3.4 Особливості розробки технічного проекту приладу. (зошит)

Напрямки   раціонального   конструювання Існує 7 напрямків раціонального конструювання: 1)  мініатюризація – зменшення ваги і габаритів, яке до­тягається шляхом використання нових    матеріалів та іншим шляхами. 2)  підвищення надійності виробу. 3)  раціоналізація компонентів виробу (скорочення еле­ментів, які не виконують основних функцій). 4)  функціонально-вузловий метод конструювання: розді­лення складних блоків виробу на окремі конструктивно за­кінчені частини, які не мають самостійного експлуатаційного призначення, що скорочує цикл конструкторської підготов­ки виробництва та зменшує трудомісткість збірки і розбірки. 5) уніфікація і стандартизація виробів здобувається таки­ми шляхами: а)  створення базової конструкції та її варіантів модифікації; б)  використання деталей і вузлів раніше випущених виробів; в)  максимальне скорочення числа найменувань матеріалів, вузлів та їх типорозмірів). 6) технологічність конструкції – здатність конструкції забезпечити оптимальні витрати матеріалів і трудових ресур­сів на технологічну підготовку виробництва, 7) втілення САПР – система автоматизованого проекту­вання.

3.5 Характеристики відмов приладів.

Під відмовою в загальному випадку розуміють подію, після появи якої елемент стає ненадійним. Відповідно, відмова має місце не тільки у випадку виходу з ладу елемента, але і при відхиленні його параметрів від допустимих меж. Як і будь-які випадкові події, відмови можуть бути незалежними і залежними. Якщо відмова будь-якого елемента системи не змінює ймовірності відмови інших елементів, то така відмова є незалежною. В протилежному випадку відмова є залежною. За характером прояву розрізняють раптові і поступові відмови. Раптова відмова настає при стрибкоподібній зміні параметра елемента, коли його величина перевищує допустимі значення. В більшості випадків вона обумовлюється схованими дефектами матеріалів і деталей або є результатом виходу з ладу елемента, наприклад, через електричне або механічне ушкодження. Поступова відмова виникає в результаті тривалої зміни  параметрів елемента до значень, які перевищують установлені норми, що обумовлюється старінням або зносом деталей, зміною температури, тиску, вологості навколишнього середовища, живлячих напруг і т.п. Характер відмови в багатьох випадках залежить від типу елемента і його конструктивних особливостей. Наприклад, для контактних електромеханічних реле характерні як раптові відмови (перегорання обмотки реле, обрив проводів), так і поступові відмови, викликані зносом контактів (розрегулювання або обгорання контактів). Відмови бувають остаточними та перемежовувальними. В першому випадку має місце втрата надійності на час, необхідний для усунення відмови в процесі ремонту. Перемежовувальна відмова продовжується короткий час, після чого елемент самовідновлюється і стає надійним. Звичайно вміст перемежовувальної відмови в елементі свідчить про наближення остаточної поступової відмови. Маючи на увазі, що відмова є подією випадковою, кількісні характеристики надійності носять статистичний характер. Для визначення випадкових величин потрібно мати необхідні статистичні дані, які визначаються з досвіду експлуатації або з лабораторних досліджень, що з достатньою близькістю імітують реальні умови експлуатації. Найбільш повно випадкові величини характеризуються законами розподілу ймовірностей, котрі можуть бути представлені в різній формі. Для оцінки надійності елементів найчастіше використовують такі кількісні характеристики, як ймовірність безвідмовної роботи протягом визначеного часу, середній час безвідмовної роботи, частота і небезпека відмови у визначених умовах експлуатації. Ймовірність безвідмовної роботи — це ймовірність того, що елемент буде зберігати параметри в заданих межах протягом визначеного часу і за визначених умов експлуатації.