1. Технологічна послідовність монтажу з/б конструкцій каркасу одноповерхової промислової будівлі.

2. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із збірними з/б фундаментами одноповерхової промислової будівлі.

3. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із монолітними з/б фундаментами одноповерхової промислової будівлі

4. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із збірними з/б фундаментами багатоповерхової каркасної будівлі.

5. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із монолітних з/б фундаментами багатоповерхової каркасної будівлі.

6. Технологічна послідовність монтажу з/б конструкцій каркасу багатоповерхової промислової будівлі.

7. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із збірними з/б фундаментами великопанельного житлового будинку з підвалом.

8. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із пальовими фундаментами та монолітним ростверком великопанельного житлового будинку з підвалом

9. Монтаж надземної частини великопанельного житлового будинку з поздовжніми несучими стінами

10. Монтаж надземної частини великопанельного житлового будинку з поперечними несучими стінами.

11. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із збірними з/б

фундаментами цегляного житлового будинку з підвалом.

12. Технологічна послідовність зведення надземної частини цегляного будинку.

13. Особливості зведення об'єктів із монолітного та збірно-монолітного залізобетону.

14. Вибір механізмів для виконання бетонних робіт.

15. Область застосування ковзаючої опалубки. Особливості влаштування

16. Зведення об'єктів у ковзаючій опалубці.

17. Область застосування і типи переставної опалубки. Особливості влаштування.

18. Зведення об'єктів у переставній опалубці.

19. Область застосування і характеристики незнімної опалубки. Особливості влаштування.

20. Номенклатура об'єктів із монолітно-збірного залізобетону. Особливості зведення зазначених об'єктів.

2. Технологічна послідовність влаштування нульового циклу Із збірними з/б фундаментами одноповерхової промислової будівлі.

До робіт нульового циклу входять:

- розробка котловану із зачисткою основи під фундаменти;

- водовідлив та водовідведення;

- підготовчі роботи до монтажу підземної частини будівлі – улаштування

основи під самохідний кран;

- розбивання висей фундаменту у котловані;

- монтаж - бетонування підземної частини будівлі, включаючи фундамен-

ти, стіни підвалів та перекриття;

- прокладання підземних комунікацій водопроводу, каналізації, газопро-

воду, тепломереж, водостоків, дренажу, телефонної каналізації, електрокабе-

лів;

- улаштування бетонної підготовки під підлогу;

- гідроізоляція фундаментів та стін;

- зворотне засипання пазух із ущільненням;

- підготовчі роботи до монтажу надземної частини будівлі – укладання

підкранових шляхів на підсилену основу та монтаж баштового крану.

Роботи нульового циклу у середньому складають до 20% загальної ва-

ртості будівництва, працевитрати – до 30% загальних працевитрат.

Монтаж фундаментних блоків, плит

ДБН Д 2.2-7-99 гр.1

Склад робіт:

1. Приготування шару із розчину та вирівнювання готової гравійної (піщаної) основи.

2. Установлення фундаментних блоків ( плит ).

3. Вивірка правильності установлення блоків ( плит ).

4. Зашпарування розчином швів між блоками стрічкових фундаментів і їх складових.

Монтаж фундаментів стаканного типу. До складу робіт по монтажу фундаментів стаканного типу входять: вирівнювання земляного основи шляхом зачистки при піщаних грунтах або підсипки піску, якщо фундаменти споруджуються на дру ¬ гих грунтах; розбивка місця установки фундаментів на підготовленому ос ¬ нованіі; розбивка осей фундаментів; стропування і подача фундаментів до

місця установки; установка фундаментів в проектне положення і їх розстроповування; перевірка відміток дна склянки і положення блоків у плані. Ослаблений грунтовими водами і атмосферними опадами верхній шар підстави в місці укладання бетону попередньо ущільнюють щебенем або гравієм, насипаним шарами по 5-8 см, і утрамбовують. Товщина піщаної підсипки для вирівнювання земляного осно ¬ вання перед укладанням блоків повинна бути не менше 5 і не більше 15 см. Для цієї мети застосовується великий пісок без мулистих і пилуватих частинок. Поверхня підготовки перевіряється нівеліром. Розміри підготовки в плані передбачаються великими на 300 мм, ніж ширина і довжина підошви фундаменту, щоб уникнути неповного спирання фундаменту напідготовку. Для розбивки місць установки фундаментів між обноски по поперечним і

подовжнім осях натягують дріт, з якої спускаються важкі схили. Положення осей фіксується ризиками і забарвлюється фарбою на верхівках кілків або скобах, забитих в землю. Перед монтажем на грані фундаментів наносять і окра ¬ Шива олійною фарбою настановні ризики, що фіксують: на верхньому елементі (склянці)-середину сторін отвори стакана, на нижньому елементі (підошві) - середину бічних граней, Підйом фундаментів роблять за допомогою стропів. Фундаменти на підготовлену основу встановлюють сра ¬ зу в проектне положення, при цьому поверхня підстави не повинна бути порушена. Блок, поданий краном, зупиняють на висоті 20-30 см над місцем установки, розгортають в необхідному напрямку, орієнтуючи по осях, і плавно опускають на підставу. При неправильній установці блоків їх слід підняти краном, виправити основання і потім знову встановити на місце. Правильність установки блоку перевіряється теодолітом по осьовим ризиків. За допомогою нивіліра виносять проектні відмітки на стінки склянок.