6. Природне планування сім’ї

Природне планування сім’ї – це метод, який, на основі спостереження за змінами в організмі, дає змогу подружжю визначити плідні дні в менструальному циклі жінки. Отже, пара може самостійно вирішувати, чи мати статеву близькість, залежно від того, бажають вони зачати дитину, чи ні. Цей метод не має побічних впливів на здоров’я, а його надійність (за умови дотримання правил) можна порівняти із надійністю оральних контрацептивів.

Церква схвалює виправдане використання природних методів планування сім’ї та засуджує застосування методів контрацепції, тому що тільки в природній спосіб подружня пара має можливість жити й діяти у повній відповідальності с Божим творчим планом щодо людської особи, статі як її характерного атрибуту та багатовимірного таїнства родинної любові чоловіка та дружини.

о. Олег Гладун, ліцензіат

5. Медичні аспекти подружнього життя Дитинка – як Божа рослинка

З моменту запліднення яйцеклітини починається нове життя, життя нової людини з її власним розвитком.

Сьогодні ми знаємо, що всі клітини, з яких складається людське тіло, мають у своєму ядрі 46 хромосом і лише статеві – 23 хромосоми. Ембріональна клітина зигота, яка утворюється з їх поєднання (яйцеклітина та сперматозоїд), має вже 46 власних хромосом людського виду. Отож, вона не батько і не мати, це – дитина.

Вона містить весь генетичний матеріал для розвитку. Під керуванням власної ДНК розпочинає свою чудову природу росту, диференціації, формування, вдосконалення. Цей розвиток не закінчується народженням, а триває протягом всього життя. Життя людини – це насамперед, Божий дар, дар Того, Хто є гарантом цінності людського життя.

Людина – єдина матеріально-духовна сутність, бо складається з фізичного тіла і духовного начала (душі). Завдяки душі людина здатна думати і хотіти, прощати й любити.

Людське життя священне, бо від самого початку, містить у собі «творчу дію Бога». Тільки Бог є Владикою життя. А дочасне тіло людини, згідно з навчанням святого апостола Павла, - це храм Святого Духа: «Хіба не знаєте, що ви – храм Божий і що Дух Божий у вас перебуває? Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий – святий, а ним є ви».

Людина народилась! З цього дня починається відлік місяцями, роками, десятиліттями її життя. Але до появи на світ майбутня людина цілих дев’ять місяців живе і розвивається в материнському лоні і від того, як протікає внутрішньоутробний період, залежить здоров’я майбутньої дитини, її фізичні і розумові здібності.

Життя людини починається в той момент, коли в материнському організмі зливаються в єдине ціле дві статеві клітини: жіноча – яйцеклітина і чоловіча – сперматозоїд. При цьому в ядрі новоутвореної клітини – зиготи зустрічаються 23 батьківських і 23 материнських хромосоми. Ці матеріальні носії спадкової інформації формують генетичний апарат нової людини, який і буде керувати індивідуальним розвитком її організму. Хромосоми визначають стать майбутньої дитини. А вірніше її визначає 23-я статева хромосома батька.

Як відомо у жінок статеві хромосоми однакові (ХХ), тому яйцеклітина завжди несе Х-хромосому. А у чоловічого сперматозоїда можливі варіанти. Адже у чоловіків і генетичному апараті клітини в 23-й парі можуть знаходитися як ХХ, так і ХУ-хромосоми. Тому приблизно половина дозрілих сперматозоїдів несе в собі Х-хромосому, а друга половина У-хромосому. І якщо з яйцеклітиною зливається носій Х-хромосоми, буде розвиватися дівчинка, а коли зливається носій У-хромосоми, то хлопчик. Таким чином, стать, майбутньої дитини, як кажуть, залежить від чоловіка.

Після того, як статеві клітини батьків злились в єдине ціле, протягом деякого часу – від 15 хв. до декількох годин – нічого не відбувається і майбутня людина залишається одноклітинним організмом.

Нарешті, з одної клітини утворюється 2, потім 4, 5, 7, 8, … 16… Темп поділу зростає, але клітини діляться асинхронно, тобто не всі відразу, утворюючи то парне, то непарне число. Великі клітини туляться близенько одна до одної, утворюючи зародок у вигляді ягоди шовковиці, тому на цій стадії плідне яйце так і називається – морула (від латинського morula – тутова ягода). Ця «ягідка», поділяється повільно просувається яйцеводом до того місця у матці, де їй треба поселитися на довгі 9 місяців.

Частина зовнішніх клітин плодового яйця, немов рослини корінцями, вростають у слизову оболонку матки – формується зв’язок плоду і матері.

Тільки місяць, а вже скорочується сердечко, а кровоносними судинами біжить кров, вже в трьох зародкових листках ховаються прообрази майбутніх органів…

На 21 день серце ненародженого дитяти починає битися. У цей час дізнається матір через відсутність місячних, що вона вагітна. Дитя перемістилося крізь яйцепровід у лоно матері і там приживилося.

