- •1Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі
- •2. Розрахунок прямозубої циліндричної передачі
- •3. Проектний розрахунок валів редуктора
- •4.Конструктивні розміри зубчастої пари
- •5. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора.
- •6. Перший етап ескізного компонування
- •7. Підбір підшипників валів редуктора
- •8. Перевірочний розрахунок веденого валу
- •9. Другий етап ескізного компонування.
- •11. Добирання муфти.
- •11. Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпоночних з’єднань
- •12.Вибір мастила зубчастого зачеплення і підшипників.
- •13.Порядок збирання
6. Перший етап ескізного компонування
6.1. Цей етап має мету встановити приблизне розташування зубчастого колеса відносно опор, а також зірочки цепної передачі та напівмуфти для послідуючого визначення опорних реакцій і підбору підшипників.
6.2. Компонування креслення виконуємо в одній проекції – розріз по осям валів при знятій кришці редуктора в масштабі 1:1 на міліметровому аркуші.
6.3. Креслимо спрощено шестерню та зубчасте колесо у вигляді прямокутників за розрахунковими величинами .
6.4. Окреслюємо контур внутрішньої стінки корпуса: приймаємо зазор між торцями шестерні та внутрішньої стінки корпуса:
А1=1,2· =1,2·8=10мм;
приймаємо зазор від колеса до внутрішньої стінки корпуса:
А=A =10мм.
6.5. Попередньо приймаємо радіальні шарико- підшипники легкої серії для швидкохідного ( ведучого валу ) та легкої для тихохідного ( веденого ); габарити підшипників вибираємо по діаметру вала у місті посадки підшипників на вали:
=30мм;
=40мм.
За табл. П5(5)
Табл.1.
-
Умовне позначення підшипників
Розмір, мм
Вантажопідйомність
D
B
C
Co
206
30
62
16
19.5
10
208
40
80
18
32
17.8
6.6. Вирішуємо питання щодо змащування підшипників.
При коловій швидкості зубчастих коліс V=2,3м/с (див. П2.10) приймаємо для змащування підшипників пластичний змащувальний матеріал солідом УС-1.
6.7.Глибина гнізда підшипника :
l2=К2+ +(1...5)=36+8+(3...5)=(47...49)мм;
приймаємо : l2=48м.
6.8. Довжина вихідного кінця ведучого валу під посадку напівмуфти:
,
приймаємо .
6.9. Довжина вихідного кінця веденого вала під посадку зірочки цепної передачі:
L =(1,3 1,5) (1,6 2,2) =(54 68)мм,
приймаємо : Lц=64мм.
6.10. Заміром креслення визначаємо :
а) Відстань між точками прикладення сил в зачепленні і точкою прикладання реакції опори :
- ведучий вал а1=60мм;
- ведений вал а2=61мм;
б) Відстань між точками прикладення реакцій в підшипнику і консольною силою :
- l1 =110мм;
- l2 =82мм.
7. Підбір підшипників валів редуктора
7.1. Швидкохідний вал.
7.1.1. Із попередніх розрахунків:
Сили в зачепленні:
Колова сила Ft=1677H;
Радіальна сила Fч=610,3Н;
Частота обертання валу об/хв.;
Обертальний момент на валу Т1=52 Нм;
Із попереднього ескізного компонування: а1=60мм, l1 = 110мм.
7.1.2.На вихідному кінці веденого валу розташована муфта, від якої на вал діє консольна сила Fм .Напрямок цієї сили невідомий, він може бути будь-яким. Вважатимемо, що напрямок реакції від сили Fм співпадає з напрямком сумарних реакцій від дії сил у зачеплені.
Величину сили від дії муфти визначаємо формулою:
Н.
7.1.3. Складаємо розрахункову схему ведучого вала.
Рис 8. Розрахункова схема ведучого вала.
7.1.4.Реакції опор від дії сил у зачеплені:
- вертикальна площина, від сили Fr:
R Н.
- горизонтальна площина, від сили Ft :
Н.
- реакції від дії муфти:
;
Н;
Виконуємо перевірку: ;
отже перевірка виконується.
7.1.5.Сумарні реакції опор:
;
.
7.1.6. Визначення еквівалентного навантаження на опори.
Далі розрахунок проводимо по більш навантаженій опорі 1:
Re=U ·R1 ·Kб ·Km ,
де : U=1, якщо обертається внутрішнє кільце,
Kб=1,25 , коефіцієнт безпеки при постійному режимі роботи,
Km=1, температурний коефіцієнт,
Re=1 ·1519,8·1,25 ·1,0=1899,75Н.
7.1.6. Потрібну динамічну вантажопідйомність підшипника визначаємо формулою:
Спотр= Re
де: Lh=20·10 3год.(табл. 6.3.(5));
=3
Спотр=1899,75 ,
отже ,Спотр<Спідш=19,5 кН.
Приймаємо кінцево підшипник 206, у якого С=19,5 кН..
7.2.Ведений вал.
7.2.1. Із попередніх розрахунків:
- підшипник 208;
- колова сила Ft=1677H;
- радіальна сила Fr=610,3H;
- обертальний момент на валу Т2=154Нм;
- частота обертання валу =180 об/хв.;
- першого етапу ескізного компонування а мм і l мм.
7.2.2.На вихідному кінці веденого вала розташована цепна передача, яка діє на вал з силою F =F =1878 Н (якщо сила попередньо не визначалася, то її числове значення знаходимо за формулою: . Напрямок цієї сили невідомий, він може бути будь-яким, вважаємо що напрямок реакції від сили F співпадає з напрямком сумарних реакцій від дії сил у зачеплені.
.Рис.9. Розрахункова схема веденого вала.
7.2.3.Складаємо розрахункову схему веденого вала
7.2.4. Визначаємо реакції опори від сили в зачепленні :
- вертикальна площина, від сили Fr:
;
- горизонтальна площина від сили Ft:
;
- реакції опори від дії сили від цепної передачі:
-R ;
R
-R
.
Перевірка :
.
7.2.5. Визначення сумарних реакцій опор:
;
.
7.2.6. Подальший розрахунок проводимо по більш навантаженій опорі 4:
Re=U ·R4 ·Kб ·Km=1,0 ·4032,5·1,25·1,0=5040,6H.
7.2.7.Необхідна динамічна вантажопідйомність підшипника :
Спотр= Re .
Приймаємо кінцево підшипник попередньо прийнятий 208, у якого С= 32000 Н.