Тема 10. Мережна модель osi. Пакети.
Тип заняття: лекційне.
Цілі заняття:
Вивчити поняття мережної моделі OSI, правила формування пакетів.
Матеріали по заняттю: Література [Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологи, протоколы: Учебник для вузов. 4-е узд. – СПб.: Питер, 2011.- ].
План заняття:
І. Привітання.
ІІ. Повторення матеріалу попередньої лекції.
ІІІ. Викладення матеріалу лекції.
ІV. Узагальнення результатів заняття.
ІІ. Питання для повторення:
Назвіть функції мережного адаптеру.
Назвіть відомі мережні стандарти.
ІІІ. Викладення нового матеріалу.
Суть мережі - це з'єднання різного встаткування, а виходить, проблема сумісності є однієї з найбільш гострих. Без прийняття всіма виробниками загальноприйнятих правил побудови встаткування прогрес у справі «будівництва» мереж був би неможливий. Тому весь розвиток комп'ютерної галузі в остаточному підсумку відбито в стандартах - будь-яка нова технологія тільки тоді здобуває «законний» статус, коли її зміст закріплюється у відповідному стандарті.
У комп'ютерних мережах ідеологічною основою стандартизації є багаторівневий підхід до розробки засобів мережної взаємодії. Саме на основі цього підходу була розроблена стандартна семирівнева модель взаємодії відкритих систем, що стала свого роду універсальною мовою мережних фахівців.
На малюнку 10.1 показана модель взаємодії двох вузлів. З кожної сторони засобу взаємодії представлені чотирма рівнями. Процедура взаємодії цих двох вузлів може бути описана у вигляді набору правил взаємодії кожної пари відповідних рівнів обох сторін, що беруть участь. Формалізовані правила, що визначають послідовність і формат повідомлень, якими обмінюються мережні компоненти, що лежать на одному рівні, але в різних вузлах, називаються протоколом.
Малюнок 10.1 Модель взаємодії двох вузлів мережі.
Модулі, що реалізують протоколи сусідніх рівнів і перебувають в одному вузлі, також взаємодіють один з одним відповідно до чітко певних правил і за допомогою стандартизованих форматів повідомлень. Ці правила прийняте називати інтерфейсом. Інтерфейс визначає набір сервісів, надаваний даним рівнем сусідньому рівню. По суті, протокол і інтерфейс виражають те саме поняття, але традиційно в мережах за ними закріпили різні області дії: протоколи визначають правила взаємодії модулів одного рівня в різних вузлах, а інтерфейси — модулів сусідніх рівнів в одному вузлі.
Ієрархічно організований набір протоколів, достатній для організації взаємодії вузлів у мережі, називається стеком комунікаційних протоколів.
Комунікаційні протоколи можуть бути реалізовані як програмно, так і апаратно. Протоколи нижніх рівнів часто реалізуються комбінацією програмних і апаратних засобів, а протоколи верхніх рівнів - як правило, чисто програмними засобами.
Програмний модуль, що реалізує деякий протокол, часто для стислості також називають «протоколом». При цьому співвідношення між протоколом - формально певною процедурою й протоколом - програмним модулем, що реалізує цю процедуру, аналогічно співвідношенню між алгоритмом рішення деякого завдання й програмою, що вирішує це завдання.
Протоколи реалізуються не тільки комп'ютерами, але й іншими мережними пристроями - концентраторами, мостами, комутаторами, маршрутизаторами й т.д. Дійсно, у загальному випадку зв'язок комп'ютерів у мережі здійснюється не прямо, а через різні комунікаційні пристрої. Залежно від типу пристрою в ньому повинні бути убудовані засоби, що реалізують той або інший набір протоколів.