- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
Під час роботи двигуна його якір обертається в постійному магнітному полі. В обмотці якоря, як і в генераторах, буде індукуватися ЕРС Е, напрям якої можна визначити за правилом правої руки. Ця ЕРС напрямлена проти струму якоря Ія, тому її називають протиелектрорушійною силою (проти - ЕРС) якоря. Вона визначається, як і в генераторах, за формулою:
(2)
Із схеми (рис. 5.40) двигуна одержимо за другим законом Кірхгофа основне рівняння рівноваги напруг двигуна:
(3)
Помноживши ліву і праву частини рівняння (3) на струм Ія, отримаємо рівняння потужностей:
, (4)
із якого видно, що ЕРС зрівноважується тією часткою напруги зовнішнього джерела, яка відповідає механічному навантаженню двигуна. У рівнянні (4)
- потужність, яку двигун споживає з мережі; - потужність затрат в обмотці якоря; - електромагнітна потужність, яка в остаточному результаті перетворюється в механічну потужність на валу двигуна.
Із рівняння (3) значення струму якоря визначається співвідношенням:
. (5)
Розв'язавши разом рівняння (2) і (3) відносно n, одержимо частоту обертання, до якої розганяється двигун постійного струму:
. (6)
Як видно із (6), частота обертання двигунів постійного струму в
основному визначається прикладеною напругою та магнітним потоком Ф.
Спад напруги в обмотці якоря ( ) мало впливає на зміну обертів, тому що відносно U є малою значенням (приблизно 3-5 % від U). Збільшення напруги або зменшення магнітного потоку приводить до підвищення частоти обертання.
Фізично це пояснюється тим, що підвищення або зменшення Ф викликає збільшення різниці (U-Е), це, в свою чергу, приведе до збільшення струму Ія, внаслідок чого збільшиться обертовий момент, а якщо при цьому момент навантаження залишиться незмінним, то частота обертання двигуна збільшиться.
5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
У перший момент після вмикання двигуна в мережу, коли якір ще не встиг розкрутитись (n = 0), проти-ЕРС дорівнює нулю. Сила пускового струму обмежується тільки опором кола якоря і може в декілька разів (10-15 разів) перевищувати номінальне значення. Такий великий пусковий струм може пошкодити колектор, щітки і навіть обмотку якоря. Крім того, при такому струмі в двигуні розвивається надмірно великий пусковий момент, який викликає ударну дію на обертові частини й машину загалом, і може призвести до механічного пошкодження. Крім того, цей струм викликає різке падіння напруги в мережі, що негативно впливає на інші споживачі й на саму мережу.
Тому запуск двигуна безпосереднім вмиканням в мережу (безреостатний запуск) переважно проводять для двигунів малої потужності (не більше за 0,7-1,0 кВт). У цих двигунах внаслідок підвищеного опору обмотки якоря і невеликих обертових мас значення пускового струму лише в 3-5 разів перевищує номінальний, що не є небезпечним для двигуна. Що стосується двигунів середньої та великої потужності, то під час їх пуску для обмеження пускового струму послідовно в коло якоря на час пуску вмикається пусковий реостат - Rп .
Пусковий струм становитиме: . (7)
З появою струму в колі якоря Іп max виникає пусковий момент Мп mах , під дією якого якір починає обертатися. З наростанням частоти обертання n збільшується проти - ЕРС , що веде до зменшення пускового струму й моменту. По мірі розганяння якоря двигуна пусковий опір зменшують, при закінченні пуску двигуна пусковий опір повністю виводиться (Rп = 0). Опір пускового реостата вибирають переважно таким, щоб найбільший пусковий струм не перевищував номінальний більше ніж у 2-3 рази.
Для пуску двигунів великої потужності застосовувати пускові реостати недоцільно, тому що це викличе велику затрату енергії. Крім того, пускові реостати були б дуже громіздкими.
Реверс. Напрям обертання якоря двигуна залежить від напряму магнітного потоку Ф і струму в обмотці якоря Ія: . Тому, змінюючи напрям будь-якої із наведених величин, можна змінити напрям обертання якоря. Необхідно враховувати, що перемикання загальних затискачів на рубильнику не дасть зміни напряму обертання, тому що одночасно змінюються напрям струму якоря і напрям струму збудження.