Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність : 7.06010204

8.06010204

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ

ПРОЕКТНОЇ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Затверджено на засіданні кафедри

реконструкції, реставрації

архітектурних об’єктів

Протокол № ______ від ________

Харків ХДТУБА 2011

Методичні вказівки до проведення виробничої, проектної переддипломної практики для студентів спеціальності 7.06010204, 8.06010204 «Реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури»./ Укладачі: О.О.Швиденко – Харків: ХДТУБА, 2011. - 10 с.

Кафедра реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів

Рецензент К.Т.Черкасова

ВСТУП

Методичні вказівки до проведення виробничої проектної переддипломної практики розроблені згідно з учбовим планом на підставі наскрізної програми практики студентів зі спеціальностей 7.06010204 та 8.06010204 «Реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури» відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затверджене Міністерством освіти України № 93 від 8.04.93 р.

Практика проводиться у проектних установах і фірмах різної форми власності, які займаються архітектурним та містобудівним проектуванням. Перевага надається установам та фірмам, які ведуть проектні роботи пов’язані з пам’ятками архітектури та містобудування або з реконструкцією об’єктів та комплексів, займаються дослідженнями та проектуванням у історичних ареалах населених місць. Практика може проводитися лише за умови договору між ХДТУБА та базами практики в термін, визначений робочим планом, який щорічно затверджуються наказом ректора ХДТУБА.

Виробнича проектна переддипломна практика за своїм змістом пов’язує проектну практику з переддипломною, оскільки проробка змісту дипломного проекту починається у 11 учбовому семестрі. Бази практики мають широкі можливості для проходження студентами саме цієї практики. В їхніх архівах та проектних кабінетах накопичено багато даних стосовно досліджень пам’яток, а також нормативна, науково-проектна та проектна документація. У студентів є можливість ознайомлення з вже виконаними проектними завданнями та їх реалізацією, а також з запроектованими і функціонуючими об’єктами – прикладами реалізації розробок даної фірми або установи. Практиканти мають можливість проконсультуватися з авторами цих проектів, дізнатися на яких підставах приймалось рішення, що їх зацікавило.

Студенти з дозволу завідувача кафедри мають змогу самостійно підібрати для себе ту чи іншу організацію та завчасно запропонувати її як місце проходження практики, якщо умови в ній відповідають вимогам програми. Самовільне скорочення або перенесення терміну практики, зміна її місця після затвердження їх ректором, не дозволяється.

Відповідальність за організацію, якість та результати проходження практики покладаються на керівників університету та керівників баз практики. Методичне керівництво та виконання програм практики забезпечує кафедра реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів. Загальну організацію практики і контроль за її проведенням здійснює завідувач відділу практики університету.

Керує практикою студента викладач кафедри реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів, а безпосередньо на місці практики – керівник-виробничник, призначений проектною установою (фірмою).

Викладач завчасно перевіряє готовність баз практики, інформує студентів про порядок її проходження і звітність, видає необхідні документи та методичні рекомендації. Викладач затверджує та перевіряє на відповідність програмі індивідуальний план роботи студента, який студент складає спільно з керівником від проектної установи. Викладач стежить за умовами, у яких працюють студенти, він у складі комісії приймає у студента залік з практики.

Кожного студента закріплюють за керівником практики від проектної організації, до обов’язків якого входить проведення інструктажу, в тому числі з охорони праці та техніки безпеки, та безпосереднє керівництво роботою практиканта. Керівник-виробничник, згідно проектної роботи, що виконує фірма на протязі тривання строку практики, видає студенту частку проектного завдання, обсяг та строки виконання якого стають базою індивідуального плану роботи практиканта.

Керівник від проектної установи допомагає студенту здійснити індивідуальний план його роботи, а також слідкує за виконанням правил внутрішнього розпорядку підприємства (фірми). Режим щоденної роботи практиканта визначається керівником-виробничником згідно з режимом роботи установи (фірми) і узгоджується з викладачем університету.

Після закінчення терміну проходження практики керівник-виробничник дає оцінку діяльності студента, характеристику в письмовій формі, яка заноситься до щоденника практики.

