4.2.3 Вимоги безпеки під час роботи

1. Під час роботи забороняється:

• відключати кабель джерела живлення;

• відкривати кожухи апарату;

• працювати без захисного заземлення;

• працювати із несправною системою вентиляції.

4.2.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Після закінчення роботи (зміни) необхідно привести в порядок своє робоче місце і устаткування, йдучи вимкнути вентиляцію і освітлення.

2. Про всі недоліки і несправності, виявлені під час роботи, персонал зобов'язаний зробити відповідні записи в журналі технічного обслуговування і повідомити адміністрації.

4.2.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Необхідно дотримуватися обережності при роботі з плазмовим устаткуванням, оскільки робота проводиться із високими температурами плазмової струї.

2. При аварії персонал зобов'язаний:

- при короткому замиканні, обриві в системах електроживлення відключити головний мережевий рубильник в приміщенні і викликати особу, відповідальну за експлуатацію апаратури в приміщенні;

- при поразці людини електричним струмом і інших травмах діяти згідно інструкції "Перша допомога пострадавшим від електричного струму і при інших нещасних випадках";

- при поломці комунікаційних систем водопостачання, опалювання і вентиляції, припинити працю до ліквідації аварії, повідомити керівника підрозділу і прийняти заходи до попередження можливих аварій.

3. При припиненні подачі електроенергії персонал повинен відключити апаратуру і викликати відповідального за електроустановки.

4.3. Розрахунок захисного заземлення

Заземленням називається навмисне електричне з'єднання даної точки системи або установки, чи обладнання з локальною землею за допомогою заземлювального пристрою.

Виконаємо розрахунок захисного заземлення для електроустановки (плазмотрона) з напругою при припустимому опорі заземлюючого пристрою . Грунт – суглинок, питомий опір грунту .

В якості заземлювача використовуємо металевий кут в землі, з розмірами: довжина – ; ширина – , .

Розрахуємо опір розтіканню току одного заземлювача:

,

Оскільки необхідно більше одного заземлювача. Визначимо необхідну кількість паралельно з’єднаних заземлювачів з коефіцієнтом використання вертикальних заземлювачів :

шт.

Фактичний коефіцієнт використання заземлювачів :

.

Для зв’язку вертикальних заземлювачів використовуємо з’єднувальний металевий провідник круглого перетину .

Опір розтіканню току з’єднувального провідника розрахуємо за формулою:

,

де – довжина з’єднувального провідника (а=l=3).

Коефіцієнт використання провідника , при цьому опір провідника складе:

.

Тоді фактичний опір заземлюючого пристрою з вертикальних заземлювачів та з’єднувального провідника визначається за формулою:

.

Тобто , що забезпечує умови безпеки.

Остаточно отримуємо систему з семи вертикальних кутів довжиною 3 м, розташованих в ряд та з’єднаних провідником круглого перетину діаметром м.

4.4 Розрахунок кількості повітря, необхідної для забезпечення нормальних параметрів мікроклімату

Вентиляція – організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення із приміщення повітря, забрудненого шкідливими газами, парами, пилом, а також поліпшуючі метеорологічні умови в цехах. За способами подачі в приміщення свіжого повітря й видаленню забрудненого, системи ділять на природну, механічну й змішану.

Механічна вентиляція може розроблятися як загальнообмінна, так і місцева із загальнообмінної. У всіх виробничих приміщеннях, де потрібен надійний обмін повітря, застосовується приливно-витяжна вентиляція. Висота прийомного пристрою повинна залежати від розташування забрудненого повітря. У більшості випадків прийомні пристрої розташовуються в нижніх зонах приміщення. Місцева вентиляція використається для видалення шкідливих речовин 1 й 2 класів з місць їхнього утворення для запобігання їхнього поширення в повітрі виробничого приміщення, а також для забезпечення нормальних умов на робочих місцях.

Обсяг повітря необхідний для забезпечення нормованих параметрів повітря розраховується виходячи із сумарного тепловиділення.

Розрахуємо тепловиділення від людей.

Тепловиділення людини залежать від тяжкості роботи, температури навколишнього повітря й швидкості руху повітря. У розрахунку використається явне тепло, тобто тепло, що впливає на зміну температури повітря в приміщенні. Для розумової роботи кількість явного тепла, виділювана однією людиною, становить 140 Вт при 10­ ^оС й 16 Вт при 35^оС. Для нормальних умов (20^оС) явні тепловиділення однієї людини становлять близько 55 Вт. Вважаючи, що у кімнаті оператора (2 ^х 2 м) перебуває 2 чоловік (оператор і ремонтник). Тоді сумарне тепловиділення від людей буде:

.

Розрахуємо тепловиділення від сонячної радіації.

Розрахунок тепла, яке надходить у приміщення від сонячної радіації й (Вт), здійснюється за наступними формулами:

• для засклених поверхонь

.

• для покриттів

,

де й – площі скляної поверхні й покриття, м².

й – тепловиділення від сонячної радіації, Вт/м², через 1 м² скляної поверхні (з урахуванням орієнтації по сторонах світу) і через 1 м² покриття;

– коефіцієнт обліку характеру скляної поверхні.

У приміщенні є вікно розміром 1,2 ^х 1,5 м². Тоді =1,8 м², q_ост=145 Вт/м², А_ост=1,15.

Географічну широту приймемо рівної 48^о, вікна виходять на південний схід, характер віконних рам – з подвійним склом і дерев'яними плетіннями. Тоді,

.

Площа покриття F_п=10м². Характер покриття – з горищем, q_п=6 Вт/м², тоді:

.

Сумарне тепловиділення від сонячної радіації:

.

Тепловиділення від джерел штучного висвітлення.

Розрахунок тепловиділення від джерел штучного освітлення проводиться по формулі:

.

Де N – сумарна потужність джерел освітлення, кВт;

n – коефіцієнт теплових втрат (0,9 для ламп накалювання й 0,55 для люмінесцентних ламп).

У нас є 4 світильники з чотирма лампами ЛД30 (30Вт). Тоді одержуємо:

.

Тепловиділення від радіотехнічних установок і пристроїв обчислювальної техніки.

Розрахунок виділень тепла проводиться аналогічно розрахунку тепловиділення від джерел штучного висвітлення:

.

Коефіцієнт теплових втрат для радіотехнічного пристрою становить n=0,7 і для пристроїв обчислювальної техніки n=0,5.

У приміщенні перебувають: 1 персональний комп'ютер потужністю 600 Вт (разом з моніторами) і принтер Canon потужністю 130 Вт.

Сумарні тепловиділення складуть:

.

– надлишкова теплота в приміщенні, обумовлена як різниця між – теплом, виділюваним у приміщенні й – теплом, що видаляють із приміщення.

.

де , тоді:

.

Обсяг припливного повітря, необхідного для поглинання тепла, G (м³/ч), розраховують за формулою:

,

де – надлишок тепла (Вт);

=1000 Дж/кгС – масова питома теплоємність повітря;

=1,2 кг/м³ – щільність припливного повітря;

, – температура що видаляє й припливного повітря.

Температура припливного повітря визначається по Снип-П-33-75 для холодної й теплої пори року. Оскільки видалення тепла складніше провести в теплий період, то розрахунок проведемо саме для нього, прийнявши t_п=18^ос. Температура повітря, що видаляє, визначається за формулою:

,

де t_рз =20^о С – температура в робочій зоні;

а – наростання температури на кожен метр висоти (залежить від тепловиділення, приймемо а=1^оС/м);

h = 2,5 м – висота приміщення.

Тоді обсяг припливного повітря складе:

.