- •3. Рекреаційне використання території
- •3.1. Оцінка стійкості природних комплексів до рекреаційного навантаження
- •3.2. Гранично допустиме рекреаційне навантаження для різних природних комплексів
- •Показники допустимого рекреаційного навантаження на ландшафт
- •3.3. Розрахунок екологічно допустимого рекреаційної місткості
- •Розподіл вкритих лісовою рослинністю площ Шацького нпп за ландшафтами та категоріями заліснених ділянок
- •Розрахунок екологічно допустимої рекреаційної місткості Шацького нпп
- •Розрахунок екологічно допустимого рекреаційного навантаження на озерні комплекси Шацького нпп
- •Показники водообміну озер
- •Показники стійкості озер
- •Показники хімічного складу ґрунтових вод озер Шацької групи
- •Показники хімічного складу води озер Шацької групи
- •3.4. Розбудова мережі екологічного туризму на території Шацького нпп
- •3.4.1. Екологічний туризм та перспективи його розвитку у Шацькому районі
- •3.4.2. Природоохоронні цінності, які важливі для розвитку екологічного, зокрема орнітологічного туризму
- •3.4.3. Потенціал природних комплексів та розбудова інфраструктури
- •3.4.4. Туристичні мережі на території Шацького національного природного парку
- •3.4.4.1. Піші екологічні та еколого-пізнавальні маршрути
- •3.4.4.2. Велосипедні екологічні маршрути
- •3.4.4.3. Спеціальні орнітологічні маршрути
- •3.4.4.4. Водні екологічні маршрути
- •3.4.4.5. Кінні туристичні маршрути
- •3.4.4.6. Традиційні еколого-пізнавальні стежки
- •3.5. Забезпечення екологічної безпеки внаслідок проведення рекреаційної та туристичної діяльності
3.4.4.5. Кінні туристичні маршрути
Такі маршрути в недавньому минулому були дуже популярними на території Шацького парку. В них брали участь сотні туристів з різних республік колишнього Радянського Союзу. Маршрути кінного туризму відпрацьовані в умовах парку практично досконало і тепер заслуговують тільки реставрації та запровадження у практику подальшого використання.
З огляду на те, що конюшню для забезпечення потреб кінного туризму планується розмістити у с. Мельники (Мельниківське лісництво парку), то серед кінних маршрутів найлегшим і найкоротшим є маршрут №1, (загальна довжина біля 9 км в одному напрямку). Однак, цей маршрут можна використовувати і у дводенному поході з влаштуванням тривалого відпочину біля хутора “Шамшуриха” де влаштовано туристичний притулок.
Інші маршрути передбачені тривалістю на 3-4 дні, при чому тут можна орієнтуватись на кліматичні умови сезону відпочинку, а також на бажання відпочиваючих. Як правило, кінні туристичні маршрути на території парку не повинні перевищувати 4-5 днів. Другий кінний маршрут розрахований на першу чергу. Його загальна довжина біля 38 км. Цей маршрут проходить переважно за 4 дні, а у випадку негоди його можна розрахувати на 3 дні.
Кінний маршрут №2 “Пулемецьке” передбачає відпочинок у туристичних притулках біля озер Перемут, Острівянське та Пулемецьке.
Маршрут №3 – „Люцимер” (загальна довжина біля 32 км) розрахований на три дні і планується облаштувати у розрахунковий період.
Під час кінних туристичних маршрутів, з допомогою досвідчених гідів, туристи навчаються управляти кіньми, готують на багаттях, рибалять, а також можуть приймати участь у спостереженнях за дикими тваринами та їх поведінкою. Цей вид туристичних послуг дозволяє глибше ознайомитись із господарськими традиціями місцевого населення, надає більше вільного часу для перебування у дикій природі і для поєднання різних занять, зокрема, таких як рибалка, купання, збирання лісових ягід. Туристи для цих маршрутів можуть запрошуватись із санаторію, пансіонату, а також із туристичних баз урочища “Гряда” та приватного сільського сектору.
3.4.4.6. Традиційні еколого-пізнавальні стежки
В сучасних умовах на території Шацького НПП обладнано дві екологічні стежки, найдовшою серед яких є стежка - “Лісова пісня” – 5,6 км, що пролягає через сприятливі лісові екосистеми з перевагою сосни між озерами Пісочне та Перемут. Інша екологічна стежка - “Світязянка” протяжністю 5,2 км зосереджена, головним чином, поблизу озера Світязь та урочищ Світязьського лісництва. Всі оглядові точки згаданих стежок, обладнані лісовими меблями для відпочинку дітей та дорослих. Такі еколого-пізнавальні стежки, часто контактують з рекреаційними пунктами (як наприклад біля оз. Перемут), а тому вони є сприятливими для тимчасового сімейного відпочинку.
До найбільш перспективних еколого-пізнавальних маршрутів можна віднести нові заплановані еколого-пізнавальні стежки від південно-східних околиць смт. Шацьк (переважно для короткочасно відпочиваючих у Шацьку) та вздовж урочища “Гряда” до північних берегів оз. Соминець. Така еколого-пізнавальна стежка під назвою “Гряда” завдовжки 3 км може мати значну перспективу відвідування, завдяки розміщенню тут ряду туристичних баз та наметового містечка поруч з базами відпочинку. Нова екологічна стежка буде розміщена між двома попередніми – “Світязянкою” та „Лісовою піснею”, а тому дозволить формувати майбутній еколого-пізнавальний маршрут між озерами Пісочне – Перемут - Соминець – Люцимер – Світязь - Пулемецьке.
З метою покращання умов відпочинку та регулювання потоків рекреантів, на розрахунковий період планується обладнати 3 еколого-пізнавальні стежки. Одна з них біля оз. Пулемецьке довжиною понад 4,2 км у Пульмівському лісництві – “Пульмівська”, друга ― теж біля Пулемецького озера, але з боку с. Пулемець (її загальна довжина біля 3,8 км) і розрахована переважно для відпочиваючих, що перебувають на відпочинку в межах Пульмівської сільської ради. Ще одна еколого-пізнавальна стежка “Венська” довжиною 4,5 км в ур. “Венське” поблизу берегів оз. Люцимер у Світязькому лісництві. Загалом, створення 6 - 7 еколого-пізнавальних стежок на території парку можуть стати достатньою базою польової еколого-освітньої роботи як для відпочиваючих, так і для місцевих жителів, зокрема, школярів та студентів Шацького лісового технікуму. Слід визначити, що перевагою всіх еколого-пізнавальних стежок, є той факт, що вони найбільш охоче відвідуються стаціонарними відпочиваючими старшого віку, сімейними групами з дітьми дошкільного та шкільного віку, а також для ознайомлення з природою парку всіх прибулих на короткочасні науково-практичні наради, робочі зустрічі, конференції.
До мережі еколого-пізнавальних стежок необхідно залучити і навчальні бази Львівського національного університету ім. Івана Франка (біолого-географічний стаціонар, де наявний невеликий Музей природи), Українського лісотехнічного університету, Краєзнавчий музей Шацького лісового технікуму. Ці осередки культури на території НПП мають свої пізнавальні особливості, і можуть сприяти поглибленню екологічної освіти як відпочиваючих, так і студентів різних навчальних закладів, що прибувають на навчання чи відпочинок з різних областей країни.