3) Подолання суспільних законів – це шлях для обраних, які підчиняються внутрішній необхідності і готові винести страждання, які цей шлях несе путнику;

4) свобода від людських законів – це нонсенс без будь-яких винятків.

Згідно психолого-політичних ідей К.Юнга, людство в психологічному відношенні знаходиться на стадії:

1) юнацтва і для більшості авторитет потрібен, але закон не є обов’язковим;

2) зрілості і для більшості цивілізованих людей влада і закон є тими засобами, які варто скоро подолати;

3) похилого віку, коли влада, керівництво і закон сприймаються як самозрозумілі атрибути закономірного існування;

4) Дитинства, через яке неможливо перескочити і для більшості авторитет, влада, закон є потребою душі.

Згідно ідей прихильників теорії політичної підтримки;

1) досягти виконання громадянами рішення влади легше силою, хоча з ризиком посилення нестабільності;

2) дитячі почуття легше витісняються і змінюються, чим набуті пізніше і в моменти кризи ймовірне повернення особи до своїх базових уявлень, що суттєво впливають на їх позиції та настанови;

3) базові дитячі почуття легше витісняються і змінюються, чим набуті пізніше і в моменти кризи малоймовірне повернення особи до своїх базових уявлень, що суттєво впливають на їх позиції та настанови;

4) Базові дитячі почуття важче витісняються і змінюються, чим набуті пізніше і в моменти кризи ймовірне повернення особи до своїх базових уявлень, що суттєво впливають на їх позиції та настанови;

Рольова теорія політики:

1) пояснює залежність між поведінкою політичних акторів та їх соціальним статусом і престижем;

2) вказує на функціональну залежність між роллю учасника політичного процесу і ролевими нормативними приписами;

3) вказує на статистичну залежність між роллю учасника політичного процесу і ролевими нормативними приписами;

4) Заперечує наявність жорсткої детермінації поведінки політичних акторів їх ролевими нормативними приписами.

Представники гуманістичної психології стверджують:

1) Базовою потребою людини є потреба в участ, і та політична система, яка нездатна забезпечити цю потребу, не матиме належної підтримки з боку громадян;

2) політика – це система, де на вході громадяни ставлять вимоги до політики як системи, а на вході зобов’язуються добровільно підчинятися рішенням еліти;

3) громадяни схильні обирати політичні програми подібно до вибору покупців у крамниці;

4) політика – це система, де люди виконують різноманітні політичні ролі, взаємо підтримуючи цілісність соціуму.

Хто вперше ввів в науковий обіг поняття ідеології ?

1) Г. Гегель;

2) К. Маркс;

3) Д. Де Трассі.;

4) Д. Белл.

Розробка, обгрунтування цілей, цінностей та ідеалів політичної ідеології сприяє :

1) формуванню образу дійсності і є змістом програмно-політичного рівня політичної ідеології;

2) формуванню образу дійсності і є змістом теоретико-концептуального рівня політичної ідеології;

3) формування образу дійсності підприємцями , як власниками капіталу;

4) усвідомленню національними, релігійними групами пріоритетності прав націй, релігійних меншин над правами людини в правовій державі;

Чим обумовлена поява ідеології в інтерпретації Г. Моски і В. Паретто?