Категорії педагогіки вищої школи

Попередньо можна дати визначення педагогіки вищої школи як науки про виховання, освіту та навчання студентства. До цього визначення вводяться три категорії педагогічної науки, до яких слід віднести також категорії навчання та педагогічного процесу. У широкому розумінні "виховання" означає керівництво розвитком.

Отже, це керівництво одержанням знань, засвоєнням певних поглядів, виробленням правильних звичок, формуванням потреб, інтересів, мотивів, почуттів. Але процес керівництва розвитком може проходити як умисний, тобто як цілеспрямована діяльність спеціально виділених для цієї мети осіб - вихователів, педагогів, кураторів; це виховання у вузькому значенні слова. З іншого боку, на людину в тому чи іншому відношенні впливає вся сукупність життєвих умов, її “виховує життя”. Це - широкий зміст поняття виховання.

Категорія “освіта” містить в собі три складові частини: 1) здобуття знань, умінь, навичок; 2) формування на цій основі світогляду; 3) розвиток пізнавальних здібностей особистості. Для того, щоб зміст освіти став надбанням учнів, потрібна система спеціально підібраних педагогічних впливів – “навчання”; це наступна категорія педагогіки.

Навчання передбачає спільну діяльність учителів та учнів. “Учіння”, як категорія педагогіки, розглядає лише діяльність самого учня, його особисту працю, спрямовану на оволодіння змістом освіти, хоча насправді це не означає, що самостійна робота учня не повинна бути скерованою, не повинна певним чином організовуватися вчителем.

Як категорія педагогіки “педагогічний процес” включає всю систему навчальних і виховних засобів, здійснюваних у тому чи іншому навчальному закладі та організованих відповідно до вимог педагогіки.

Необхідно відзначити, що категорії, як найбільш загальні поняття науки, у різних галузях педагогіки не відрізняються за назвою. Але цілком очевидно, що ці категорії мають свою специфіку залежно від того, який ступінь навчання ми розглядаємо. Так, зміст освіти в середній загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі різні; значно різняться і методики виховного впливу, що застосовуються в школі та ВНЗ. Спільність категорій дає можливість включити педагогіку вищої школи в цілісну систему педагогічних знань; специфіка цих категорій - основа становлення педагогіки вищої школи, як самостійної галузі дослідження та практики. Між окремими категоріями педагогічної науки та між відповідними явищами педагогічної практики існує складна система зв'язку, тому виділення категорій є абстракцією, хоча й цілком виправданою, що забезпечує точність наукових міркувань.

Категорію “освіта” не можна визначати як просту суму знань, умінь, навичок, що відповідає усталеному рівню. В освіту обов'язково повинно включатися виховання необхідних для професії якостей та властивостей особистості (наприклад, здобуття математичної мовної культури, розвиток технічного, педагогічного, медичного мислення, уміння збагнути фізичний, хімічний зміст явищ тощо). В освіту повинно включатися також уміння творчо застосовувати та самостійно поповнювати, трансформувати і розвивати знання.

Важливе місце у дидактиці вищої школи мають такі поняття, як-от: “складність”, “трудність”, “надійність”, “якість”. Складність навчального матеріалу є поняттям об'єктивним та інформаційним, трудність -суб'єктивним, психолого-педагогічним. Надійність засвоєння пов'язана з “засвоюваністю” знань. На жаль, не всі викладачі вищих навчальних закладів розрізняють поняття “складність” і “трудність”, інколи замінюючи друге першим, здійснюючи в цьому випадку суто інформаційний підхід, не використовуючи психологізм у викладанні.