7. Облік фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Розрізняють фінансові інвестиції, які надають право власності( інвестиції в акції інших підприємств, внески до статутного капіталу) та інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення (боргові цінні папери, довгострокові векселі тощо).

Для обліку довгострокових фінансових інвестицій використовується рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”. Рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на теріторії України та за кордоном тощо.

За дебетом рахунка відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом – їх вибуття( списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” має такі субрахунки:

141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”;

142 “Інші інвестиції пов'язаним сторонам”;

143 “Інвестиції непов'язаним сторонам”.

Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів , в тому числі і депозитних сертифікатів, ведеться на рахунку

35 “Поточні фінансові інвестиції ”.

За дебетом 35 рахунка відображається придбання( надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій,

За кредитом 35 рахунка відображається зменшення їх вартості та вибуття.

Рахунок 35 має такі субрахунки:

351 – “Еквіваленти грошових коштів”

352 – “Інші поточні фінансові інвестиції”

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій .

Поточні фінансові інвестиції згідно з П(С)БО 12 первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю.Собівартість включає ціну придбання та всі додаткові витрати, які були понесені при придбанні фінансових інвестицій, а саме: комісійні винагороди, гонорари, мито, податки, банківські збори та інше.

При придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточного рахунку підставою для здійснення записів в бухгалтерському обліку є ПКО чи виписка банку.

Сплата за придбані акції може проводитись не тільки перерахуванням грошових коштів, але й матеріальними цінностями, нематеріальними активами, основними засобами, що повинно бути обумовлено в договорі. Підставою для здійснення відповідних записів є документи, які підтверджують факт передачі об'єктів інвестором (акт приймання-передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо).

Підставою для оприбуткування депозитних сертифікатів і отримання процентів с виписка банку з рахунків в банку з доданням виправдовуючих документів.

По кожному пакету придбаних цінних паперів в 2-х примірниках складається реєстр, який повинен мати наступні обов'язкові реквізити: найменування емітенту; номінальну вартість цінного паперу; купівельну вартість; номер, серію тощо; загальну кількість; дату купівлі; дату продажу. Всі цінні папери описуються в Книзі обліку цінних паперів, яка повинна бути зброшурована, скріплена печаткою - підприємства та підписами керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення в Книгу можуть вноситься лише з дозволу керівника та головного бухгалтера із зазначенням дати виправлень.

На розрахунок премії або дисконту складається довідка бухгалтерії.

Коли придбані підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку посилаються на відповідний документ, який одержано з банку.