Висновки

Отже, сукупність комп’ютерів, з’єднаних між собою каналами зв’язку називається комп’ютерною мережею. Комп’ютерна мережа дозволяє її користувачам здійснювати швидкий обмін інформацією, а також колективно використовувати її ресурси.

Нами у розділі 1 «Огляд сучасного стану компю’терних мережних технологій»

були досліджені основні поняття і визначення мережних технологій та кількісні і якісні показники розвитку комп’ютерних мереж.

У підрозділі 1.1.( Основні поняття і визначення мережних технологій) було виявлено, що комп’ютерні мережі є одним з основних видів телекомунікацій. Комп’ютерна мережа — це сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікації, які з’єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв’язку.

У підрозділі 1.2.( Клькісні і якісні показники розвитку комп’ютерних мереж) ми дослідили, що інтенсивний розвиток мережних технологій пов'язаний з появою в 1960–х роках великих обчислювальних машин, або мейнфреймів (mainframe) серії IBM 360.

Ми у розділі 2 «Характеристика найбільш поширених мережних технологій» дослідили протоколи і архітектуру локальних комп’ютерних мереж, стандарти і характеристику Інтернет-технологій та використання Інтернет-технологій для побудови корпоративних мереж.

У підрозділі 2.1.( Протоколи і архітектура локальних комп’ютерних мереж) було виявлено, що з появою мереж була усвідомлена необхідність створення правил і процедур, що визначають принципи взаємодії користувачів у мережі. Такі правила називаються протоколами. Для мереж розроблена семирівнева ієрархічна структура протоколів. Відповідно до цієї структури протоколів потік інформації в мережах має дискретну структуру, логічною одиницею якої є пакет (кадр). Вся інформації між вузлами мережі передається у вигляді пакетів, що мають інформаційні і керуючі поля: порядковий номер, адреса одержувача, контрольна сума і т.д.

У підрозділі 2.2.(Стандарти і характеристика Інтернет-технологій) слід підкреслити, що на європейському континенті приділяється значна увага проблемам інформатизації та інформаційним системам. Працює програма технологічного розвитку Євросоюзу, складовою частиною якої є Європейська стратегічна програма інформатизації. Головна мета цієї програми – скорочення розриву у технологічному відставанні від США і Японії та зменшення залежності в інформаційних технологіях від цих країн. Пріоритетні напрями її такі: освоєння та реалізація багатьох основних транс’європейських інформаційних послуг; підвищення технологічної і промислової ефективності сфери інформатизації та інформаційних систем; впровадження інформаційних технологій у соціальну сферу; розширення сфери використання інформаційних технологій; інтенсифікація розробки нових інформаційних технологій.

У підрозділі 2.3.(Використання Інтернет-технологій для побудови корпоративних мереж) ми визначили, що у загальному вигляді корпоративну мережу можна побудувати на різних каналах зв’язку – від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових, у тому числі й на оптоволоконних, супутникових, радіо- й мікрохвильових каналах, та на базі різних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і АТМ.

У розділі 3 «Перспективні напрямки розвитку комп’ютерних мереж» ми виявили нові стандарти побудови локальних обчислювальних мереж і вивчили розвиток сервісів в Інтернеті.

У підрозділі 3.1.( Нові стандарти побудови локальних обчислювальних мереж) нами було досліджено, що персональні комп'ютери з моменту свого виникнення сприймалися і використовувалися виключно як індивідуальний обчислювальний комплекс, здатний вирішувати величезне коло завдань автономно, без взаємодії з іншими обчислювальними ресурсами. Такий стан справ цілком задовольняв величезну масу користувачів доти, поки зростання кількісних показників потужності і продуктивність персональних обчислювальних комплексів не переросло в якісну зміну рівня складності завдань, що вирішуються за допомогою персональних комп'ютерів.

У підрозділі 3.2.(Розвиток сервісів в Інтернеті) ми дослідили, що практично всі сервіси Інтернету, що використовуються зазвичай як сервіси прямого доступу (on-line), мають інтерфейс до електронної пошти, так що навіть якщо у вас немає доступу до Інтернету в режимі on-line, ви можете одержувати більшість інформації, що зберігається в Інтернеті, за допомогою дешевої електронної пошти. Швидкість доставки повідомлень електронної пошти сильно залежатиме від того, яким чином вона передається. Шлях електронного листа між двома машинами, безпосередньо підключеними до Інтернету, займає секунди, і при цьому ймовірність втрати або підміни листа мінімальна.

Отже у загальному виновку можна сказати, що комп’ютерна мережа з виділеним сервером має один (може і декілька) комп’ютер, що виконує функції збереження даних, обробки запитів, управління мережею.

Комп’ютери можуть бути під’єднані до мережі за різними схемами. Топологія мережі – це схема сполучення каналами зв’язку комп’ютерів мережі (вузлів мережі). В комп’ютерних мережах використовують три основних топології: шинну (або моноканальну), кільцеву і зіркоподібну. З топологією мережі тісно пов’язаний метод доступу. Метод доступу – це спосіб передачі інформації від одного вузла мережі до іншого.

В комп’ютерній мережі з шинною топологією використовується один канал зв’язку, що об’єднує всі комп’ютери мережі. Кожна робоча станція "слухає" канал зв’язку, і якщо він вільний, то може здійснювати обмін даними з іншим комп’ютером.

В комп’ютерній мережі кільцевою топологією, канал зв’язку являє собою кільце, на якому розташовані комп’ютери. Інформація передається комп’ютерами послідовно по кільцю, поки не досягне того комп’ютера, для якого вона призначена. В комп’ютерній мережі з зіркоподібною топологією є активний центр (комп’ютер), який здійснює управління комп’ютерами мережі через спеціальний пристрій – концентратор.

Для обміну інформацією між локальними мережами використовують мости і маршрутизатори. Мости використовують для зв’язку мереж з однаковим комунікаційним обладнанням, а маршрутизатори – для звязку мереж з різним комунікаційним обладнанням.

Сукупність з’єднаних між собою каналами зв’язку локальних мереж і складає глобальну мережу Інтернет.

І я можу з впевненістю сказати, що у наш час життя без Інтернету майже неможливе.