На 28 день величина людини становить 4,2 мм. Всі системи органів вже закладені.

На 6 тиждень дитина вже сприймає першу інформацію із свого найближчого оточення: становища у лоні, натиску на тіло, різницю температури. У висоту дитина сягає 12 мм.

На 7 тиждень всі органи вже наявні. Нічого нового більше не розвивається. Дитя має вже 21 мм. Воно потребує лише їжі і часу аби рости і мужніти.

На 8 тиждень дитятко має вже свої власні, цілком індивідуальні відбитки пальців, які залишатимуться на все життя. З цього віку називають ненароджену людину малою дитиною або немовлям.

На 9 тиждень дитина тілесно повністю збудована. Коли торкнуться її долонь, вона пробує охоплювати. Щоб уникнути перешкоди, вона може відхилити голову. На пальцях видно м’якенькі нігтики, руки і ноги стають рухомими. Коли злегенька торкатися щік і губ, дитя реагує так, ніби хоче усміхнутися. Зараз дитина росте найшвидше.

В 4 місяці дитина має вже 20 – 25 см довжини, а важить біля 170 г.

Під кінець сьомого місяця вона важить біля 1 кг і вже здатна до життя. З моменту зачаття до моменту появи на світ вона збільшилася у 6 мільярдів разів! Чи не правда, грандіозний шлях?

Цей шлях проходив кожен з нас, хто бачить зараз сонце, відчуває радість життя. Цей шлях проходить кожна зачата дитина. Не зрадьмо її – вона з такою довірою чекає на зустріч з нами.

Коли жінка вирішує і погоджується вирвати із свого материнського лона зачате з Божого промислу життя, щоб викинути його у каналізацію, тобто, як кажуть, робить аборт, це лягає важким каменем гріха на її сумління й переслідує її до кінця своїх днів. Ніякі оправдання не можуть його зняти.

Важко сьогодні, у скрутні, а навіть у злиденні часи, годувати й виховувати дітей. Звичайній трудовій сім’ї сутужно з їжею, і з одягом, і з житлом, тощо… На багатьох чигає безробіття. Але все це ніяк не може бути оправданням того, що відмовляємо Божому створінню, рідній кровинці побачити світ Божий.

Гляньмо у минуле – на наших дідів і батьків. І хати під стріхою, і миска не завжди повна, і одежина благенька, і праця безпросвітна, більшовицька неволя, а дітей було багато. І ті діти були для батьків промислом Божим, спонукою до життя, вірою і надією в майбутнє. І легше, і спокійніше було людині, що прожила свій вік, іти на вічний спочинок, коли стояли біля неї сини і дочки, внуки й правнуки: є кому сльозу пустити, за упокій на молитву замовити, свічечку запалити…

Саме тому, що попередні покоління свято сповняли обов’язок материнства, українська нація попри всі перешкоди з боку зажерливих сусідів на своєму історичному шляху змогла дочекатися волі, власної держави. Бо було кому сіяти пшеницю, шанувати рідну пісню, захищати власну землю!..

Та чи зможемо ми – сьогоднішнє покоління, бути гідними своїх попередників, чи вистачить духу відстояти майбутнє нації, її держави? Питання постає дуже гостро, адже за останні кілька років в Україні людей помирає більше, ніж народжується.

Однією з причин цієї зловіщої загрози є і аборти. Мільйони українських ненароджених дітей безжалісно викидають у помийне відро, бездушно відібравши дане їм Богом життя.

Вину за аборти не слід покладати лише на жінку. І держава, і церква, і школа, і сім’я попри всі господарчі труднощі сьогоднішнього історичного моменту мусить докласти зусиль, щоб нація народжувала дітей, виховувала фізично здорове і морально чисте покоління, щоб материнство було не під тягарем і нуждою, а радістю, надією і любов’ю.

Незаперечним є факт, що під час аборту гине людське життя. Інструментами в лоні матері захоплюють живу людину, від тіла відривають руки й ноги, корпус від голови, розтрощують голівку, ніби звичайний горіх. Пошматовану дитину викидають у посудину для відходів. І ніби нічого не сталося, не хочемо усвідомлювати, що це жахливе вбивство незахищеної, не охрещеної, не бажаної, не вислуханої, ненародженої Людини. А дитя так хотіло жити, любити рідну неньку, навколишній світ. За кілька секунд до безжалісного удару долі дитина проявляє страхітливий розпач всіма своїми органами: ротиком робить марні спроби дихати, щойно рожеве тіло взялося мертвецькою блідістю, його проймає тремтіння, серце перестає битися і дитя востаннє простягає свої рученята і ноженята.

Гінеколог др. Бернард Натансон протягом двох років був у Нью-Йорку директором найбільшої в світі клініки для виконання абортів. Після 75 000 абортів він відмовився від своєї діяльності та зізнався: «Як науковець, я знаю, не вірю, а знаю, - що людське життя починається від зачаття, вірю всім серцем, що є Боже існування, котре від нас вимагає цьому безмежно сумному і невимовно ганебному злочинові проти людства сказати остаточне і категоричне: НІ!».