За наявності вакантних місць студенти мають змогу бути зарахованими на штатні посади, якщо ця робота відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше, ніж 50% часу відводиться на загально професійну підготовку згідно з програмою.

До початку практики кожен студент має пройти інструктаж про порядок проходження роботи та про систему звітності, а також отримати у викладача такі документи:

• направлення до відповідної установи;

• щоденник практики;

• методичні вказівки та робочу програму.

Щоденник практики та направлення повинні бути засвідчені підписом декана факультету та печаткою ХДТУБА.

Студент зобов’язаний своєчасно прибути на місце практики, в період роботи в проектній установі додержуватися правил охорони праці та техніки безпеки, своєчасно і якісно виконувати завдання та вказівки керівника. Студент самостійно контролює здійснення індивідуального плану роботи, але у разі виникнення проблем з його виконанням може попрохати допомоги у керівника-виробничника або викладача, що керує практикою.

Мета та завдання практики

Мета виробничої проектної переддипломної практики – формування у студента уявлення щодо особливостей професійної діяльності в умовах реального процесу організації і проведення проектно-дослідницьких робіт з реконструкції об’єктів історичного середовища та реставрації пам’яток архітектури; оволодіння навичками сучасних методів вивчення, дослідження та проектування в історичному середовищі. Ознайомлення з тонкощами різних етапів проектування, у тому числі взаємодії проектувальника, замовника, органів влади та спеціалістів різного профілю; проведення авторського нагляду у процесі будівництва спроектованого об’єкту. Метою проходження практики є також збір матеріалу за темою дипломного проекту.

Завдання переддипломної практики

1. Ознайомлення зі структурою та діяльністю проектної установи або фірми.

2. Набуття досвіду практичної роботи у виробничих умовах завдяки участі у дослідженні історичного середовища та проектуванні об’єктів у ньому, ознайомлення з методикою проведення робіт по реставрації пам’яток архітектури, участі у проектуванні об’єктів що реконструюються.

3. Ознайомлення з досвідом проектування аналогічних або типологічно близьких до теми диплома об’єктів, особливостями рішення проектних задач у містобудівному та об’ємно-планувальному аспектах.

4. Якщо є така можливість, ознайомлення з архівними документами, щодо попередніх робіт, що велися на об’єкті, якого стосується тема дипломного проекту.

5. Ознайомлення з існуючими нормативними документами.

6. Збір у вигляді ескізів, фотографій, ксерокопій і т.п. історичних і сучасних прототипів, нормативних матеріалів з теми дипломної роботи.

7. Систематизація отриманої інформації. Аналіз власної діяльності, підсумок накопичених знань і вмінь, їх фіксація у вигляді звіту про проходження практики.

За період практики студент повинен вивчати:

• основні напрямки діяльності проектної установи, її організаційну структуру, систему організації проектного процесу;

• особливості роботи із суміжниками та замовником, проходження документації по об’єкту реконструкції (реставрації), починаючи зі складання завдання на розробку документації до затвердження та випуску готового проекту;

• особливості розробки науково-дослідної інформації по об’єкту реставрації пам’ятки архітектури, специфічні методи лабораторного дослідження;

• значення і роль автора проекту реставрації пам’ятки архітектури як керівника єдиного процесу дослідження, проектування, реалізації;

• особливості, послідовність та етапи розробки проектної документації з реставрації пам’ятки архітектури;

• методику і обсяг виконання попередніх робіт та комплексних науково-реставраційних досліджень;

• типологічні особливості пристосування історичних об’єктів і пам’яток архітектури до сучасного використання;

• ознайомлення з прикладами проектних рішень;

• графічні прийоми оформлення науково-проектної документації на етапі дослідження об’єкту, розробки архітектурно-будівельних, містобудівних та робочих креслень, засоби макетного моделювання;

• застосування сучасних інноваційних технологій з дослідження об’єктів реконструкції (реставрації), засобів комп’ютерного моделювання при розробці науково-проектної документації, що раціоналізують працю проектувальника та використані в дипломній роботі.