Питання для самоперевірки

  1. Класифікація природних джерел випромінювання.

  2. Коротка характеристика ІВ.

  3. Основні штучні джерела радіоактивних забруднень.

  4. Особливості впливу іонізуючих випромінювань на живі організми.

  5. Гостра і хронічна променеві хвороби.

  6. Ступені ураження гострою променевою хворобою.

  7. Зовнішнє та внутрішнє опромінення.

  8. НРБУ-97: дозові межі опромінення різних категорій населення.

  9. Визначення КМІО.

  10. Класифікація ОР та СДОР.

Додаток б Питання для проведення залишкового контролю знань

1. Основні завдання ЦО.

2. Технічні засоби контролю радіаційного та хімічного забруднення.

3. Іонізуючі випромінювання. Визначення. Класифікація.

4. Методи виявлення іонізуючих випромінювань, їх коротка характеристика.

5. Структура й організація ЦО на об'єкті господарської діяльності.

6. Сильнодіючі отруйні речовини. Поняття гранично допустимої концентрації, порогової концентрації, токсодози.

7. Основні властивості хвороботворних мікроорганізмів.

8. Основні методи знезараження продовольчої сировини і готової проду­кції. Стисла характеристика.

9. Джерела хімічного зараження у мирний час.

10. Загальна характеристика хлору, аміаку, сірчаного ангідриду. Ознаки отруєння. Засоби захисту.

11. Вимоги до захисних споруд.