- •Економічні передумови та розвиток туристичної індустрії
- •1.1. Компонентна структура туристичної індустрії
- •1.2. Економічні передумови розвитку туристичної індустрії
- •Особливості туріндустрії
- •1.3. Роль туристичних кластерів у розвитку туристичної індустрії
- •Координаційна рада
- •Туристичний кластер
- •Координаційна рада
- •Санаторно-курортний кластер
- •1.4. Місце і роль інфраструктури в туристичній індустрії
- •1.5. Принципи ціноутворення в туризмі
- •1.6. Інвестиційна активність в індустрії туризму
- •Розділ 2
- •2.1. Конкуренція як спосіб життя й основний стимул розвитку туристичної індустрії
- •2.2. Конкурентні переваги туристичних підприємств: сутність та класифікація.
- •2.3. Система забезпечення конкурентоспроможності туристичної індустрії.
- •2.4. Якість - основа конкурентоспроможності туристичного продукту
- •Розділ 3 організація функціонування готельної індустрії
- •3.1. Характеристика індустрії розмішування туристів
- •Усі засоби розміщення можна класифікувати за:
- •3.2. Стратегія розвитку підприємств готельного господарства
- •3.3. Організація надання послуг у готельному господарстві
- •3.4. Управління якістю готельних послуг
- •Способи та методи загального управління якістю
- •3.5. Проблематика розвитку готельного господарства
- •3.6. Інновації в готельному бізнесі
- •Розділ 4
- •4.1. Класифікація туристичних підприємств
- •4.2. Організаційна структура туристичного підприємства
- •4.3. Принципи управління туристичним підприємством
- •4.4. Особливості кадрової політики туристичного підприємства
- •4.5. Комунікації туристичного підприємства
- •4.6. Організація туристичного товарообігу
- •Санаторно-курортна діяльність у системі туристичної індустрії
- •5.1. Санаторно-курортний комплекс у системі туристичної діяльності: сутність і значення
- •5.2. Стратегічне управління санаторно-курортним підприємством
- •5.3. Економічна природа санаторно-курортних послуг
- •5.4. Принципи організації санаторно-курортного лікування
- •5.5. Оцінка курортно-рекреаційних ресурсів та потенціалу санаторних закладів на прикладі Трускавця та Моршина
- •Узагальнена інформація про роботу санаторно-курортних закладів м. Трускавець за 12 місяців 2004 року
- •I. Фінансові показники
- •III. Виконання плану обслуговування за звітній період
- •IV. Ліжковий фонд
- •V. Кількість оздоровлених осіб за звітній період
- •VI. Реалізація путівок за звітній період
- •VII. Іноземці, що перебували на оздоровлені
- •Узагальнена інформація про роботу санаторно-курортних закладів району (міста обласного значення) за 12 місяців 2004 року
- •I. Фінансові показники
- •II. Кошти, виділені на поліпшення основних фондів
- •III. Виконання плану обслуговування за звітний період
- •IV. Ліжковий фонд
- •V. Кількість оздоровлених осіб за звітний період
- •VI. Реалізація путівок за звітний період
- •VII. Іноземці, що перебували на оздоровлені
- •5.6. Аналіз перспектив розвитку санаторно-курортного комплексу України
- •Функціонування туристичної індустрії: регуляторні особливості
- •6.1. Організаційно-правове забезпечення туристичної індустрії в Україні
- •6.2. Основи державної туристичної політики
- •6.3. Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •Додаток 1 Указ Президента України Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року
- •Основні напрями розвитку туризму в україні до 2010 року
- •Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки
- •Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки Загальні положення
- •Мета і основні завдання Програми
- •Фінансове забезпечення Програми
- •Організація та контроль за виконанням Програми
- •1. Організація перевірок
- •2. Права комісії
- •3. Обов'язки та відповідальність комісії
- •4. Порядок проведення перевірки:
- •6. Оскарження рішення про анулювання ліцензії
- •7. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок заповнення та використання бланка ваучера
- •Використана література
- •Компонентна структура туристичної індустрії…………………. 5
2.3. Система забезпечення конкурентоспроможності туристичної індустрії.
Туристичний ринок - це умовне місце купівлі-продажу туристичного продукту чи послуги, яка здійснюється в певних умовах конкуренції, з дотриманням етичних та правових норм і правил.
Ринок може бути досконалим і недосконалим. Модель досконалого ринку засіювана на припущенні, що всі учасники торгових операцій діють, керуючись виключно економічними принципами, що полягають у прозорості ринку, коли продавці і покупці мають можливість повного огляду ринку, отримання достатньої інформації про всі обставини ведення операцій (ціни, знижки, якість товару чи послуги, умови поставки і платежів тощо).
Однак на практиці ринок недосконалий. Зміна конкуренції між фірмами посилюється у таких випадках:
при збільшенні кількості конкурентних фірм;
коли велика фірма, приєднавши іншу, виводить її в лідери;
коли попит на послугу зростає поволі;
• коли ситуація на ринку змушує туристичні підприємства знижувати ціни або застосувати інші способи збільшення обсягу продажу послуг;
зростання прибутку від успішних стратегічних розв'язань;
коли витрати на вихід з ринку великі, високі бар'єри.
