30. Сутність міжнародної торгівельної політики, її форми та види.

Міжнародна торговельна політика — це сукупність принципів, підходів, а також засобів регулювання міжнародної торгівлі. Міжнародну торговельну політи­ку можна розглядати як цілеспрямований вплив дер­жави на торговельні відносини з іншими країнами. Цей вид політики прийнято називати зовнішньоторговель­ною політикою. Її зміст, структура та напрямки визначаються таким складовими:

* експорт та імпорт ( товарна і регіональні структури, обсяги, співвідношення, динаміка).

*мито і митні податки (елементи митного тарифу – система товарної класифікації тарифу, його структура, методи визначення країни походження товару,види та рівень ставок мита, склад та рівень митних податків)

*кількісні обмеження (види, контингенти, рівень)

*нетарифні методи регулювання (технічні барєри, адміністративні формальності, валютно-кредитне регулювання)

*підтримка національного експорту (фінансово-кредитна. Валютно-кредитна політика).

Є два основні види зовнішньоторгівельної політики: вільна торгівля і протекціонізм.

Вільна торгівля (фритредерств) — це політика мінімального державного втручання в зов­нішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових цін, попиту та пропозиції.Сьогодні можна виокремити такі її форми:

Двостороння лібералізація – відбувається при наданні країни одна іншій торговельних преференцій, що знижують кількість і рівень обмежень на здійснення експортно-імпортних операцій.

Багатостороння – зумовлена укладанням багатосторонньої угоді про зону вільної торгівлі, вступом у митний союз або інше інтеграційне угруповання.

Глобальна лібералізація зовнішньоторгівельної політики країни здійснюється при вступі в систему ГАТТ-СОТ та в міру участі в ній. Переваги вільної торгівлі:

— більш ефективне розміщення ресурсів і більш ви­сокий рівень добробуту;

— надає споживачам можливість вибору благ з шир­шого асортименту;

— стимулюючи конкуренцію і обмежуючи монопо­лію, спонукає виробників до підвищення якості товарів і використання сучасних досягнень науки і техніки.

Недоліки:

— в умовах слабкої економіки ставить під загрозу національну безпеку країни, сприяє вивозу національ­ного доходу за її межі;

— небезпечна для молодих та слабких неконкурентоспроможних галузей.

Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання економічних і неекономічних засобів втручання в зовнішню торгівлю.

Взагалі існує декілька форм протекціонізму:

— колективний — об'єднання країн проти країн, що не входять в угрупування;

— селективний - направлений проти окремих країн або проти окремих товарів;

- прихований - здійснюється методами внутрішньої економічної політики;

— галузевий - захищає окремі галузі національної економіки.

Переваги протекціонізму:

— бере під захист слабкі та молоді вітчизняні галузі;

— захищає ринок країни від зарубіжних поставок стратегічних матеріалів і сировини;

— дає змогу використовувати владу держави для підвищення цінової конкурентоспроможності вітчиз­няних товарів;

— створює умови для поповнення державного бю­джету;

— скорочуючи імпорт, сприяє зростанню національ­ного виробництва і зайнятості.

Недоліки:

— призводить до подорожчання вітчизняного вироб­ництва, а отже і споживання в результаті менш ефек­тивного використання ресурсів;

— гальмує економічне зростання країн;

— спричиняє великі збитки у країнах, товарооборот яких складає значну частину ВВП.