Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИП.ПР.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
06.11.2019
Размер:
983.55 Кб
Скачать

4.1.1 Підготовка колонних апаратів до ремонту

Колонні апарати ремонтують при ремонтах технологічної установки. Порядок підготовки апарату до ремонту і проведення ремонтних робіт залежить від особливостей установки.

В більшості випадків колонні апарати готують до ремонту таким чином. Доводять тиск в колоні до атмосферного, видаляють з апарату робоче середовище, після чого його пропарюють водяною парою, яка витісняє пари, що залишилися в колоні, і гази. Після пропарювання колону промивають водою. В деяких випадках пропарювання і промивку чергують кілька разів. Час операцій обмовляється у виробничій інструкції кожної технологічної установки.

Промивка колон водою сприяє також швидшому їх охолодженню. Не можна приступати до ремонтних робіт, якщо температура промивальної води перевищує 50°С.

Пропарену і промиту колону від'єднують від всіх апаратів і комунікацій глухими заглушками, встановлювані у фланцевих з'єднаннях штуцерів. Установку кожної заглушки і подальше зняття реєструють в спеціальному журналі.

4.2 Зміст робіт та діючи параметри на то і ремонт колони

Склад робіт при поточному ремонті:

- очищення корпуса та внутрішніх пристроїв від відкладень;

- часткова заміна шпильок, насадок;

- ремонт або заміна приймальних пристроїв;

- заміна прокладок, люків-лазів, приєднувальних трубопроводів;

- випробування на міцність і щільність.

Склад робіт капітального ремонту:

- очищення корпуса та внутрішніх пристроїв від відкладень;

- часткова заміна шпильок, насадок;

- ремонт або заміна приймальних пристроїв;

- заміна прокладок, люків-лазів, приєднувальних трубопроводів;

- заміна тарілок при повному розбиранні і збірці;

- ремонт або заміна парових маточників, зрошувачів;

- заміна обичайок, підварка або заміна штуцерів;

- випробування на міцність і щільність.

Всі нормативи на трудоємкість капітального ремонту наведені в графічній частині дипломного проекту.

4.3 Технологія ремонту

Ремонт апарату починається з розбирання, яке слід проводити, строго дотримуючи наступні правила. Спочатку відкривають верхній люк, причому перед цим в апарат протягом деякого часу подають водяну пару, щоб уникнути можливого підсосу повітря, в результаті якого може утворитися вибухонебезпечна суміш. Далі послідовно (зверху вниз) відкривають решту люків. Категорично забороняється одночасно відкривати верхній і нижній, люки. Не можна також відкривати спочатку нижній, а потім верхній люк, оскільки за рахунок різниці температур відбувається сильний приток повітря в колону, що може привести до утворення вибухонебезпечної суміші.

З метою скорочення тривалості ремонтних робіт ще при промивці колони водою приступають до відкручення частини болтів на тих люках, які 6удут розкриватися, не порушуючи при цьому герметичності.

Після відкриття люків колона якийсь час провітрюється в результаті природної конвекції повітря. Можливість ремонтних робіт в колоні встановлюють виходячи з результатів лабораторного аналізу проби повітря, узятого з неї. Доступ людей в колону можливий, якщо концентрація вуглеводнів в пробі не перевищує 300 міліграм/м , а зміст сірководню — 10 міліграм/м . Гранично допустимі концентрації інших речовин указуються в технологічній карті кожної установки.

При роботі усередині колони необхідно ретельно дотримувати правила охорони праці. Робочий повинен надягати запобіжний пояс з мотузком, кінець якого виводиться назовні і надійно закріплюється; за роботою того, що знаходиться усередині колони, постійно спостерігає спеціально виділений для цієї мети робочий. Тривалість безперервної роботи в колоні повинна бути не більше 15 хв. Після цього необхідний такій же за тривалістю відпочинок поза колоною (звичайно робочий і спостерігач міняються місцями).

При перших же ознаках появи усередині ремонтованого апарату вибухонебезпечних, горючих або токсичних рідин, пари і газів всяку роботу слід негайно припинити.

До підготовки колони пред'являють особливо високі вимоги в тому випадку, якщо в ній повинні проводитися вогняні (зварювальні) роботи. Ділянка колони, на якій проводиться зварка, відділяється металевими або просоченими водою дерев'яними настилами, накритими кошмою.

Для освітлення усередині колони застосовують лампи напругою не більше 12В. Переносне освітлення повинне бути вибухобезпечним.

Корпус колони, а також її внутрішні пристрої піддають ретельному огляду. При необхідності для огляду всієї поверхні корпусу розбирають внутрішні пристрої або їх частину.

Виявлення дефектів корпусу, що вимагає високої кваліфікації, включає візуальний огляд для визначення загального стану корпусу і ділянок, схильних до найбільшого зносу, вимірювання залишкової товщини корпусу за допомогою ультразвукових дефектоскопів, шляхом мікрометрування і контрольного просвердлення отворів, перевірку на щільність зварних швів і роз'ємних з'єднань і т.д.

По характеру виявленого дефекту встановлюють зміст і спосіб ремонту корпусу. Нещільні зварні шви вирубують, зачищають і заварюють відповідним електродом. Вельми важливо правильне перекриття нового і старого швів.

Зношені штуцера і люки вирізують і замінюють новими з обов'язковою установкою зміцнюючих кілець. Бажано, щоб зміцнюючи кільця нових штуцерів мали дещо більший діаметр, ніж старі: це дозволяє приварювати їх в новому місці. Ремонту піддають всі штуцера і отвори, які під час експлуатації були заглушені пробками. Відремонтовані штуцера повинні володіти необхідною щільністю при відкритих сигнальних отворах.

Найбільш зношені ділянки корпусу колони вирізують, а на їх місце ставлять нову ділянку, наперед звальцованний по радіусу колони. Зварку проводять в стик. Вирізування великих ділянок корпусу може привести до ослаблення перетину і порушення стійкості. Тому до вирізування дефектної ділянки його укріплюють стійками, що проставляються всередині або зовні (рисунок 4.1). Число і перетин стійок і розміри опорних лап розраховують виходячи з умови рівності їх опорів вирізаного перетину. За допомогою таких стійок можна замінити весь пошкоджений пояс колони декількома частинами. Цей спосіб дуже трудомісткий і тривалий.

а - внутрішніми стійками; б - зовнішніми стійками; в - схема кріплення стійки: 1—лапа; 2—стійка.

Рисунок 4.1 - Посилення колони в місцях вирізуваємих поясів.

Проміжні обичайки легко замінюються таким чином. Встановлюють підйомні щогли, що утримують верхню непошкоджену частину колони, відокремлюють цю частину від пошкодженої ділянки газорізкою і опускають на землю. Пошкоджену частину колони стропят і за допомогою тих же щогл опускають на землю. Наперед підготовлену нову частину колони піднімають і стикують з нижньою частиною колони, потім піднімають верхню її частину. Після перевірки вмонтованих частин заварюють обидва стикові шви.

Дуже часто, враховуючи трудомісткість таких замін ділянок корпусу, визнають доцільною повну заміну зношеної колони. Демонтаж зношеної колони проводять в порядку, зворотному монтажу. Після відповідних перевірок колона, що демонтується, може бути використана для установки на ній монтажних щогл точно так, як і нова колона для демонтажу.