- •3)Основні прояви
- •1. Періодизація :
- •Після 1991- з незалежністю України, українці переселяються, зокрема в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан в Україні.
- •1.Причини російської революції
- •3. Поняття глобальної екологічної кризи ххі століття. Причини, які її
- •1.Земельна реформа п, Столипіна
- •2.План «Ост»(план окупаційної політики на території срср)
- •2)Територіальні зміни усрср в 1939-1940рр.
- •1.Участь західних українців у політичному житті Австро-Угорщини
- •Зародження дисидентського руху
- •3)Стартові умови економіки незалежної України
- •1 Внутрішня політика Гетьмана п.Скоропатського
- •2 Голодомори хХст. В Україні: причини і наслідки.
- •3 Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1 Утворення Дерикторії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •2 Головні завдання сучасного етапу розвитку України.
- •3 Спроба державного перевороту в серпні 1991р.
- •1 Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2 Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч.50-х рр..
- •1 Визволення України від німецької окупації.
- •2 Державотворчі процеси поч..90-ч р.ХХст..
- •3 Культурне і духовне життя України в 1917-1921рр.
- •1 Встановлення радянської влади в Україні.
- •1. Політика більшовиків в Україні в 1919–1920 рр. «Воєнний комунізм»
- •Література
- •2. Внутрішньополітичне становище на початку 50-х років
- •1.Політика суцільної колективізації
- •2. Економічні реформи другої половини 1960-х рр. Реформи о. Косигіна
- •3. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991р.
- •1.Причини, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2. Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний період
- •3.Основні тенденції розвитку господарства в другій половині 90-х р
- •1.Особливості та наслідки радянської індустріалізації
- •1.Перебудова та її особливості в Україні
- •Українські землі на початку хх ст.?
- •Воєнні дії на території України 1941-1942?
- •Українська Гельсінська група.
- •Мета та завдання діяльності
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України.
- •2. Культура повоєнного часу.
- •3. Прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •II Універсал
- •2. Німецький Окупаційний Режим в Україні
- •3.Реформи освіти та науки в 50-60-х
- •Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2.Реформи 1988-1991 рр.
- •3.Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •3. Стан промисловості та сільського господарства України 50-60-х рр.
3. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991р.
4 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося:
Територія України є неподільною і недоторканою.
На території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
Референдум
На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 р. республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, особливо у східних і південних областях республіки, які заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт про незалежність. Союзне керівництво на чолі з президентом СРСР М. Горбачовим, не втрачаючи надій на укладення нового союзного договору, вело активну роботу в цьому напрямі. Крім того, світове співтовариство не поспішало з визнанням самостійності України, вичікуючи, як розгортатимуться події. На всеукраїнському референдумі кожен громадянин мав чітко відповісти «Так, підтверджую», або «Ні, не підтверджую» на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»
Із 37885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31891,7 тис. (84,18%). Із них позитивно відповіли 28804,1 тис. виборців (90,32%). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму «Так, підтверджую» 54,19% громадян, у Севастополі — 57,07%; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80% виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95%, у решті областей — понад 90% громадян.
За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою самостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII століття Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, — у середині XVII ст. і в 1917—1920 рр.
№27
1.Причини, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
Голодомор – цілеспрямована політика влади на створнння штучного голоду. Найбільшого прояву голод досяг у червні 1933.
Причини:
Необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським прагненням Москви.
Непосильні для селян хліботоргівлі, конфіскація владою продовольчих запасів; надмірний хлібний експорт
Небажання колгоспників працювати в громадському господарстві і прагнення влади покарати за це.
Економічні прорахунки, спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно- комуністичними методами.
Наслідки:
Завершення колективізації, утвердження колгоспної системи, розорення села.
Масові жертви (від 2.5 до 8 млн осіб). Підрив генофонду української нації.
Придушення опору укр селянства
Переселення селян із Росії в Україну
Голодомор став приводом до розгортання боротьби з українським буржуазним націоналізмом
Масштаби
Про масштаби голодомору можна судити також за такими даними: населення СРСР з осені 1932 до квітня 1933 років скоротилося з 165,7 млн. чол. до 158 млн. або на 7,7 млн., головним чином за рахунок сільського населення. Лише за 3 місяці 1933 р. у в Харківській області, до складу якої на той час, крім районів нинішньої Харківської, входили також більшість Сумської, Полтавської та деякі райони Київської області, померло понад 600 тис. чол. Науковці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна вивели коефіцієнт смертності за 1929 - 1933 рр. у регіонах, заселених українцями. У Харкові він перевищив 25%.Найбільше голод уразив Україну, де набув рис геноциду.