Класифікація правових систем.

Класифікація правових систем світу здійснюється за такими критеріями:

• спільність історичних коренів виникнення та подальший розвиток;

• спільність основного юридичного джерела (форми) права;

• єдність у структурі системи і норми права;

• спільність принципів регулювання суспільних відносин;

• єдність юридичної техніки, у тому числі термінології, юридичних категорій, понять, конструкцій.

Розрізняють:

1. Романо-германську сім'ю (тип) — у правовому житті суспільства головним є об'єктивне право, тобто законодавство (країни континентальної Європи — Італія, Франція, Німеччина та ін.). У ній виділяють дві правові групи:

• романська — Франція, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Італія, Іспанія та ін., де головною є національна правова система Франції;

• німецька — ФРН, Австрія, Швейцарія та ін., де головною є національна правова система Німеччини.

2. Англосаксонську сім'ю (тип) — у правовому житті суспільства основне значення має юридична практика, тобто адміністративний чи судовий прецедент (Англія, Північна Ірландія, СІНА, Канада, Австралія, Нова Зеландія, колишні колонії Британської імперії та ін.). У ній виділяють дві правові групи:

• англійське загальне право (Велика Британія та ін.);

• американське право (США, Канада та ін.).

3. Релігійно-традиційну сім'ю (тип) — у правовому житті суспільства головним є правова ідеологія, а в мусульманських державах — релігійна ідеологія. У ній виділяють три правові групи:

• релігійно-общинна (мусульманська, індуська, християнська групи);

• далекосхідна традиційна (китайська, японська групи);

• звичаєва общинна (африканська група).

Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.

Класифікація була запропонована К. Цвайгертом і Г. Котцем в книзі "Введення в правові порівняння в приватне право", що вийшла в 1971 році. В основу цієї класифікації покладено критерій "правового стилю". "Стиль права" на думку авторів, складається з п'яти факторів: походження і еволюція правових систем, своєрідність юридичного мислення, специфічні правові інститути, природа джерел права і способи їх тлумачення, ідеологічні фактори. На основі цього розрізняють такі "правові кола": романський, германський, скандинавський, англо - американський, соціалістичний, право ісламу, індуїстська право.

1. Романо-германська (континентальна)

Коріння цієї правової родини йдуть в римське право (І ст. До н. Е.. - Υ І ст. Н. Е..). Починаючи з ХІХ століття в країнах романо-германської правової сім'ї основним джерелом права є закон. Там існують писана конституції. Законодавець (орган державної влади) осмислює суспільні відносини, узагальнює соціальну практику, повторювані ситуації і формулює в законах права і обов'язки для громадян і організацій.

Розрізняють три різновиди закону:

- Кодекси (кримінальні, цивільні, кримінально-процесуальні і т. д.);

- Спеціальні закони (поточне законодавство);

- Зведені тексти норм;

На суд покладається обов'язок точної реалізації загальних норм в конкретних судових і адміністративних рішеннях. Це забезпечує однаковість судової або адміністративної практики в масштабі всієї держави.

До країн, що входять до романо-германську правову сім'ю, можна віднести Францію, Італію, Іспанію, Бельгію, Швейцарію та інші країни.

2. Англосаксонська (сім'я загального права)

Періодом становлення даного права прийнято вважати Х - ХІІІ ст.

У англосаксонську правову сім'ю входять Англія, Ірландія, Канада, США, Австралія, Нова Зеландія і ще ряд інших держав.

Основною відмінністю даної правової сім'ї від романо-германської є те, що тут основним джерелом права вважається не закон, а судовий прецедент.

Англосаксонське право - це право судової практики, в рамках якої судді не тільки застосовують, але і створюють норми права

Важлива ознака загального права - автономія судової влади. Вона не залежить і не пов'язана з будь-якою іншою владою в державі. Це проявляється у відсутності прокуратури та адміністративної юстиції.

3. Соціалістична правова сім'я

В якості самостійної правової сім'ї виділилася порівняно недавно. Раніше країни, що належать до даної правової сім'ї (колишній СРСР, соціалістичні країни Європи (НДР, Чехословаччина та ін), Азії (Китай, Північна Корея), Латинської Америки (Куба), входили в романо-германську правову сім'ю. Вони і зараз зберігають деякі її риси й особливості.

Соціалістична правова сім'я має свої особливості, обумовлені явно вираженим класовим характером. Основне джерело соціалістичного права - революційні нормативно-правові акти, що виражають волю трудящого народу, керованого комуністичною партією.

4. Релігійно-традиційна правова сім'я

Сюди входять мусульманське, індуське і африканське право.

а) Мусульманське право Мусульманське право грунтується на релігійних нормах, на системі ісламського віровчення.

Основними джерелами мусульманського права є:

- Коран

в) Африканське право (хз чи потрібно)

Африканська правова родина на продовженні багатьох століть об'єднувала правові системи звичаєвого права. Але після колонізації Африки в ХІХ столітті тут поширилися правові системи колоніальних держав - Франції, Бельгії, Португалії, Англії.

Головною тенденцією розвитку релігійно-традиційної правової сім'ї в даний час є посилення ролі закону як джерела права. Однак значення релігійних і традиційних норм анітрохи не знижується, вони навіть навпаки - відроджуються. Особливо це характерно для ісламських держав.