5

Тема 1. Фізико-географічне положення, історія дослідження, тектонічна структура і рельєф Антарктиди

______________________________________________________________________________________________________________

Основні питання:

1. Фізико-географічне положення, розміри і конфігурація берегів Антарктиди.

2. Історія відкриття і дослідження Антарктиди.

3. Геологічна будова і рельєф Антарктиди.

4. Корисні копалини Антарктиди.

Рекомендована література.

1. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями материков): Ч. 1. Евразия, Северная Америка. – М.: Просвещение, 1986.

2. Галай И.П., Жучкевич В.А., Рылюк Г.Я. Физическая география материков и океанов. В 2 ч. Ч. 2. Северная Америка, Южная Америка, Африка, Австралия, Океания, Антарктида, Мировой океан: Учеб. пособие. – Минск: Университетское, 1988.

3. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Ю.Г.Ермаков, Г.М.Игнатьев, Л.И.Куракова и др.; Под общей ред. А.М.Рябчикова. – М.: Высш. шк., 1988.

1. Фізико-географічне положення, розміри і конфігурація берегів Антарктиди

Антарктидою називають величезний, покритий льодом материк, що лежить в районі Південного полюса Землі. Південну полярну область Землі, що включає сам материк і оточуючі його акваторії Південного океану, називають Антарктикою. Зовнішню межу Антарктики проводять по 50-60⁰ пд. ш. Суходіл Антарктики, крім материка Антарктида, включає острівні архіпелаги і окремі острови: Землю Олександра І, Південні Шетландські, Південні Оркнейські, Південні Сандвічеві, Південна Георгія та ін. Площа Антарктиди разом з шельфовими льодовиками дорівнює 14 млн. км², площа Антарктики, включаючи материк, 52 млн. км².

Антарктида має унікальне географічне положення: весь материк, крім Антарктичного півострова, лежить в межах південного полярного кола. Від найбільш близького до нього континенту – Південної Америки, він відділений широкою (більше 1000 км) протокою Дрейка. Береги материка більшою мірою льодяні, стрімкі та урвисті, висотою в декілька десятків метрів. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, які разом часто називають Південним океаном. Біля берегів Антарктиди вони утворюють ряд морів, що неглибоко вдаються в суходіл: Уедделла, Беллінсгаузена, Амундсена, Росса.

Поверхневий шар південних полярних вод відрізняється вкрай низькими температурами і порівняно невисокою солоністю. Взимку в південних районах Антарктики температура вод на поверхні дорівнює – 2⁰С, у північних + 1⁰С. Влітку верхній шар вод прогрівається лише до +2...+3⁰С. Солоність антарктичних вод із-за опріснюючої дії айсбергів ніде не досягає 35 ‰. Для антарктичних вод характерні високі хвилі, шторми, снігопади, які утруднюють плавання в літній час і роблять його майже неможливим взимку. У водах Південного океану і взимку, і влітку плаває велика кількість айсбергів, які представляють велику небезпеку для кораблів, особливо під час туманів і снігових бур. Південний океан найбільш бурхлива частина Мирового океану. Це обумовлено дією постійних і потужних західних вітрів. Дуже цікавим явищем в антарктичних водах є Антарктична циркумполярна течія або течія Західних Вітрів. Вона являє собою суцільний потік води, який рухається навколо материка з заходу на схід між 40 і 60⁰ пд. ш. під впливом західних вітрів. Ширина цього потоку 1000-1300 км, глибина 1-5 м, швидкість руху води 3,5 км/год.