2.3. Система забезпечення конкурентоспроможності туристичної індустрії.

Туристичний ринок - це умовне місце купівлі-продажу турис­тичного продукту чи послуги, яка здійснюється в певних умовах конкуренції, з дотриманням етичних та правових норм і правил.

Ринок може бути досконалим і недосконалим. Модель досконалого ринку засіювана на припущенні, що всі учасники торгових операцій діють, керуючись виключно економічними принципами, що поля­гають у прозорості ринку, коли продавці і покупці мають можли­вість повного огляду ринку, отримання достатньої інформації про всі обставини ведення операцій (ціни, знижки, якість товару чи послуги, умови поставки і платежів тощо).

Однак на практиці ринок недосконалий. Зміна конкуренції між фірмами посилюється у таких випадках:

• при збільшенні кількості конкурентних фірм;

• коли велика фірма, приєднавши іншу, виводить її в лідери;

• коли попит на послугу зростає поволі;

• коли ситуація на ринку змушує туристичні підприємства зни­жувати ціни або застосувати інші способи збільшення обсягу про­дажу послуг;

• зростання прибутку від успішних стратегічних розв'язань;

• коли витрати на вихід з ринку великі, високі бар'єри.

Для просування туристичного продукту на ринку туристичної індустрії використовуються різні методи. Одним з важливих мето­дів є організація виставок, які дозволяють продавцям і покупцям туристичного продукту зустрічатися в одному місці та укладати угоди.

Конкурентоспроможність об'єктів туристичної індустрії визна­чається щодо конкретного ринку або до конкретної групи спожива­чів, сформованої за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність ха­рактеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкуренто­спроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.

Тільки та фірма, поведінка якої на ринку характеризується уні­кальною, властивою тільки їй комбінацією стратегічних ідей, може розраховувати на конкурентоспроможність та на свою нішу на ту­ристичному ринку.

Фірма, яка займається продажем однотипного для галузі про­дукту, мусить мати чітко сформульовану місію, стратегію розвитку, оцінити можливості, сильні і слабкі сторони, зв'язки із зовнішнім середовищем, що забезпечить її конкурентоспроможність.

Система забезпечення конкурентоспроможності індустрії ту­ризму ефективна тільки тоді, коли вона керована, науково та еко­номічно обґрунтована і поєднує такі складові, як:

• персонал;

• туристичні продукти та послуги;

• нормативно-правове регулювання.

Менеджмент об'єднує потреби, цілі, мотиви у систему, яка дає змогу впливати на трудову поведінку персоналу. Економічна наука вивчає людину не тільки як ресурс, а й як особистість, орієнтую­чись на соціальну, компетентну, моральну модель людини-праців­ника. При цьому особливої актуальності для управління мотива­цією персоналом набуває вирішення проблем координації, узго­дження потреб, мотивів та цілей працівників і підприємства в ціло­му. Ефективне використання людських ресурсів забезпечується вмінням менеджерів організовувати роботу в команді, енергетичний ефект якої забезпечується визначенням та розв'язанням суперечностей, що виникають, між цілями та потребами працівників і підприємством. Конкурентоспроможним підприємство буде тільки тоді, коли знайдено компроміс між цілями підприємства та праців­ника.

Можливі суперечності між цілями працівника та підприємства:

Цілі працівника	Цілі підприємства
ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ
Зменшення робочого навантаження (за незмінної заробітної платні)	Інтенсифікація праці (за незмінної заробіт­ної платні)
Зростання заробітної платні (за незмінної продуктивності праці)	Зменшення витрат на заробітну плату (за незмінної продуктивності праці)
Збільшення витрат на соціальний розвиток	Економія витрат на соціальний розвиток
АДМІНІСТРАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ
Розвиток кар’єри	Регламентована організаційна структура
Зменшення відповідальності та спрощення обов'язків	Посилення відповідальності та ускладнен­ня обов'язків
Звичка, інерція поведінки, небажання змін	Інноваційний розвиток, функціонально гнучка організація
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Особисті переваги, неформальні зв’язки	Посадова ієрархія
Індивідуалізм у творчості (конкуренція)	Згуртованість, колективна творча праця
Психологічна сумісність з керівником та колегами	Професіоналізм та кваліфікація працівника

Мотивація персоналу - це процес спонукання працівників для досягнення цілей підприємства на основі узгодження їх потреб і цілей шляхом постійного дослідження та активізації структури мотивів праці.

Ефективне спонукання працівників індустрії туризму до високо­ефективної діяльності забезпечується розумінням сутності процесу мотивації і веде до підтримування високого рівня конкурентоспро­можності туристичних підприємств та туристичної індустрії в цілому.

Туристичний продукт чи послуга будуть конкурентоспроможними лише тоді, коли відбувається постійний процес підвищення якості сервісу при наданні послуг, оптимізація ціни послуги, ресурсозберігання у сфері експлуатації чи споживання турпродукту чи послу­ги. Але конкурентоспроможною послуга може бути лише за умови ефективного управління персоналом, організації розробки і виконання управлінських розв'язань у рамках системи забезпечення конкурентоспроможності. Це дасть змогу збільшити можливості виходу на зовнішній туристичний ринок.

У цілому для кожного конкретного об'єкта на основі типової структури розробляється своя конкретна система забезпечення конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність туристичного підприємства визнача­ється характером турпродукту, який пропонується та реалізується на ринку і залежить від обраної фірмою стратегії, конкурентоспро­можність туристичної галузі залежить від державної політики в сфері туризму. Конкурентоспроможність держави на туристичному ринку є проявом внутрішніх соціально-економічних умов і можли­востей та дії порівняльних переваг міжнародного поділу праці в да­ній сфері, які реалізуються в товарах і послугах, що дає змогу успішно конкурувати з аналогічним продуктом інших держав.

Таким чином, конкурентоспроможність держави забезпечується всією наскрізною системою підтримки виробника турпродукту. Саме створення умов для розвитку ринку виробника турпродукту забезпечує урізноманітнення цього продукту і збільшує його кон­курентні переваги.

Керованість цього процесу полягає в узгодженні ринкових інте­ресів виробника турпродукту, споживача туристичного продукту чи послуги та держави.