Для просування туристичного продукту на ринку туристичної індустрії використовуються різні методи. Одним з важливих методів є організація виставок, які дозволяють продавцям і покупцям туристичного продукту зустрічатися в одному місці та укладати угоди.
Конкурентоспроможність об'єктів туристичної індустрії визначається щодо конкретного ринку або до конкретної групи споживачів, сформованої за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.
Тільки та фірма, поведінка якої на ринку характеризується унікальною, властивою тільки їй комбінацією стратегічних ідей, може розраховувати на конкурентоспроможність та на свою нішу на туристичному ринку.
Фірма, яка займається продажем однотипного для галузі продукту, мусить мати чітко сформульовану місію, стратегію розвитку, оцінити можливості, сильні і слабкі сторони, зв'язки із зовнішнім середовищем, що забезпечить її конкурентоспроможність.
Система забезпечення конкурентоспроможності індустрії туризму ефективна тільки тоді, коли вона керована, науково та економічно обґрунтована і поєднує такі складові, як:
персонал;
туристичні продукти та послуги;
нормативно-правове регулювання.
Менеджмент об'єднує потреби, цілі, мотиви у систему, яка дає змогу впливати на трудову поведінку персоналу. Економічна наука вивчає людину не тільки як ресурс, а й як особистість, орієнтуючись на соціальну, компетентну, моральну модель людини-працівника. При цьому особливої актуальності для управління мотивацією персоналом набуває вирішення проблем координації, узгодження потреб, мотивів та цілей працівників і підприємства в цілому. Ефективне використання людських ресурсів забезпечується вмінням менеджерів організовувати роботу в команді, енергетичний ефект якої забезпечується визначенням та розв'язанням суперечностей, що виникають, між цілями та потребами працівників і підприємством. Конкурентоспроможним підприємство буде тільки тоді, коли знайдено компроміс між цілями підприємства та працівника.
Можливі суперечності між цілями працівника та підприємства:
Цілі працівника |
Цілі підприємства |
ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ |
|
Зменшення робочого навантаження (за незмінної заробітної платні) |
Інтенсифікація праці (за незмінної заробітної платні) |
Зростання заробітної платні (за незмінної продуктивності праці) |
Зменшення витрат на заробітну плату (за незмінної продуктивності праці) |
Збільшення витрат на соціальний розвиток |
Економія витрат на соціальний розвиток |
АДМІНІСТРАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ |
|
Розвиток кар’єри |
Регламентована організаційна структура |
Зменшення відповідальності та спрощення обов'язків |
Посилення відповідальності та ускладнення обов'язків |
Звичка, інерція поведінки, небажання змін |
Інноваційний розвиток, функціонально гнучка організація |
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ |
|
Особисті переваги, неформальні зв’язки |
Посадова ієрархія |
Індивідуалізм у творчості (конкуренція) |
Згуртованість, колективна творча праця |
Психологічна сумісність з керівником та колегами |
Професіоналізм та кваліфікація працівника |
Мотивація персоналу - це процес спонукання працівників для досягнення цілей підприємства на основі узгодження їх потреб і цілей шляхом постійного дослідження та активізації структури мотивів праці.
Ефективне спонукання працівників індустрії туризму до високоефективної діяльності забезпечується розумінням сутності процесу мотивації і веде до підтримування високого рівня конкурентоспроможності туристичних підприємств та туристичної індустрії в цілому.
Туристичний продукт чи послуга будуть конкурентоспроможними лише тоді, коли відбувається постійний процес підвищення якості сервісу при наданні послуг, оптимізація ціни послуги, ресурсозберігання у сфері експлуатації чи споживання турпродукту чи послуги. Але конкурентоспроможною послуга може бути лише за умови ефективного управління персоналом, організації розробки і виконання управлінських розв'язань у рамках системи забезпечення конкурентоспроможності. Це дасть змогу збільшити можливості виходу на зовнішній туристичний ринок.
У цілому для кожного конкретного об'єкта на основі типової структури розробляється своя конкретна система забезпечення конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність туристичного підприємства визначається характером турпродукту, який пропонується та реалізується на ринку і залежить від обраної фірмою стратегії, конкурентоспроможність туристичної галузі залежить від державної політики в сфері туризму. Конкурентоспроможність держави на туристичному ринку є проявом внутрішніх соціально-економічних умов і можливостей та дії порівняльних переваг міжнародного поділу праці в даній сфері, які реалізуються в товарах і послугах, що дає змогу успішно конкурувати з аналогічним продуктом інших держав.
Таким чином, конкурентоспроможність держави забезпечується всією наскрізною системою підтримки виробника турпродукту. Саме створення умов для розвитку ринку виробника турпродукту забезпечує урізноманітнення цього продукту і збільшує його конкурентні переваги.
Керованість цього процесу полягає в узгодженні ринкових інтересів виробника турпродукту, споживача туристичного продукту чи послуги та держави.