Міністерство освіти і науки України

Запорізький металургійний коледж

Запорізької державної інженерної академії

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор коледжу

_____________В.Л. Самойлов

«____»______________2010р.

«ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, РЕМОНТ І МОНТАЖ МАШИН І АГРЕГАТІВ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ»

Методичні вказівки

до лабораторних робіт

для вищих навчальних закладів освіти

І рівня акредитації зі спеціальності:

5.05050205 «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств»

Укладач Н.Є. Скляр

викладач

І категорії

Розглянуто і схвалено на засіданні

предметно-циклової комісії

«Інженерна механіка»

Протокол № ___ від ________ 2010 р.

Голова циклової комісії Н.Є. Скляр

Запоріжжя 2010

Зміст

Лабораторна робота № 1
Тема: „Визначення виду руйнування та зносу деталей, виявлення причин руйнування. Вибір способу підвищення зносостійкості та відновлення працездатності деталей„	с. 4
Лабораторна робота № 2
Тема: „Центрування валів за допомогою гнучких скоб”	с. 7
Лабораторна робота № 3
Тема: „Розбирання, ремонт, збирання і регулювання вальничних вузлів кочення”	с. 11
Лабораторна робота № 4
Тема: „Визначення якості монтажу зубчастих колес, що знаходяться в зачепленні, та ступені зносу їх зубців”	с. 16
Лабораторна робота № 5
Тема: „Визначення статичної неврівноваженості обертаючих деталей та їх балансування”	с. 22
Лабораторна робота № 6
Тема: „Регулювання витрат мастила на станціях рідкого та пластичного мащення”	с. 26

Лабораторна робота № 1 Визначення виду руйнування та зносу деталей, виявлення причин руйнування. Вибір способу підвищення зносостійкості та відновлення працездатності деталей.

Мета роботи: Придбання практичних навиків у визначенні виду та ступеню зносу деталей, їх придатності для подальшої експлуатації та призначення способів підвищення зносостійкості і відновлення працездатності.

Забезпечення роботи.

1. Деталі машин, які мають різні види дефектів і зносу робочих поверхонь.

2. Вимірювальний інструмент.

Теоретичне обґрунтування роботи.

Металургійне обладнання працює в умовах постійного впливу руйнівних факторів технологічного процесу, великих навантажень, високої температури, вологості, запиленості, агресивних середовищ. Все це негативно впливає на працездатність деталей, викликає їх інтенсивний знос.

Знос – це процес поступової зміни форми, розмірів та якості робочих поверхонь або втрати міцності матеріалу деталей, що виникає в період експлуатації обладнання в наслідок тертя, механічних навантажень, хімічних та термічних факторів.

В залежності від фактору процесів, що відбуваються знос розподіляється на механічний, молекулярно – механічний, корозійно – механічний, стомлюючий, хімічний та тепловий.

Для підвищення працездатності деталей в процесі експлуатації використовуються наступні заходи:

1. Збільшення твердості контактуючих поверхонь шляхом термічного, хіміко – термічного або механічного зміцнення.

2. Поліпшення умов змащування поверхонь тертя.

3. Підвищення якості обробки робочих поверхонь деталей.

4. Застосування ефективних способів захисту вузла тертя від впливу зовнішнього середовища.

5. Ефективне охолодження деталей.

6. Чітке виконання правил експлуатації і обслуговування обладнання.

Відновлення працездатності спрацьованих вузлів та деталей здійснюють наступними методами:

1. Методом ремонтних розмірів:

• одну із спрацьованих деталей обробляють до усунення зносу, а другу індивідуально підганяють під новий розмір першої;

• одна деталь приймається зі стандартними розмірами, а друга обробляється до одержання заданого варіанту сполучення.

2. Методом відновлення зношених поверхонь спряжених деталей до початкових розмірів.

Цього можливо досягти шляхом встановлення додаткової деталі (втулка, гільза, накладка), наплавленням, напиленням, пластичною деформацією, за допомогою клеїв.

Доцільність вибору методу ремонту залежить від виду деталі, ступеню її зносу, матеріалу, умов роботи, наявності відновлюю чого обладнання.

Порядок виконання роботи.

1. Вивчити будову деталі та визначити робочі поверхні, які мають знос або дефекти.

2. Виконати ескіз деталі, позначити її робочі поверхні.

3. Визначити вид і ступінь зносу або пошкодження робочих поверхонь.

4. Визначити можливі причини виникнення кожного із виявлених дефектів.

5. Зробити висновок про фактичну придатність деталі до подальшої експлуатації та доцільність її відновлення.

6. Вибрати найбільш раціональні способи відновлення працездатності деталі та підвищення її працездатності.

7. Скласти звіт з описом усіх операцій, які виконувалися під час лабораторної роботи.