- •Поняття організаційно-правової форми підприємництва за законодавством України.
- •Порівняльна правова характеристика правового становища товариства з обмеженою відповідальністю із товариством з додатковою відповідальністю.
- •Порядок та правові засади зміни місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності.
- •Загальна характеристика та система законодавства про будівельну діяльність
- •Правове регулювання заставних закупок зерна та інтервенційних операцій.
- •Особливості правового режиму публічних форм власності.
- •Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •Способи та порядок припинення господарських договорів
- •Правове регулювання орендних відносин
- •Відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію, ліцензування та квотування.
- •Захист прав суб’єктів господарювання.
- •Підстави виникнення та припинення господарських зобов’язань
- •Установчі документи суб’єкта господарювання. Господарський кодекс України Стаття 57. Установчі документи
- •Правове регулювання господарських відносин у галузі будівельної діяльності
- •Правові засади господарської діяльності в аграрній сфері
- •Господарські правовідносини: поняття і види Поняття ознаки та види господарських правовідносин
- •Поняття, права та обов’язки вкладників у командитному товаристві.
- •Правова характеристика порушень у сфері законодавства про захист економічної конкуренції
- •Правові засади регулювання ринку зерна
- •Державний нагляд і контроль у сфері забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.
-
Поняття організаційно-правової форми підприємництва за законодавством України.
Поняття організаційно-правових форм юридичних осіб вживається у ЦК (ст. 83) і Законі "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (ч. 2 ст. 17). ГК оперує поняттям "організаційні форми підприємництва (відповідно до ст. 45 ГК підприємець має право вибору організаційних форм, передбачених законом), "організаційні форми комерційної господарської діяльності" (ст. 53), "організаційні форми підприємств" (ст. 63).
Організаційно-правова форма юридичної особи - це визначена нормами права сукупність пов'язаних між собою елементів (ознак), яка дає підставу у зовнішньому прояві вирізняти один вид юридичної особи від іншого. Іншими словами, це певна сукупність ознак, визначених в правовій нормі: порядок створення (на підставі засновницького договору чи рішення установчих зборів); установчі документи (статут, засновницький договір, меморандум, установчий акт); права та обов'язки учасників (акціонерів, засновників), зокрема наявність чи відсутність об'єктів права власності на пай (частку, акції); відповідальність учасників (акціонерів, засновників) за борги юридичної особи; порядок управління юридичною особою; порядок реорганізації, ліквідації юридичної особи.
Найбільш значними критеріями є: а) власність, на підставі якої вони створені; б) права засновників (учасників) юридичної особи на майно останньої; в) мета діяльності юридичних осіб; г) склад засновників; д) спосіб створення; ж) установчі документи (їх склад); з) характер участі засновників у діяльності юридичної особи; і) обсяг речових прав юридичної особи; к) зобов'язання учасників (членів) брати участь своєю працею в діяльності юридичної особи; л) особливості статусу (правового режиму) юридичної особи; м) супідрядність юридичних осіб. Є. О. Суханов визначає такі критерії класифікації юридичних осіб: 1) за формами власності; 2) є вони власниками належного їм майна чи ні; 3) за характером діяльності (комерційні, некомерційні); 4) за організаційними ознаками; 5) за ступенем самостійності (основні і залежні); 6) за особливостями правового статусу (національні, іноземні).
Товариство - це об'єднання осіб, яке розраховане на довгострокове існування, у своєму складі не залежить від зміни учасників, має корпоративний устрій і в якому управління справами належить засновникам.
Акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, непідприємницьке товариство можуть за законом створюватися однією особою. Закон передбачає випадки, коли товариство (наприклад, повне й командитне) не може створюватись однією особою.
В ЦК побудовано досить чітку і рівну систему юридичних осіб приватного права. Що стосується термінології, яка використана в ГК, то він містить шість загальних назв учасників господарських відносин:
• суб'єкт господарювання (господарюючий суб'єкт);
• господарська організація (ст. 55, 135, 167, 231 та ін.);
• підприємець (ст. 21, 42 - 49 та ін.);
• підприємство (ст. 55, 62 - 78 та ін.);
• суб'єкт підприємництва (ст. 49, 136, 209, 211, 214 та ін.);
• суб'єкт підприємницької діяльності (ст. 74, 130, 209, 253).