41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.

Методами аналітичної діяльності є:

а) аналіз

б) синтез (узагальнення).

Аналіз - це метод наукового дослідження предмета, явища шляхом розкладу, розчленування їх на складові частини. В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно - логічних суджень.

Синтез (узагальнення) - це метод пізнання явищ, предметів і процесів через об'єднання їх складових в єдине ціле.

Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання,а тому у комплексі вони забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії.

Стосовно стадій аналітичних досліджень, то умовно їх можна поділити на наступні:

Підготовча стадія включає:

а)визначення мети аналітичного дослідження, кола питань для

дослідження, очікуваних результатів.

б)визначення обсягів нормативного, методичного, інформаційного матеріалу для аналітичного дослідження, яке може бути суцільним або вибірковим.

в) Підготовку плану дослідження:

• визначення періоду, за який проводиться дослідження, та системи статистичних показників;

• визначення способів і послідовності дослідження проблем;

• визначення кола учасників дослідження та обов'язків кожного із них (за умови, що до аналітичної роботи залучено декілька структурних підрозділів або працівників).

г) збір інформаційних, методичних та нормативних матеріалів та накопичення їх у тематичних наглядових провадженнях, формування яких вимагається розпорядженням Генерального прокурора України від 12.04.06 за №36.

д) вивчення змісту законів, інших актів нормативного характеру, вимог та рекомендацій організаційно-управлінських актів Генеральної прокуратури України і прокуратур обласного рівня з питань, що підлягають дослідженню.

Основну стадію складає опрацювання зібраної інформації:

- перевірка кожної інформації на повноту, об'єктивність, достовірність шляхом ознайомлення, аналізу та оцінки з метою вирішення питання її достатності для проведення аналітичного дослідження;

- групування статистичної та іншої інформації, відібраної для дослідження (надання зібраним цифрам і фактам визначеної форми та структури за їх індивідуальними ознаками);

- складання (у разі потреби) порівняльних таблиць, діаграм, графіків, схем з метою доведення матеріалу, що досліджується, до порівняльного стану;

- аналіз співвідношення зібраних статистичних даних у порівняльних таблицях;

- встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

Завершальна стадія полягає у розробленні на основі сформульованих висновків конкретних рекомендацій і пропозицій щодо розв’язання (вирішення) наявних проблем.

42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.

Аналітичний документ складається, як правило, з чотирьох частин:

- вступу;

- описової (констатуючої);

- аналітичної;

- резолютивної (висновки і пропозиції - рекомендації).

У вступній частині вказуються :

-дата, місце, підстави і приводи проведення аналітичного дослідження (на виконання плану роботи, завдання, вказівки; у зв'язку з ростом рівня злочинності загалом чи окремих її видів тощо);

-нормативні, методичні, інформаційні матеріали, у т.ч. система показників для проведення аналітичного дослідження;

-мета дослідження;

-питання та період, що досліджуються;

-учасники дослідження ( за необхідності).

В описовій частині (в залежності від виду дослідження):

-розкривається фактичний стан справ (стан законності) у піднаглядній сфері шляхом виокремлення проблем або негативних тенденцій, що набули розвитку;

-зазначаються характерні причини й умови допущених порушень з наведенням прикладів на підтвердження викладених аргументів.

В аналітичній частині:

-зазначаються кількісні та якісні характеристики наявних порушень, зважаючи на їх чисельність і динаміку, позитивні та негативні тенденції розвитку тощо, з посиланням (у разі необхідності) на відповідні таблиці, графіки, діаграми, схеми розроблені на стадії підготовки до аналітичної роботи ;

-висвітлюється рівень прокурорського нагляду (стан управлінської діяльності) щодо предмета вивчення, зазначаються недоліки та упущення в роботі прокурорів і причини, що їх обумовили.

Резолютивна частина вміщає:

-бачення (прогнозування) можливих наслідків за умови залишення проблем без вирішення або через подальший розвиток негативних тенденцій;

-висновки щодо стану наглядової, управлінської чи іншої діяльності;

-пропозиції щодо імовірних (конче необхідних) заходів, спрямованих на усунення причин, які зумовили порушення законів, або наявні недоліки в наглядовій, управлінській чи іншій діяльності, шляхів підвищення ефективності роботи, в т.ч. щодо координації діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, удосконалення законодавства та відомчих актів з питань організаційно-управлінської діяльності прокуратури та інших;

-рекомендації щодо способу реалізації аналітичного документа.

Структура аналітичного документа наводиться, зазвичай, у плані дослідження, обов'язковість складення якого доведена практикою. Окрім чотирьох згаданих вище розділів (частин) вона може передбачати додатки до аналізу (узагальнення), в т.ч. таблиці статистичних показників, схеми, діаграми, графіки тощо. У будь яких випадках завершений аналітичний документ (аналіз чи узагальнення) має відповідати за структурною побудовою зразку, наведеному у плані, що затвердив відповідний керівник прокуратури.

При оформленні аналітичних документів нехтуються вимоги стандартів, якими передбачено, що текст документу має відповідати, насамперед, нормативам державної мови. Його зміст у цілому та окремі положення повинні викладатись однозначно і виключати різне тлумачення. У тексті мають вживатись загальнозрозумілі доступні і в той же час коректні, з точки зору мови права, позначення та терміни, забезпечуватись єдність термінології. Терміни аналітичного документа, не повинні відрізнятись за змістом від термінів, вживаних у Конституції і законах України, що регулюють відповідну сферу діяльності і використовувались в якості нормативної бази аналітичного дослідження.

Аналітичні документи оформлюються, як правило, на аркушах паперу стандартного формату А-4, відповідно до вимог Інструкції по діловодству в органах прокуратури, зокрема, її розділом 9 „Складання та оформлення службових документів":

- складання документів (підрозділ 9.1.);

- оформлення документів (підрозділ 9.2.);

- датування документів (підрозділ 9.3.);

- погодження документів (підрозділ 9.4.);

- засвідчення документів (підрозділ 9.5.);

- оформлення додатків до документів (підрозділ 9.9.).