В румунському місті Сігеті, що є духовною столицею православних українців Румунії, увагу кожного, хто перебуває у цьому прикордонному місті, особливо привертають пам’ятник політичної тюрми і пам’ятник трьох «Н», вирізьблений з дубового дерева семиметрової висоти! Перший – в пам’ять тисячам невинних замучених комуністичною владою людей, другий – в пам’ять МІЛЬЙОНІВ жорстоко вбитих в лоні матері невинних дітей.

Але що ж там вирізьблене?

Внизу вирізьблена матір з дитиною на руках, над нею – догори – хрест, довкола хреста – сімдесят дітей з виразом німого крику. Вгорі – око Боже. Стоїть він на подвір’ї місцевої лікарні напроти пологового будинку.

Назвали пам’ятник: «Ненароджений, не вислуханий і небажаний». Ці три слова тісно пов’язані з іншими трьома словами: хрест, матір і дитя. Якщо б матері щоденно і вірно несли свій хрест, то не зреклись би своїх дітей. В тюрмі померли тисячі людей. Там були несправедлива влада і несправедливі судді, тут йдеться про нерозсудливу матір. Тих вели до гробу чужі люди, цих вела – «рідна матір».

Німий крик ненароджених, не вислуханих і небажаних дітей над якими не відбувся жодний суд, набуває незбагненної сили створити внутрішній суд у заплямованій і обдуреній совісті й народити в ній почуття глибокого покаяння.

Словник Даля визначає: «Материнство – стан, звання, гідність матері».

«У зачатті й народженні проявляється справжня сутність духовного материнства, котре є любов до того, кого зачинаєш, ще ненародженого, але вже такого, що народжується, вільне, любовне себе віддання полягає блаженство материнської любові…» (С. Булгаков, Купина неопалима, Париж, 1927).

Пам’ятник трьох «Н» - гріх самолюбства, а найчіткішим виразом самолюбства є гріх абортів. Роздумуючи глибоко над словами св. Апостола Павла, без жодного сумніву можна сказати, що причиною гріха абортів є не матеріальні нестатки, а недостатність любові.

Поради для жінок у післяпологовий період

Післяпологовий період триває 6 – 8 тижнів. Протягом, цього часу в організмі жінки відбуваються складні процеси зворотного розвитку. В цей час можуть виникнути різні післяродові захворювання, причиною яких бувають порушення жінкою санітарно-гігієнічного режиму. Тому кожна породілля повинна суворо виконувати ряд гігієнічних заходів.

Руки завжди повинні бути чистими з короткими нігтями. Перед кожним годуванням дитини мити руки з милом. Це необхідно тому, що на брудних руках є хвороботворні мікроби. Застосовувати інші дезінфікуючи засоби не обов’язково.

Щоденно митись до пояса теплою водою з милом, обмиваючи молочні залози. Для витирання ї виділити окремий рушник. Не менше двох-трьох раз на тиждень приймати гігієнічний душ. Тоді перед кожним годуванням дитини груддю не треба спеціально обробляти соски. Досить попередньо зцідити декілька крапель молока, яке, як відомо, має бактерицидну властивість і знищує збудників інфекції на шкірі сосків.

Відвідувати лазню тільки через 6 – 8 тижнів після пологів.

Два-три рази на день мити зовнішні статеві органи проточною водою. До і після миття ретельно помити руки. Для витирання статевих органів мати окремий рушник. При наявності післяпологових виділень носити гігієнічні прокладки, які міняти по мірі забруднення.

Бюстгальтер повинен мати застіжку спереду і щоденно міняти його.

Протягом 2 – 3 місяців після пологів бажано носити спеціальний бандаж.

Натільну білизну міняти два рази на тиждень, а постільну раз.

Спати не менше 8 годин на добу і відпочивати вдень. Недосипання викликає втому, роздратованість, стає причиною зменшення молока.

Поступово включатись в домашню роботу, уникати тяжкої фізичної роботи: це може призвести до опущення внутрішніх статевих органів.

Статеве життя можна відновити не раніше 8 тижнів після пологів, заздалегідь порадившись з лікарем із жіночої консультації.

Вагітність в цей період – не рекомендована. Як її запобігти, може порадити лікар, опираючись на природні методи планування сім’ї. Годування груддю дитини не може уберігати від вагітності.

Правильно харчуйтесь, їжа повинна мати достатньо вітамінів, білків, вуглеводів, жирів і бути різноманітною м’ясо, риба, яйця, овочі, молочні продукти, гречана, вівсяні каші. Категорично забороняються спиртні напої і гострі приправи.

Якнайбільше бути на свіжому повітрі, часто провітрювати приміщення. Прибирати тільки вологим способом. Недопустиме куріння в кімнаті, де перебуває дитина, і тримання тут собак і котів.

При найменших недомаганнях звертатись до лікаря жіночої консультації, ніколи не займайтесь самолікуванням.

Лікар-гінеколог

Матушек Марія Миколаївна