- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
Як зазначалось у вступі для великих міських систем теплопостачання є доцільним комбіноване вироблення теплової і електричної енергії, воно дає істотну економію палива при виробленні електричної енергії в турбогенераторах, що базуються на парових конденсаційних турбінах з відборами пари на забезпечення теплотою систем теплопостачання, порівняно з виробленням електричної енергії в чисто конденсаційних турбогенераторах.
2.10.1. На рис. 2.18 як приклад наведена принципова схема теплопідготовчої установки ТЕЦ з конденсаційними турбінами з теплофікаційним відбором.
Нагрівання мережної води, що надходить в колектор 15, можна здійснити в таких ступенях нагрівання:
1) В теплофікаційному пучку конденсатора 17. Оскільки температура насиченої пари в конденсаторі близько 30 °С, використання пари, що надходить в конденсатор для нагрівання мережної води можливе за умови, що її температура на 8-10°С нижча 30°С. Така температура води після абонентних вводів вірогідніше всього може бути в період до початку і після закінчення опалювального сезону. Тоді працюють лише підігрівники ГВП, а температура водопровідної води, що надходить для нагрівання мінімальна, що обумовлює найбільш глибоке охолодження мережної води.
2-3) В нижньому, 5, і верхньому, 6, мережних підігрівниках. Установка нижнього підігрівника, 5, дозволяє відібрати для нагрівання в ньому мережевої води пару з турбіни нижчого потенціалу, ніж для верхнього підігрівника, 6, і отримати більшу економію теплоти при виробленні електричної енергії. При установці одного мережевого підігрівника для нього довелося б відбирати з турбіни лише пару такого ж потенціалу, як і для мережевого підігрівника 6.
4) В піковому водогрійному котлі 7, який включається в роботу тоді, коли температура мережевої води на вході з верхнього підігрівника 6 недостатня для забезпечення теплового навантаження приєднаних до теплової мережі абонентів.
Пікові водогрійні котли включаються в роботу при низьких зовнішніх температурах в опалювальний період, забезпечуючи своєю тепловою потужністю “піки” теплового навантаження.
Установка допоміжного (бустерного) насосу на зворотній магістралі теплової мережі необхідна для подолання гідравлічного опору при проходженні мережевої води через теплофікаційний пучок конденсатора та мережеві підігрівники 5, 6. Цим забезпечується мінімальний робочий тиск води в мережевих підігрівниках і їх здешевлення.
Найбільший робочий тиск мережевої води після мережевих насосів 9. Він обумовлює необхідний робочий тиск в піковому водогрійному котлі.
У водяних теплових мережах має місце витік теплоносія через нещільності в елементах системи. Тому теплопідготовча установка ТЕЦ має в своєму складі систему підготовки води для підживлення мережі з метою компенсації втрат теплоносія. Вона включає в себе хімводоочистку 10, деаератор 11. Насосом 12 через регулюючий клапан 13 вода надходить у всмоктуючу магістраль допоміжного насосу 8. Імпульсом для регулятора підживлення є тиск в точці на перемичці, що з’єднана з нагнітальним і всмоктуючим патрубками мережевого насосу 9. Зменшення тиску свідчить про збільшення витоку через нещільності порівняно з кількістю води, що подається на підживлення. При цьому регулюючий клапан 13 відкривається і кількість води на підживлення збільшується.
Для постачання парою сторонніх споживачів тепла в схемі на рис.2.18 передбачено колектор 19, куди надходить пара з відбору турбіни. Передбачена можливість одержання такої ж пари після редукційно-охолоджувальної установки (РОУ) 27.
Конденсат пари після споживача повертається в колектор 18, а з проміжного збірника конденсату повертається в систему регенеративного нагрівання конденсату після конденсатора і поверненого конденсату.