1. 1. Поняття «культура» ,його походження та розвиток

Термін «культура» у початковому його тлумаченні не позначав якогось особливого предмета, стану або змісту. Він був пов'язаний з уявленнями про дію, зусилля, спрямовані на дію чогось, і тому вживався з певним доповненням, позначаючих завжди культуру чогось: культуру духу, культуру розуму тощо. Пізніше культуру стали розуміти як «людяність», що виділяє людину з природи, вар­варського стану. Культура стала мірою, що відрізняє римлянина від варвара, цивілізовану людину від дикуна, природне від непри­родного (штучного).Специфіка культури як якісної характеристики духовно-прак­тичного освоєння людиною світу (зовнішнього та власного, внутрішнього) відбивається у тому, що вона (культура) свідчить, в якій мірі людина стала для себе та інших людиною, як вона відчу­ває та усвідомлює себе такою. Культура відповідно, в такій же мірі, як і праця, робить людину людиною. Але якщо праця — це єдина соціальна субстанція, що створює людину та розвиває її сутнісні сили, то культура є єдиною соціальною мірою, демонструючи, в якій мірі людина стала людиною. Інакше кажучи, культура є якісна характеристика розвитку суспільства.1культура — народжене суспільством, властиве суспільству соціальне явище, що відбиває його якісну характеристику та збага­чує духовне життя людини;2культура — процес творчої діяльності людини, спрямованої на пізнання оточуючого світу і самої людини у цьому світі, на от­римання об'єктивної і достовірної інформації про світ, де головну роль грає наука і мистецтво;3культура покликана допомогти людині не тільки пізнати світ й саму себе, але й визначити своє місце в світі, світоглядні уста­новки;4культура включає в себе сутність досягнутих людиною у про­цесі освоєння світу матеріальних і духовних цінностей, а також відповідних ціннісних орієнтацій людини в світі;5культура, створюючи необхідні для орієнтації людини у світі норми поведінки та оцінки, забезпечує регулювання соціальних відносин людей;6культура виступає як по­тужній фактор формування люд­ських сутнісних сил, формування людини в людині, перетворення її природних захоплень, потреб, емоцій в справжні людські. Саме цьому полягає її гуманістичний зміст.

2. Складові частин культури

Культу́ра— сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Це поняття може вживатися в таких значеннях:Рівень розвитку суспільства у певну епоху,Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини,Освіченість, вихованість,Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності,Алгоритми людської поведінки і символічних структур, які надають цій поведінці сенсу і значимості^.Поняття культура об'єднує в собі науку і освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд.Культура укладається з предметів діяльності, якими користується все людство. Ці предмети можуть бути двох основних видів: матеріальні і нематеріальні. Матеріальна культура складається з предметів або фізичних об'єктів, створених людиною, таких як одяг, школи, фабрики, міста, книги, космічні кораблі, культові знаки і т.п. Нематеріальна культура складається з більш абстрактних понять, таких як мова, ідеї, вірування, правила, звичаї, міфи, навички, зразки сімейного життя, політичні системи і т.д. Можливо, принаймні, концептуально відокремити "культуру" від "товариства". Культура складається з предметів діяльності товариства, якими воно користується; товариство складається з взаємодіючих між собою людей, об'єднаних однією культурою. Товариство розпадається без культури. Культура, у свою чергу, не може існувати без товариства, що її розвиває.