- •Проектування перетворюючих пристроїв приладів
- •1.3 Механічні величини та принципи їх перетворення.
- •Уніфікація та стандартизація датчиків. Ряди переважаючих номіналів.
- •1.6. Проаналізувати експлуатаційні характеристики датчиків.(можна ще пошукати)
- •1.7. Конструкція струнних датчиків та їх застосування.
- •1.8. Обгрунтувати можливості застосування мембранних датчиків тиску.
- •1.9. Проаналізувати структурні схеми датчиків послідовного перетворення. (Не факт, було б добре перевірити!)
- •1.10. Проаналізувати структурні схеми датчиків зрівноважуючого типу. Google –пише що такого немає….!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
- •1.11. Показати декілька конструкцій магнітоелектричних та струнних датчиків.
- •Конкретні приклади!!!!
- •1.12. Дати оцінку стикам як елементам вхідного ланцюга датчиків.--------питання не має змісту, я думаю має бути тиск!!!!
- •1.13. Проаналізувати чутливість датчиків зрівноважуючого типу. Див 1.10…….
- •1.19. Активний та пасивний захист датчиків.
- •1.20. Дати оцінку різним варіантам магнітних систем струнних датчиків. Струнні датчики (див↑ там в якомусь було детальніше)
- •1.21. Проаналізувати декілька видів пружніх перетворювачів за областями їх
- •3.4 Особливості розробки технічного проекту приладу. (зошит)
- •3.5 Характеристики відмов приладів.
- •3.6 Звукоізоляція приладів з допомогою конструктивних елементів.
- •3.7 Захист приладів та навколішнього середовища від шуму. Чим помогти приладу не знайшла……
- •3.8 Технічна пропозиція, ескізний та технічний проекти.
- •3.13 Захист приладів від теплових навантажень.
- •3.14 Захист приладів від впливу зовнішніх електромагнітних полів.
- •3.18 Види упаковки і її види.(конспект)
- •3.20 Конструктивні методи зменшення маси приладів.
3.4 Особливості розробки технічного проекту приладу. (зошит)
Напрямки раціонального конструювання Існує 7 напрямків раціонального конструювання: 1) мініатюризація – зменшення ваги і габаритів, яке дотягається шляхом використання нових матеріалів та іншим шляхами. 2) підвищення надійності виробу. 3) раціоналізація компонентів виробу (скорочення елементів, які не виконують основних функцій). 4) функціонально-вузловий метод конструювання: розділення складних блоків виробу на окремі конструктивно закінчені частини, які не мають самостійного експлуатаційного призначення, що скорочує цикл конструкторської підготовки виробництва та зменшує трудомісткість збірки і розбірки. 5) уніфікація і стандартизація виробів здобувається такими шляхами: а) створення базової конструкції та її варіантів модифікації; б) використання деталей і вузлів раніше випущених виробів; в) максимальне скорочення числа найменувань матеріалів, вузлів та їх типорозмірів). 6) технологічність конструкції – здатність конструкції забезпечити оптимальні витрати матеріалів і трудових ресурсів на технологічну підготовку виробництва, 7) втілення САПР – система автоматизованого проектування.
3.5 Характеристики відмов приладів.
Під відмовою в загальному випадку розуміють подію, після появи якої елемент стає ненадійним. Відповідно, відмова має місце не тільки у випадку виходу з ладу елемента, але і при відхиленні його параметрів від допустимих меж. Як і будь-які випадкові події, відмови можуть бути незалежними і залежними. Якщо відмова будь-якого елемента системи не змінює ймовірності відмови інших елементів, то така відмова є незалежною. В протилежному випадку відмова є залежною. За характером прояву розрізняють раптові і поступові відмови. Раптова відмова настає при стрибкоподібній зміні параметра елемента, коли його величина перевищує допустимі значення. В більшості випадків вона обумовлюється схованими дефектами матеріалів і деталей або є результатом виходу з ладу елемента, наприклад, через електричне або механічне ушкодження. Поступова відмова виникає в результаті тривалої зміни параметрів елемента до значень, які перевищують установлені норми, що обумовлюється старінням або зносом деталей, зміною температури, тиску, вологості навколишнього середовища, живлячих напруг і т.п. Характер відмови в багатьох випадках залежить від типу елемента і його конструктивних особливостей. Наприклад, для контактних електромеханічних реле характерні як раптові відмови (перегорання обмотки реле, обрив проводів), так і поступові відмови, викликані зносом контактів (розрегулювання або обгорання контактів). Відмови бувають остаточними та перемежовувальними. В першому випадку має місце втрата надійності на час, необхідний для усунення відмови в процесі ремонту. Перемежовувальна відмова продовжується короткий час, після чого елемент самовідновлюється і стає надійним. Звичайно вміст перемежовувальної відмови в елементі свідчить про наближення остаточної поступової відмови. Маючи на увазі, що відмова є подією випадковою, кількісні характеристики надійності носять статистичний характер. Для визначення випадкових величин потрібно мати необхідні статистичні дані, які визначаються з досвіду експлуатації або з лабораторних досліджень, що з достатньою близькістю імітують реальні умови експлуатації. Найбільш повно випадкові величини характеризуються законами розподілу ймовірностей, котрі можуть бути представлені в різній формі. Для оцінки надійності елементів найчастіше використовують такі кількісні характеристики, як ймовірність безвідмовної роботи протягом визначеного часу, середній час безвідмовної роботи, частота і небезпека відмови у визначених умовах експлуатації. Ймовірність безвідмовної роботи — це ймовірність того, що елемент буде зберігати параметри в заданих межах протягом визначеного часу і за визначених умов експлуатації.