2.4. Розумова операція, в результаті якої у висновку суб’єктом стає «Не» предикат, а предикатом - вихідний суб’єкт

1. Перетворення

2. Обернення

3. Вибір єдиної схожості

4. Вибір остач

5. Протиставлення

3.4 Для отримання варіанту, коли у висновку суб’єктом стає «Не» предикат, а предикатом - вихідний суб’єкт

1. Обертаються загально стверджувальні судження

2. Протиставляються загально стверджувальні судження

3. Протиставляються загально заперечувальні судження

4. Перетворюються частково стверджувальні судження

5. Протиставляються частково стверджувальні судження

4.4. Знайдіть помилки у правилах складання категоричного силогізму

1. Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу

2. У силогізми мають бути лише два терміни (суб’єкт та предикат)

3. Середній термін має бути розподілений в обох засновках

4. Якщо одна з посилок заперечна, то і висновок буде заперечним.

5. Якщо одна з посилок часткова, то висновок буде загальним.

5.4. Зробити перетворення та:

- Жоден патріот не зневажає культуру свого народу. Отже,…..

- Усі громадяни дієздатні. Отже,…..

6.4.Умовивід, висновок у якому базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям

1. Засновок

2. Висновок

3. Середній термін

4. силогізм

5. ентимема

7.4.Класична індукція – це

1. вивчення предметів при створенні штучних (обов’язково найсприятливіших) умов для найкращого розвитку або зміна явища для його спостереження за найсприятливіших умов

2. вивчення предметів у тому вигляді у якому вони існують насправді, без внесення будь-яких змін, однак при чітко визначеній меті

3. умовивід, в якому висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів ( предметів) класу

4. умовивід, в якому загальний висновок робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частин предметів класу

5. умовивід, в якому загальний висновок про клас робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню

8.4 Метод супутніх змін - як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це

1. якщо два чи більше випадків виникнення досліджуваного явища мають загальним лише одну обставину, а два чи більше випадків не виникнення цього явища мають загальним лише відсутність тієї ж обставини, то ця обставина і є причиною явища яке вивчається

2. якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну спільну обставину, а всі інші обставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною явища

3. якщо складне досліджуване явище (abc) викликається складною причиною (ABC), котра складається із сукупності однорідних передуючих обставин і ми знаємо, що деякі з цих обставин є причинами частини явища, то остача цього явища викликається останніми обставинами

4. якщо виникнення чи зміна одного явища щоразу неодмінно викликає певні зміни іншого явища, то обидва ці явища перебувають у причинному зв’язку одне з одним

5. якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і випадок, у якому воно не настає в усьому схожі і лише в одній обставині різні, то ця обставина,яка є в першому випадку і відсутня в іншому і є причиною явища, що вивчається

9.4. Схема A1BC – a1

A2BC –a2

A3BC – a3

Одже обставина А є причиною явища а ілюструє

1. метод єдиної схожості

2. аналогію

3. метод супутніх змін

4. метод єдиної різниці

5. сполучений метод схожості і різниці

10.4 Оберніть судження

Тільки люди мають мораль