- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
юриспруденції.
Юриспруденція - це система ідей, понять, судження про державу і право. Її часто ототожнюють з юридичною наукою, але вона містить не тільки наукові знання, а й філософські.
Система: синтезують дисципліни - ТГП, філософія права, соціологія права, історія держави і права, історія політичних і правових навчань; 2.галузеві дисципліни - традиційні - конституційне,цивільне, кримінальне, адміністративне; комплексні - банківське, податкове,
морське; 3.прикладні - криміналістика, кримінологія, статистика, юрпсихологія. 4.організаційні - судоустрій, прокуратура, адвокатура, нотаріат; 5.міжнародні - міжнародне публічне та приватне право; 6.регіональні - право ЄС, право ОБСЄ. ТГП має функціональне значення для всієї юриспруденції, вона висловлює єдині методи, категоріально-понятійний апарат для ін дисциплін. Нові юр. дисципліни: загальна теорія права людини; інформаційне право, інвестиційне право. Отримують нове значення
і зміст такі як римське, торгове, нотаріат. ТГП забезпечує єдність всієї юриспруденції.
2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
У системі юриспруденції теорія держави і права виступає в якості універсального і необхідного знання. Теорія держави і права містить у собі дослідницькі процедури, посеред-ством яких формується загальнотеоретичне юридичне знання, складається категоріальний апарат юридичної науки. При цьому головне, що теорія держави і права дає раціональне пояснення складного об'єкта юридичного пізнання (держави і права), визначає його емпірично - через змістовність, предметність і репрезентативність, і теоретично - через доказовість, універсальність і самототожність.
У юридичній науці висловлюється думка, що об'єктом дослісліджування тут може бути або право, або держава. По суті стверджується, що об'єкт юридичної науки може бути тільки простим. Тим часом сам розвиток юриспруденції свідчить про складність її об'єкта, тобто держава і право одночасно, в їх відмінності і взаємодії.
Що стосується предмета теорії держави і права, то він формується за допомогою знань про складний об'єкт, в якості якого виступає держава і право. Найбільш поширеним визначенням предмета теорії держави і права є закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права. Не заперечуючи значення виділення закономірностей при характеристиці предмета теорії держави і права, звернемо увагу на значення випадковостей в існуванні права і держави, тільки в призмі яких і можна найчастіше уловити різноманіття державних утворень і правових культур, проникнути в специфіку окремої держави і в особливості її правової системи. Тому в якості предмета теорії держави і права слід розглядати систему знань про закономірності і випадковості виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх ролі в сучасних цивілізаціях і культурах.
Ідея складного об'єкта юриспруденції, в якості якого виступають держава і право, не повинна стояти на шляху формування двох найважливіших предметів дослідження, окремо знань про право та окремо знань про державу. У цьому напрямі фактично склалася диференціація юридичної науки на правознавство і державознавство. Досить давно вчених-юристів поділяють на правознавців і державознавців. Між тим у багатьох випадках юриспруденція ототожнюється з правознавством, що не дозволяє повною мірою розвивати сферу державознавства. Можна звернути увагу на те, що в Україні юристи як і раніше отримують спеціальність правознавство, чим принижується значення державознавчої підготовки сучасного юриста.
3.
Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи і методи.
Методологія ТГП - сукупність методів і походів до вивчення явищ д. та п. Зміст методології юриспруденції становлять методи, принципи, концепції, категорії за допомогою яких пізнається д. і п.
Принципи: історизму, об'єктивності, раціоналізму, плюралізм.
Метод - комплекс способів, логічних прийомів пізнання закономірностей виникнення, розвитку та функціонування д. та п. Методи: 1.Загальні - стосуються всіх наук (діалектичний, системний, синергетичний (самоорганізація). 2. Приватно-наукові - застосовуються до конкретних наук (формально -логічний; соціологічний; інструментальний, пізнавально-процедурний, аксіологічний. 3.спеціальні - додатковий, допоміжні (математичний, кібернетичний). Діалектичний - дає всебічно проаналізувати явища, виявити їх генезис, розвиток, ознаки, перспективи. Системний - пізнати цілісність системи в сукупності окремих правових явищ у їх взаємозв'язку. Формально-логічний - допомагає сформувати поняття, провести їх опис, класифікацію. Соціологічний - досліджує держ. і право на базі соціальних факторів, використовує статистику, експерименти, анкетування. Герменевтики - досягти ясності у прочитанні правових текстів, їх тлумачення, роз'яснення змісту тих чи інших явищ. Аксіологічний - розкриття змісту основних державно-правових цінностей-справедливість, законність, правопорядок. Компаративістський (порівняльний) - зіставлення подібних явищ, проведення різних між ними і специфіки. Категорій - від того який сенс вкладається в певні поняття, залежить і сприйняття правової реальності. Концепції - концепції правової і соц. д-ви, дії права, юр відповідальність.