- •Створення комбінаційних схем на контактних і безконтактних елементах
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Теоретична частина
- •Функції двох аргументів
- •1.2.2. Способи завдання фал
- •1.2.3. Форми представлення фал
- •1.2.4. Основні закони і тотожності алгебри логіки
- •1.2.5. Реалізація фал на контактах реле і інтегральних логічних елементах
- •1.3. Порядок виконання роботи
- •Варіанти фал
- •Мінімізація функцій алгебри логіки методом карт карно
- •2.1. Мета роботи
- •2.2. Теоретична частина
- •2.2.1. Функціонально повні системи фал, базис і його вибір
- •Приналежність фал двох змінних до «чудових» класів функцій
- •2.2.2. Мінімізація фал методом карт Карно
- •2.3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Мета роботи
- •3.2.2. Дешифратори
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •Варіанти завдання та значення параметрів
- •Проектування тригерних схем
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Теоретична частина
- •4.2.1. Одноступеневі схеми тригерів
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •Синтез синхронних лічильних схем
- •5.1. Мета роботи
- •5.2. Теоретична частина
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •Бібліографічний список
- •Технічні засоби автоматизації
3.1. Мета роботи
Метою роботи є оволодіння навиками побудови і аналізу деяких спеціальних комбінаційних схем.
3.2. Теоретична частина
3.2.1. Шифратори
Шифратором називається пристрій, що перетворює сигнал логічної одиниці на одному з входів у відповідну кодову комбінацію вихідних сигналів. Як приклад розглянемо синтез шифратора, що здійснює перетворення цифр від 0 до 7 у відповідне число, виражене в двійковій системі обчислення. Даний шифратор має 8 входів і 3 виходи (див. табл. 3.1 та рис. 3.1).
Таблиця 3.1
Відповідність між сигналами на вході і виході шифратора
Номер входу |
Комбінація на виходах |
Номер входу |
Комбінація на виходах |
||||
A |
B |
C |
A |
B |
C |
||
0 |
0 |
0 |
0 |
4 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
5 |
1 |
0 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
6 |
1 |
1 |
0 |
3 |
0 |
1 |
1 |
7 |
1 |
1 |
1 |
На підставі табл. 3.1 для кожного виходу шифратора можна записати наступні логічні вирази:
, (1)
, (2)
. (3)
Побудована відповідно до отриманих виразів схема шифратора, представлена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Схемна реалізація шифратора: а) – в базисі «І-НІ»; б) – в базисі «АБО-НІ»; в) – умовне позначення
3.2.2. Дешифратори
Дешифратором називається пристрій, що перетворює різні кодові комбінації в сигнали логічної одиниці на відповідному виході. Проектування дешифраторів розглянемо на прикладі пристрою (див. рис. 3.2), що здійснює перетворення кодових комбінацій двійкових чисел від «0» до «7» в сигнал логічної одиниці на одному з восьми виходів (див. табл. 3.1). Для функцій виходу даного дешифратора справедливі наступні співвідношення:
; (4)
; (5)
; (6)
; (7)
; (8)
; (9)
; (10)
. (11)
Побудована на основі отриманих співвідношень логічна структура дешифратора, представлена на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Схемна реалізація дешифратора: а) – в базисі «І-НІ»; б) – в базисі «АБО-НІ»; в) – умовне позначення
3.3. Порядок виконання роботи
3.3.1. Вивчити по даних методичних вказівках і літературі, що рекомендується, методи синтезу спеціальних комбінаційних схем;
3.3.2. Провести синтез шифратора, що здійснює перетворення n (вибирається по номеру варіанту) десяткових цифр в код Грея;
3.3.3. Представити схему синтезованого шифратора в базисі «І-НІ», «АБО-НІ» і перевірити на лабораторному стенді правильність роботи схеми;
3.3.4. Провести синтез дешифратора, що здійснює розшифровку m (вибирається відповідно до варіанту) цифр коду Грея;
3.3.5. Представити схему отриманого дешифратора в базисі «І-НІ», «АБО-НІ» і перевірити на лабораторному стенді правильність роботи схеми.
3.4. Зміст звіту.
Звіт повинен містити:
найменування і мету роботи;
схеми шифратора, і дешифратора , синтезованих в ході виконання роботи;
функції виходу кожного з пристроїв, що синтезуються, задані в табличній і аналітичній формі;
доповнені висновками і коментарями результати, що відображають порядок виконання завдань, передбачених пунктами 3.3.2 – 3.3.5.
Таблиця 3.2