52. Управлінський цикл в менеджменті

Управленческий цикл содержит в себе четыре функции: планирование, организацию, мотивацию, контроль. Данные функции охватывают все виды управленческой деятельности по созданию материальных ценностей, финансированию, маркетингу и т. д.  Функция планирования представляет собой, по существу, процесс подготовки решений. Этапы планирования: а) постановка целей и задач; б) определение исходных предпосылок; в) выявление альтернатив; г) выбор наилучшей альтернативы; д) ввод и исполнение плана. Функция организации нацелена на упорядочение деятельности менеджера и исполнителей..  Мотивация. После проведения подготовительных мероприятий менеджер должен обеспечить успешное выполнение работы. В этих целях используются: а) стимулирование, то есть побуждение работников к активной деятельности с помощью внешних факторов (материальное и моральное стимулирование); б) собственно мотивирование, то есть создание у работников внутренних (психологических) побуждений к труду. Главными здесь являются: заинтересованность в труде, потребность в трудовой активности, переживание чувства удовлетворения от трудовой деятельности. Контроль — это процесс проверки и сопоставления фактических результатов с заданиями.

53. Организация как функция менеджмента

. Організація як функція менеджменту. Організаційна структура -- це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція охоплює два аспекти: вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками; інформацію, яка передається цими каналами. Основними елементами орг. стр. управління є: 1) склад та структура функцій управління; 2) кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції; 3) професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління; 4) склад самостійних структурних підрозділів; 5) кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними; 6) інформаційні зв'язки.

1. Організаційний механізм дозволяє регламентувати діяльніять усієї орг.-ції, забезпечити орг.-цію нормативами. Організаційний механізм охоплює організацію структури управляючої системи (статики) і організацію процесу функціонування системи, якою управляють (динаміки).

54 . Коммуникации- это обмен информацией, на основе которого руководитель получает информацию, необходимую для принятия эффективных решений, и доводит принятые решения до сотрудников организации. Поскольку руководитель исполняет три свои роли и осуществляет четыре основные функции, с тем чтобы сформулировать цели организации и достичь их, качество обмена информацией может прямо влиять на степень реализации целей. Это означает, что для успеха индивидов и организаций необходимы эффективные коммуникации. Основные функции коммуникации: информативная - передача истинных или ложных сведений; интерактивная (побудительная) - организация взаимодействия между людьми, например, согласование действий, распределение функций, влияние на настроения, убеждения, поведение собеседника путем использования различных форм воздействия: внушение, приказ, просьба, убеждение; персептивная - восприятие друг друга партнерами по общению и установление на этой основе взаимопонимания; экспрессивная - возбуждение или изменение характера эмоциональных переживаний.

Всякий обмен информацией вне официальных рамок организации относится к неформальным коммуникациям, которые часто называют “слухами” и широко используют для достижения целей организации.

Этапы : Зарождение идеи, Кодирование и выбор канала,Передача, Декодирование

Элементы: Отправитель – лицо, генерирующее идеи или собирающее информацию и передающее ее;Сообщение – информация, закодированная с помощью символов; Канал – средство передачи информации;Получатель – лицо, которому предназначена информация

Види ком-ій: існує між особова ком-ція (усна, письмова, невербальна) і організаційна, яка відбувається в рамках організації. В організаційній ком-ції розрізняють формальну – передає офіційні повідомленя, тобто формується відповідно до ієрархії владицтв організації (найчастіше передається письмовою формою вертикальними каналами); неформальна – задовольняють потреби робітників у соціальній взаємодії.

За характером направленості розрізняють такі типи: 1) низхідні – передача інформації з вищих рівнів до низчих. Вони використовуються для направлення, координації і оцінки діяльності підлеглих; 2) висхідні – передача інформації з нижчих рівнів до вищих. За допомогою цих комунікацій керівники отримують інформацію про стан справ на нижчих рівнях управління; 3) горизонтальні – мають місце між членами однієї групи або членами одного рівня. Вони необхідні для прискорення і полегшення обміну інформації в організації. Вони можуть бути як формальними так і неформальними; 4) діагональні – комунікації, які перехрещують функції і рівні управління орга-ції. Вони важливі коли члени орг.-ції не можуть здійснювати ефективний обмін інформацією за іншими каналами.