- •Курсова робота
- •1. Склад і об’єм курсової роботи.
- •1. Розбивка траси автомобільної дороги.
- •2. Нівелювання траси.
- •3. Вказівки до вивчення теми.
- •Розділ 2. Трасування автомобільних доріг по матеріалах аерофотозйомки.
- •2.1. Пояснювальна записка
- •2.2. Креслення
- •2.3 Структура та склад пояснювальної записки і графічних матеріалів.
- •Частина 1. Вивчення аерофотознімків і вправи по їхньому аналізу
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення поздовжнього перекриття аерознімків.
- •Визначення кута зносу літака при аерозніманні.
- •Визначення непрямолінійності маршруту.
- •Визначення кута нахилу аерознімка .
- •Визначення середнього масштабу аерофотознімків.
- •Частина 2. Дешифрування аерознімків, укладка траси під стереоскопом і побудова плану траси
- •Виконання дешифрування аерознімків.
- •Визначення на знімку напрямку істинного меридіану.
- •Частина 3. Прокладання траси автомобільної дороги на аерознімках.
- •Побудова плану траси.
- •Частина 4. Фотограмметричне нівелювання
- •Визначення відміток точок.
- •Порядок виконання роботи Орієнтування аерознімків.
- •Вимірювання поздовжніх паралаксів.
- •Обробка журналу № 1 фотограмметричного нівелювання.
- •Обробка журналу № 2 фотограмметричного нівелювання (табл. 2.4).
- •Приклад
- •Приклад
- •3. Відмітки точок траси
- •Приклад
- •Побудова поздовжнього профілю
- •Частина 5. Розрахунок основних параметрів фотознімання і їх визначення
- •Курсова робота
- •„Інженерна геодезія і аерогеодезія”
- •Розрахунок основних параметрів аерофотозйомки
- •Гідрографія і гідротехнічні споруди
- •Рослинність і ґрунти
Частина 4. Фотограмметричне нівелювання
Мета роботи - вивчити принцип і методику фотограмметричного нівелювання і пронівелювати переломні (плюсові) точки траси, намічені на аерознімках.
Вихідні дані.
Середню висоту фотографування і фокусна відстань камери прийняти такими ж, як у лабораторній роботі №1. Відмітка початку траси Апко= 300,00 м.
Кожен студент самостійно виконує фотограмметричне нівелювання ділянки траси в межах однієї стереопари (два суміжних аерознімка) . Кількість переломних точок по трасі на кожній стереопарі повинна бути не менш 6 - 8.
Визначення відміток точок.
Визначення відміток точок по знімках засновано на аналітичному зв’язку між перевищеннями і зсувом в їхньому зображенні на знімках щодо головних точок по осі Х. З рис. 2.12 видно, що на лівому знімку зсув відповідає відрізку , а на правому . Очевидно, що при , перевищення між точками А і В дорівнює нулю.
Рис. 2.12
Аналітичний зв’язок між перевищенням h і зсувом точок виражається залежністю:
або
де P - різниця поздовжніх паралаксів точок А і В; H0, в0 - висота і базис фотографування для даної стереопари.
Поздовжній паралакс Р визначається як різниця координат однієї і тієї ж точки, зображеної на суміжних знімках по осі X, а саме:
де Хал, Хвл – абсциси точок А і В на лівому знімку;
Хапр., Хвпр. – абсциси тих самих точок А і В на правому знімку.
Значення координат вимірюються по знімках з урахуванням їх знаків (рис. 2.13).
Рис.2.13
Порядок виконання роботи Орієнтування аерознімків.
При наявності стереофотограмметричних приладів (стереокомпараторів, стереопроекторів, стереометрів і ін.) орієнтування аерознімків виконується оптико-механічним способом за спеціально розробленою методикою стосовно до кожного приладу.
При виконанні лабораторної роботи без використання спеціальних приладів орієнтування знімків необхідно робити в такій послідовності.
1. Головні точки кожного аерознімка візуально розпізнати на суміжних знімках.
2. Для кожної стереопари виміряти з точністю до 0,05 мм базиси фотографування і визначити їхнє середнє значення:
Побудувати прямокутну систему координат на кожному знімку стереопари. При цьому за початок координат приймається головна точка (або “робочий центр”) аерознімка, за вісь абсцис - базис, а за вісь координат - напрямок, перпендикулярний до базису (див. рис. 2.13).
Вимірювання поздовжніх паралаксів.
При фотограмметричному нівелюванні перевищення по трасі можна визначати послідовно, тобто між сусідніми плюсовими (переломними) точками (табл. 2.3), і відносно вихідної точки (табл. 2.3). Процес нівелювання траси починають з вимірювання абсцис кожної з переломних (плюсових) точок на лівому і правому знімках стереопари. Вимірювання виконують з точністю до 0,1 мм вимірювачем із застосуванням поперечного масштабу.
Результати вимірювання абсцис записують в журнал фотограмметричного нівелювання (Табл. 2.3).