Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_teoretichni_pitannya_shpargalka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать
  1. Ціни на продукцію (послуги): поняття, елементний склад, види та методи встановлення.

Ціна розуміється як грошовий вираз вартості продукції (послуг). Встановлюючи принципи, правила, критерії відповідно до яких відбувається формування ціни підприємство орієнтується на необхідність формування такого рівня ціни, за якого можна одержати запланований рівень прибутку та за якої здійснюється позитивний вплив на споживачів і процес реалізації продукції на ринку. Класифікація цін. 1) за характером впливу держави: *фіксовані ціни (встановлення Відповідними державними органами); * регульовані ціни (визнач. регіональними органами ціноутворення на основі коефіцієнта динаміки цін); * вільні ціни (формуються під-ми самостійно на ті види продукції, що не входять у державний перелік щодо встановлення фіксованих та регульованих цін); 2) за сферою обслуговування: оптові або закупівельні ціни, ціни на будівельну продукцію, тарифи, роздрібні ціни. 3) та територіальним поширенням: * міжнародні ціни (здійснення експортно-імпортиних операцій); *загальнодержавні ( ціни, що діють на всій території певної держави); *Регіональні (встан. регіон. орг.. з урахуванням особливостей формування цін на певну продукцію); * зональні ціни ( різновид регіональних, але діють на меншій території). 4) за характером використання: * довідкові ( інформаційні ціни, що публ. В журналах); * ціни фактичних угод ( зазвичай не розголошуються); * стартові ціни ( ціни, на які спираються зацікавлені сторони); * Лімітна ціна ( верхня межа ціни); * заставна ціна; * сезонні ціни.

Практично кожна з зазначених вище цін складається з кількох складових - це собівартість (С), прибуток (П), мито (М), акцизний збір (А), ПДВ, посередництво збутова націнка (ПЗН), торговельна надбавка (ТН) тощо. Але не всі вказані елементи формують ціну. Наприклад, мито входить лише до складу ціни імпортних товарів, і лише С та П є постійними її складовими. Отже, ціна може мати різний ряд елементів.

  1. Ц= С + П ( реалізація здійснюється безпосередньо виробником, не обкл.. товарним податком)

  2. Ц= С+П+ПДВ (реалізація здійснюється безпосередньо виробником, обкл.. товарним податком)

  3. Ц= С+П+ПДВ+А ( ціна на підакцизні товари, реал. виробником)

  4. Ц= С+П+ПЗН ( не обкладається ПДВ та реал. посередниками)

  5. Ц= С+П+ПДВ+ПЗН (обкладається ПДВ та реал. посередниками)

  6. Ц= С+П+А+ПДВ+ПЗН ( підакцизні товари, що реалізуються посередниками)

  7. ЦР= С+П+А+ПДВ+ПЗН+ТН ( перетворення відпускної ціни в роздрібну)

  1. Фінансова діяльність підприємства: поняття, функції та особливості здійснення.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування.

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об'єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу.

Методи формування фінансових ресурсів:

Самофінансування – використання власних джерел коштів.

Акціонування – отримання коштів від емісії пайових цінних паперів.

Боргове фінансування – використання позикових коштів.

Отримання фінансової допомоги.

Змішане фінансування – комбінація кількох методів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]